Як наші предки святкували Великдень

На стіл, вистелений білою скатертиною, ставили фарбовані яйця, паску спечену, паску з сиру та яйця. Перед розговінням господар брав у руки миску з паскою та очищеними освяченими крашанками, ставав перед іконою, розрізав частування на шматочки та годував кожного члена сім'ї, примовляючи: «Дай, Боже, щоб і на той рік дочекатися святого свята Воскресіння Христового в щастя та здоров'я!». 

Очищувальний вогонь 

У багатьох селах великодньої ночі біля храмів або на вершинах пагорбів запалювали багаття, біля яких після служби збиралися люди. Вони хотіли при світлі вогню «побачити Господа», попросити Його про допомогу та відпущення гріхів. Крім того, в це багаття, яке вважалося очисним, кидали старі речі. За повір'ям, тому, хто робив це першим, цілий рік супроводжував успіх. Здійснювався обряд оновлення вогню і в домашніх печах — його приносили після служби у Страсну суботу за допомогою свічок, деревного гриба, освячених у Вербну неділю гілок, і готували на ньому пасхальні страви.

Червона гірка

Після освячення їжі прямо на церковному дворі починалися народні гуляння з хороводами, іграми та гойдалками. Вони тривали весь Світлий тиждень і називалися Червоними святками, або Червоною гіркою. Весь цей час наші предки христувалися, при цьому цілуючи один одного тричі у щоки, розбивали по черзі різні кінці яєць, а також катали яйця по землі, щоб вона була родючою. 

У Великодній понеділок хлопці обливали дівчат водою (дівчата «мстилися» їм у вівторок). 

Нав'ї проводи 

Після літургії багато селян, незважаючи на заборони священиків (скорбота несумісна з радістю з приводу Воскресіння Христа), йшли на цвинтар до померлих родичів. Поминання предків називали Нав'їми проводами і пов'язували з повір'ям, згідно з яким напередодні Великодня Господь відкриває рай і пекло (знаком чого є відкрита в церкві царська брама) і випускає з того світу душі померлих, щоб вони могли відзначити Великдень зі своїми рідними.

Вважалося, що на Великдень, як і в Страсний четвер, піднявшись на горище зі свічкою, що горить ще з ранку, можна побачити домового. 

Народні обряди 

Наші пращури помітили, якщо у цей день спекотно, то зима буде холодною. Так, наприклад, вважалося, що:

• Хліб ростиме так швидко, як біжить з паскою господар. 
• Хто всіх обжене, у тогой кінь цілий рік у роботі обганятиме інших. 
• Щоб захистити дітей від пристріту, потрібно поводити по їхніх обличчях та руках червоним яйцем. 
• Всіх неприємностей і сварок у сім'ї можна позбутися, якщо великодньою свічкою випалити хрест на одвірку дверей або скотити з високої гори червоне яйце, примовляючи: «Як це яєчко з гори спустилося, щоб і горе від мене відпустилося. В ім'я Отця і Сина та Святого Духа. Нині і повсякчас і на віки віків. Амінь». 
• Щоб рік був вдалим, треба під час переспіву дзвонів прошепотіти: «Христос воскрес, а моїй сім'ї здоров'я, моєму дому багатства, моєму полю врожай. Амінь». 
• Щоб заманити нареченого, потрібно під час служби, коли батюшка каже «Христос Воскрес!» швидко прошепотіти: «Неділя Христова, пішли мені в наречені хлопця неодруженого!». 

Предбачаємо погоду

— Якщо на Великдень небо похмуре чи дощ — буде врожай.

- На Свято дощ - до Семика (четверга перед Трійцею) будуть дощі, а потім і холодне літо; тиха та тепла погода – таке ж літо.

— Сонечко грає в небі — до хорошого та здорового життя, багатого врожаю та щасливого весілля, а коли тільки трохи чи не грає зовсім — рік поганий буде.

— На Великдень дощ — добре жито. 

Настя ІВАНЦОВА
Фото музея Пирогово