Росте на користь людям: лікарські та харчові властивості лофанта ганусового

Цілющі властивості лофанта ганусового унікальні. Вплив цієї рослини на наш організм дуже різноманітний.

По-перше, лофант ганусовий (анісовий) – потужний біостимулятор, навряд чи поступається відомому женьшеню, причому як стимулятори діють і кореневище рослини, і його надземна частина.

Щоб уявити масштаб цілющих властивостей лофанта, достатньо знати, що ця рослина активно використовується в традиційній медицині як північноамериканських індіанців, так і народів Азії – монголів, тибетців, китайців.

Настій лофанта ганусового підвищує загальний тонус людини, потенцію, допомагає адаптуватися після хвороби, перешкоджає розвитку простатиту та жіночих хвороб. Рослина чудово очищає кров і сприяє виведенню з організму важких металів, що особливо актуально для мешканців великих промислових міст та зон із несприятливою радіаційною обстановкою. Лофант ганусовий нормалізує травні процеси, допомагає при виразкових захворюваннях шлунка та дванадцятипалої кишки, сприяє відновленню печінки при гепатитах, має бактерицидні властивості, нейтралізує вільні радикали – одну з основних причин старіння організму.

Як бачимо, лікувальні властивості рослини воістину універсальні. Лофант ганусовий приймають у вигляді настоянок і відварів з кореневищ і надземної частини, проте дозування та доцільність їх застосування в кожному конкретному випадку обов'язково слід узгоджувати з лікарем або фітотерапевтом.

У багатьох кухнях світу лофант – незамінні прянощі, що надають стравам вишуканого солодкуватого анісового аромату. Молоді зелені пагони та листя лофанта ганусового як м'яку пряність додають у салати, супи, рибні та м'ясні страви, випічку і т. п. Надземну частину рослини, зібрану на початку цвітіння, сушать і подрібнюють, заготовляючи про запас на весь рік. У такому вигляді рослину можна вживати і як прянощі, і як добавку до чаю. Цікаво, що лофант ганусовий відмінно покращує смак і аромат домашніх настоянок, вин, до того ж вони набувають і цілющих властивостей.

Є у лофанта та інші переваги.

Насамперед – чудова медоносність, бджоли ніколи не пролетять повз квітучий лофант з його неповторним ароматом. Цвіте лофант майже все літо та активно виділяє нектар у пору, коли всі основні медоноси давно відцвіли. Саме цей факт зумовлює фантастичну медоносність рослини.

Крім того, лофант багатий ефірними оліями, що застосовуються у фармацевтичній та парфумерній промисловості. Багато підприємств охоче купують зелену масу рослин на переробку.

Масове цвітіння триває з червня до кінця серпня. Перший раз рослини скошують у середині липня, другий – у вересні.

Лофант ганусовий (Lophanthus anisatus Benth) – багаторічна трав'яниста рослина (висота 1-1,5 м) родини Ясноткові (Lamiaceae). 

Корінь мичкуватий, пагони численні, чотиригранні. Листя черешкове, серцеподібно-ланцетоподібне, рідкозубчасте, довжиною 7,5-10 см і шириною 4-4,5 см. Квітки двостаттеві, синьо-бузкові, зібрані в колосоподібні суцвіття довжиною 2-10 см, розташовані на осьових і бічних пагонах. Плід – гладенький, довгасто-овальний, темно-коричневий горішок. Маса 1000 насінин – 1,2 г, насіння зберігає схожість два-три роки.

Весняне відростання рослин починається наприкінці лютого – на початку березня, бутонізація – наприкінці травня, масове цвітіння триває з червня до кінця серпня.

Лофант ганусовий відноситься до посухостійких рослин. Добре росте на легких родючих ґрунтах, заболочені, сильновапняні, піщані та запливаючі ґрунти для рослини не підходять. Тривалість нормального росту одному місці – п'ять-шість років, при цьому зберігається його висока врожайність і медоносність.

• Розмножується рослина насінням, яке сіють безпосередньо в ґрунт, або попередньо вирощеною розсадою. 
• Грядку розміщують поза сівозміною.
• Після збирання рослини-попередника проводять лущення стерні та основну оранку на глибину 25-27 см, вносять під неї гній – 30-40 т/га, суперфосфат – 200-300 кг/га, калійну сіль – 150-200 кг/га.
• Навесні ділянку боронують, вирівнюють, роблять передпосівну культивацію та проходяться по грядкам катком.
• Сіють у березні широкорядним способом з міжряддями шириною 70 см.
• Глибина загортання насіння – 2-2,5 см.

Зрозуміло, ці дані розраховані на масштабне вирощування лофанта.

В умовах маленької ділянки ґрунт удобрюють з розрахунку 1-2 кг гною на 1 м², насіння висівають так само, як насіння моркви. Догляд за рослинами впродовж вегетаційного періоду полягає у проведенні трьох-чотирьох міжрядних культивацій та двох-трьох прополок у рядках.

На другий рік і наступний за ним у якості підживлення вносять аміачну селітру (150 кг/га) і суперфосфат (200 кг/га). При необхідності застосовують поливи. На присадибних ділянках для підживлення рослин досить полити ділянку двічі за літо розчином суперфосфату (20 г розводять у 10 л води та обробляють 2-3 м²). 

Олексій Сухарєв 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора