Вередливі "синенькі": агротехніка баклажанів від посіву насіння до збирання врожаю

З розсадою доведеться повозитися

Баклажан дуже вимогливий до тепла. Тому його у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України вирощують розсадою.

У південних областях можна отримати плоди і посівом насіння в ґрунт, але при цьому треба витрачати багато дефіцитного насіння, за таким посівом важко доглядати, та й урожай виходить невисокий.

З посівом на розсаду не можна зволікати. Насіння треба висіяти у північних та центральних областях України до кінця лютого, у південних – до середини березня.

Найчастіше городники вирощують розсаду на підвіконні, засклених лоджіях та балконах.

Бажано ще з осені підготувати ґрунтосуміш для розсади: взяти чотири частини низинного торфу, три перегною та одну крупнозернистого промитого піску. На відро такої суміші додати три сірникові коробки гранульованого суперфосфату та склянку золи.

Для посіву відбирають велике і виконане насіння, яке пропускають через розчин солі або селітри (3-5 г на 100 г води). Беруть лише ті насінини, що потонули. Їх протруюють на вологому папері, поміщають у поліетиленовий пакет і кладуть у тепле місце для пророщування. Наклюнуте насіння висівають в горщик або в ящик з подальшим розпікуванням (пересадкою) в горщик.

Техніка посіву насіння, що наклюнулося, така:

• у ґрунті горщика роблять поглиблення в 1-1,5 см і акуратно, щоб не пошкодити коріння, кладуть в цю ямку проросле насіння.
• Зверху насипають ґрунт, трохи ущільнюють його і ставлять у місце, де температура впродовж доби не опускається нижче 25-30 °C.
• Після появи сходів температуру на 4-5 днів обов'язково знижують до 12-15 °С.

Надалі слід дотримуватись такого режиму температур: у сонячну погоду – вдень +23-25 °C, у похмурі дні +18-20 °C, вночі +10-13 °С. При нестачі світла розсаду треба досвічувати люмінесцентними лампами або звичайними лампами розжарювання, але при цьому стежити, щоб не було опіків листя.

При висаджуванні безконтейнерної розсади на грядки, внаслідок втрати коріння, рослини дуже важко приживаються. Тому найкраще готувати контейнерну розсаду баклажана. У віці 20-25 днів її слід пересадити в горщики діаметром не менше 6-8 см і висотою 8-10 см. 

Розсада буде міцною та здоровою, якщо дотримуватись наступних правил:

• у перші 7-10 днів після появи сходів не можна допускати перезволоження ґрунту (поливати через 2-3 дні); - починаючи з 25-30-денного віку, можна вже поливати щодня; 
• регулярно проводити повноцінні підживлення.

Найкращий засіб для цього – курячий послід, розведений у воді 1:20. При використанні лише мінеральних добрив брати з розрахунку на 10 л води – 30 г калійної солі, 40 г аміачної селітри та 50 г суперфосфату.

Перше підживлення проводити через 12-15 днів після пікірування, вносячи по 2 ст. ложки розчину добрив, друге – через 14-20 днів, збільшуючи кількість розчину до 5 ложок.

Нагадуємо: перш ніж давати розчин добрив, спочатку полийте рослинки простою водою. Після підживлення розсаду також треба полити чистою водою з лійки або пульверизатора, щоб змити добрива з рослин;

• до загартування розсади приступають за 7-10 днів до висадки в ґрунт. При цьому знижують температуру до +12-15 °С, але не допускають, щоб рослини тріпав вітер.

Не рекомендується підсушувати ґрунт у горщиках або в іншому місці вирощування розсади, особливо якщо на ній є бутони, квіти або зав'язі, вони можуть опадати.

Готова до висадки розсада баклажану повинна бути високою, 10-15 см, мати 5-7 повноцінних листків. У контейнерної 60-денної, як правило, навіть утворюються бутони, квіти та плоди.

Далі від родичів, ближче до сонця

Як би не важко було на малій площі дачного або присадибного городу витримати чергування культур, намагайтеся вирощувати баклажан після гороху, цибулі, ранньої капусти, моркви. Після ботанічних родичів – помідора, перцю, картоплі, фізалісу – баклажан можна вирощувати лише через 3-4 роки.

Баклажан – найбільш теплолюбна культура з усіх овочевих. Йому слід відводити сонячне місце, що добре прогрівається, є захищеним від холодних вітрів. Можна виготовити захисні переносні щити-тини. 

Але найчастіше біля грядок з баклажаном влаштовують куліси з високостеблових рослин: бобів, кукурудзи, брюссельської капусти, соняшника. Всі вони ростуть швидше, і на час інтенсивного росту, цвітіння та зав'язування плодів баклажану кулісні рослини утворюють суцільну зелену стіну заввишки до 1,5 м і більше.

Вони добре захищають від вітрів та створюють сприятливий мікроклімат для баклажану. Куліси підвищують середньодобову температуру в безвітряні дні на 1,5-3 °C, а у вітряні – на 4-6 °С, оберігають баклажани від заморозків. 

