Вермиферма на подвір'ї: каліфорнійські хробаки у господарстві

Трішки історії

Що думав американський лікар Баррет, розводячи дощових хробаків у ящиках на своєму обійсті, а згодом – на спеціальній плантації, зараз нікому не відомо. Та він і сам не міг припустити, що через 20 років після свого першого експерименту з безхребетними тваринами очолить імперію розведення хробаків з мільйонними доходами.

Саме Баррет 1959 р. отримав патент на виробництво спеціалізованих хробаків породи червоний каліфорнійський гібрид. 

Нова порода хробаків стала предметом купівлі-продажу, за неї платили нечувані гроші, порівняні хіба що з найкращими породами великої рогатої худоби чи свиней як у самій Америці, так і за її межами.

Широкий розвиток вермікультури (промислове розведення черв'яків) охопив багато країн світу: США, Англію, Італію, Німеччину, Угорщину. Продавалися і купувалися як хробаки, так і технології їх культивування.

Породисті хробаки 

"Каліфорнієць" – не природний вид, він виведений в результаті селекції дощових черв'яків і перевершує своїх диких родичів за багатьма показниками, але найбільше за плодючістю – у 100 разів, за тривалістю життя – у 4 рази (16 років). 

Помітно відрізняється «каліфорнієць» від дощового хробака і на вигляд: він менший за розміром і має темно-червоне забарвлення.

Цей хробак після деякої адаптації переробляє всі види органіки (перегній, компости, органічні відходи, папір, листя, солому, стебла рослин, відходи зі столу) на високоефективне гумусне добриво.

При цьому в продуктах життєдіяльності гібридних черв'яків вміст гумусу становить до 35%, тоді як у природних популяцій – лише 11-15% за однієї і тієї ж кормової бази. Крім гумусу, органічна маса збагачується корисною мікрофлорою, амінокислотами, ферментами, іншими біологічно активними речовинами, які пригнічують хворобливу мікрофлору. 

Суперхробаки охоче поїдають і целюлозу. Тому можна використовувати тирсу в якості їжі, але тільки широколистяних дерев, в яких відсутні смоли. Не можна згодовувати деревину рожевого кольору, що містить таніни. 

Моя ферма

Я прихильниця органічного землеробства, ідею розводити каліфорнійських хробаків мені підказало саме життя.

Коли придбала перших хробаків, спочатку на два місяці помістила їх у ящик з гноєм, що перепрів. За цей час підготувала компостну купу, що складається з перепрілих бур'янів, і висушеного курячого посліду, подрібнених картопляних очисток, листя, органічних відходів і пір'я. 

Для новоселів обрала найвище місце на присадибній ділянці розміром 2х1,5 м, де встановила контейнер, зібраний із підручних матеріалів, що складається з двох відсіків із залізною перегородкою посередині. Один відсік завантажила компостом, інший залишила порожнім. 

Коли висота компостної купи досягла 1,5 м, почала завантажувати другий відсік контейнера. Для кращого проникнення хробаків у компост у першому відсіку зробила кілька отворів, після чого "каліфорнійців" випустила "на волю". Подальший відхід зводився до періодичного зволоження компостної купи та її розпушування. Другий відсік контейнера довантажила восени пожнивними залишками з городу.

У такому стані черв'яки пішли на зимівлю.

• Для нормальної життєдіяльності хробаків потрібна підтримка в ложі оптимальної температури від 15 до 35 °С. При нульовій температурі черв'яка гинуть, при 5 °С впадають у сплячку і не розмножуються.

Тому довелося на зиму утеплити контейнер опалим листям та соломою (шар до 40 см), а зверху ще й накрити дошками – від свійської птиці. У сніжну погоду як утеплювач використала і сніг.  Частину «каліфорнійців» перенесла до підвалу, пристосувавши для їхньої життєдіяльності старий вулик. 

На власному досвіді переконалася, що на зиму хробаків краще помістити в ящики з компостом або гноєм, що перепрів, і перенести в тепле приміщення, де вони могли б розмножуватися.

За сприятливих умов дві особини (хробаки – гермафродити) можуть розмножитися до півтори тисячі молодих черв'яків на рік.

Слід врахувати той факт, що «каліфорнійці» не живуть у ґрунті, лише в органічних відходах.

Протягом наступного року стежила за вологістю компосту та періодично підгодовувала хробаків кухонними відходами. У середині вересня настав час «перекладати» хробаків у другий відсік контейнера. Для цього було достатньо відкрити заслінку, щоб мої вихованці попрямували до нового місця проживання.

Процес переселення тривав тиждень, за цей час я зібрала біогумус із першого відсіку. 

Найменшу частину органічного добрива внесла під оранку, решту залишила для вирощування розсади та посадки овочевих культур. Перший відсік до настання холодів був також завантажений органічними відходами та пожнивними залишками з городу. Якось у порожній відсік разом із відходами з городу помістила стару перину – за рік від неї не залишилося й сліду. 

З користю для двору

Займатися розведенням каліфорнійських хробаків виявилося дуже вигідно.

По-перше, я отримую біогумус, який за ефективністю у 6-8 разів перевершує всі відомі органічні добрива.

По-друге, на 50-100% підвищилася врожайність картоплі та інших городніх культур. Наприклад, помідори, при посадці яких у кожну лунку вносила по 0,3-0,5 кг біогумусу, на два тижні раніше достигли і менше хворіли на фітофтору. Поліпшилася якість продукції, овочі стали смачнішими та довше зберігаються. Таку продукцію охоче купують на ринку.

Для тих, хто займається овочевим бізнесом, це дуже важливо.

За допомогою біогумусу вдалося реанімувати ділянки городу, які перестали давати високий урожай. Достатньо було внести на 1 сотку 30-35 кг добрива під оранку, щоб вирівняти родючість на всій присадибній ділянці.

А ще хробаки – високобілковий корм для свійських тварин. У тілі хробака містяться 67-72% білка, 7-9% жирів, 18-20% вуглеводів, 2-3% мінеральних речовин, майже весь набір амінокислот, яких немає в кормах рослинного та тваринного походження, а також біологічно активні речовини. Якщо ввести хробаків у раціон тижневим курчатам, вони швидше ростуть і практично не хворіють.

Крім того, «каліфорнійці» взяли на себе велику частину проблем, пов'язаних із утилізацією побутових відходів. Немає необхідності спалювати восени листя та відходи з городу, адже за це можуть і оштрафувати.

Розведення каліфорнійських хробаків – не лише неоціненний спосіб підтримувати ґрунтову родючість городу, а й хороша підмога в господарстві.

Валентина Ткаченко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com