Баклажан вдається на легких, добре провітрюваних ґрунтах. Якщо вони важкі, глинисті, треба вносити торф, перегній, великий пісок, солом'яну січку або тирсу.

Культура ця для формування бадилля та плодів споживає багато поживних речовин, тому треба восени під перекопування вносити по 30-60 кг перегною в розрахунку на 10 м². Навесні, за тиждень до висадки розсади, на таку саму площу – давати по 500 г аміачної селітри, 1 кг простого або 500 г гранульованого суперфосфату та 600 г сульфату калію. Замість суперфосфату та калійних добрив можна вносити по 5 кг золи.

Такі дози добрив будуть потрібні, якщо їх вносять, розкидаючі по всій площі відведеної під баклажан грядки. Оскільки ціна добрив немаленька, доцільно практикувати місцеве їх внесення – у лунки чи борозни перед посадкою. При цьому витрата добрив зменшується у 2-4 рази.

Від висадки до збирання 

Розсаду у відкритий ґрунт висаджують коли мине загроза весняних заморозків.

• Днів за 2-3 до висадки розсади проводять вологозарядковий полив (краще дощуванням), витрачаючи 300-400 л води на 10 м².
• Коли ґрунт дозріває, маркують ділянку, роблячи рядки через 50-70 см.
• У них або роблять лунки через 25-30 см, або прокопують борозенки глибиною 10-12 см.
• Лунки і борозенки заповнюють водою, і як тільки вона вбереться, у добре зволожений ґрунт обережно вдавлюють коріння розсади (у борозенки її краще попередньо розкласти через 25-30 см).
• Потім ґрунтом з бортів борозен чи лунок засипають коріння, ущільнюючи його руками.
• Незалежно від вологості ґрунту, біля рослин його треба полити з відра, лійки.
• За сухої погоди висаджену розсаду через три дні слід ще раз полити. 

Баклажани дуже погано приживаються, днів 10-15, а то й більше, вони не дають приросту, скидають нижнє листя. Нехай вас не бентежать такі "пальми" з двома-трьома листочками нагорі – як тільки рослини відновлять коріння, вони швидко почнуть рости. Але треба забезпечити їм добрий догляд.

Розпушувати землю треба через 2-3 дні після кожного поливу та дощу. Причому поки що рослини невеликі, зі слабкою кореневою системою, глибина розпушування має бути 6-8 см, а до початку цвітіння та зав'язування плодів слід довести її до 14-16 см. Городники на невеликій площі баклажану розпушують землю на таку глибину перекопуванням міжрядь вилами. Коли на рослинах почнуть масово зав'язуватися плоди, їх треба підгортати, щоб надати стійкості.

У цей же час бажано біля стебел укласти дощечки, шматочки шиферу, фанери та інших матеріалів, щоб запобігти загниванню плодів, а також пошкодженню їх дротяниками, капустянками та іншими шкідниками ґрунту.

Поливати треба не рідше ніж раз на тиждень.

Поки рослини приживаються і коріння у них слабке, достатньо давати по 200 л води на 10 м². Коли стане очевидним, що вони пішли в ріст – поступово норму поливу збільшують до 300-400, а з початком цвітіння, зав'язування плодів та масового їх збирання – до 500-600 л на 10 м². У північних областях воду бажано прогрівати в ємностях до 20 °С, у південних у цьому немає потреби.

Підживлювати треба двічі-тричі за літо.

Перше підживлення проводять через 10-15 днів після висадки розсади, використовуючи гнойову жижу, пташиний послід або розчин мінеральних добрив.

• На 10 л води беруть 40 г аміачної селітри або 30 г сечовини, 20-25 г калійної солі (краще сульфату калію).
• Суперфосфат із розрахунку 100-150 г на 10 м² вносять прямо в ґрунт при його розпушуванні.

Друге підживлення дають через 20 днів після першого – 100-150 г суперфосфату на 10 м² і 20-25 г калійної солі на 10 л води.

Втретє підживлюють на початку плодоношення.

• Перед поливом розкидають по 100-150 г суперфосфату на 10 м², розпушують ґрунт, а потім поливають з лійки розчином азотних та калійних добрив (60-80 г сечовини та 20 г сульфату або хлористого калію на 10 л води). Одну лійку (10 л) витрачають на 5 м².

Після кожного підживлення рослини слід обов'язково поливати чистою водою.

Нормування кількості зав'язей на рослині практикують у центральних та північних областях України, де тепла часто не вистачає для повного розвитку та отримання за літо великої кількості плодів. Зазвичай залишають 5-6 плодів, інші ж зав'язі обривають. 

До настання осінніх заморозків усі плоди баклажану треба прибрати. Якщо кількість зав'язі на рослині не нормували, то до осені буде багато недорозвинених плодів. Їх можна довести до споживчої стиглості, якщо рослини викопати з грудкою землі та пересадити у парник чи теплицю.

Володимир Давидов, Тетяна Комарова

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com