"Плямисті" недуги: хвороби кавових дерев у захищеному ґрунті та захист від них

Антракноз зустрічається у всіх регіонах вирощування кави, але найбільшої шкоди завдає в Індії, Бразилії та країнах Центральної Америки. Його збудник – гриб Colletotrichum coffeanum var. virulans Noack. Патоген проникає в рослини через продихи і пошкодження покривних тканин, а джерелом первинної інфекції є уражені органи рослин, де гриб зберігається у вигляді міцелію, конідій і перитецій (плодові тіла гриба).

Гриб вражає листя, плоди, гілки та стовбури. На листі утворюються округлі або неправильної форми (до 3 см у діаметрі, спочатку коричневі, потім сірі) плями. Пізніше у центрі плям з'являються чорні крапки. Зелені плоди засихають і чорніють, а дозріваючі покриваються жовто-коричневими плямами, що набувають згодом темно-коричневого забарвлення. На зрілих плодах плями зазвичай округлі, чорні з коричневим обідком. На гілках і стовбурцях хвороба проявляється у вигляді довгастих бурих плям. Пізніше вони сіріють, розтріскуються і лущаться. Деревина під корою стає коричневою. Шкідливість антракнозу виявляється у відмиранні листя, пагонів та молодих рослин, зниженні врожаю та погіршенні якості плодів.

Захисні заходи:

• Знищення джерел первинної інфекції (збирання опалого листя, плодів, обрізка та подальше знищення уражених гілок). 
• Три-чотириразове обприскування фунгіцидами: перше проводять у початковий період прояву хвороби, наступні – залежно від інтенсивності розвитку захворювання. Для обробки використовують 1%-ну бордоську рідину, 0,4%-ний купроксат к. с. (сульфат міді, 345 г/л), 0,6%-ний купроксил к. с. (сульфат міді, 100 г/л) або їх замінники.

Збудник сірої гнилі (бородавчаста хвороба) – гриб Botrytis cinerea Pers et Fr. var. coffeae Hand. Він утворює безбарвну розгалужену грибницю, яка швидко росте і поширюється. Патоген проникає у плід через суцвіття. Гриб зберігається грибницею у вигляді склероцій в уражених частинах рослин та ґрунті. Уражаються переважно плоди. Хвороба починається з появи невеликої коричневої плями, яка розростається і з часом покриває весь плід. Поверхня його стає бородавчастою із сірим пухнастим нальотом. У загнилих плодах замість насіння утворюється чорна маса. Згодом плоди засихають і зберігаються на дереві на неуражених плодоніжках.

Захисні заходи: збирання та знищення всіх гнилих плодів; профілактичні захисні обприскування фунгіцидами – тими самими, що й при антракнозі. 

Збудник нематоспорозу – гриб Nematospora coryli Pegl. Основне джерело інфекції – уражені плоди гранату, цитрусових та деяких інших культур, де гриб зберігається у вигляді грибниці та аскоспор. Рослиноядні комахи залишають на екзокарпі плода ранки, через які проникає патоген. Він руйнує клітини та викликає відтік соку. Уражена тканина знебарвлюється та висихає. Плоди покриваються темно-коричневими плямами та зморщуються, стають дрібними, непридатними для переробки.

Захисні заходи: знищення переносників хвороби та обприскування дерев фунгіцидами. Рослини обробляють тими самими препаратами й у тій послідовності, як і при ураженні антракнозом.

Збудник нитчастої гнилі – гриб Armillariella mellea (Vahl. ex Er.) Karst. За сприятливих для його розвитку умов утворює численні плодові тіла у вигляді капелюшків на центральній ніжці. Капелюшок м'ясистий, спочатку округлий, потім плаский, жовтувато-коричневого або коричневого кольору з дрібними, більш темними лусочками. Ніжка – щільна, пружна, циліндрична, біля основи трохи розширена, а у верхній її третині – з білим перетинчастим шкірясто-волокнистим кільцем. Спори яйцеподібні або еліптичні, гладкі. Вони потрапляють на вологі частини дерева та формують грибницю. Джерело інфекції – мертве коріння, усохлі дерева, на яких розвиваються плодові тіла та різоморфи гриба. Зараження коріння та кореневої шийки відбувається через пошкоджені ділянки кори, відмерлого коріння. Проникнувши під кору, гриб виділяє токсини, які вбивають клітини кори та камбію. Відмерлі ділянки рослини наповнюються камеддю. На коренях і основі стовбура хворих рослин утворюється біла волокниста гниль, що відокремлюється від здорової деревини чорними смугами. Внаслідок порушення водопостачання та живлення коріння вона викликає загибель дерева.

Захисні заходи: видалення сильно уражених рослин, що втратили господарське значення, з наступним спалюванням. Дотримання всіх агротехнічних прийомів, необхідних для створення найсприятливіших умов росту та розвитку рослин.

Темно-коричнева гниль найчастіше вражає рослини на перезволожених ґрунтах. Захворілі кавові деревця поникають, як у посуху. Надалі листя в'яне і буріє, іноді відбувається їхнє швидкоплинне в'янення та опадіння. Загніле коріння набуває темно-коричневого забарвлення і покривається темною грибницею. Збудник хвороби – гриб Rosellinia bunodes (Berk. et Br.) Sacc з конідіальним спороношенням. Патоген зберігається у уражених частинах рослин у вигляді грибниці та перитецій. 

Захисні заходи: ті самі, що й проти нитчастої гнилі.

Виразкова гниль викликає побуріння деревини та утворення ран. У уражених рослин зменшується приріст, жовтіє і передчасно опадає листя, усихають верхівкові гілки. Дерева із гнилою кореневою системою гинуть – в області кореневої шийки і на коренях уражена тканина набуває коричневого кольору, загниває і покривається виразками.

Розрізняють хронічний та швидкоплинний характер хвороби.

Старі дерева частіше хворіють на хронічну форму. Вони дуже ослаблені, нестійкі проти несприятливих умов довкілля. Поступове зменшення приросту, утворення укорочених пагонів з маленьким листям, передчасне опадання листя та усихання верхівкових пагонів призводять до прорідження крони. Різко знижується врожай, плоди дрібні, недорозвинені, зі зниженим тургором. Хронічний перебіг хвороби часто закінчується загибеллю дерева.

При швидкоплинній формі листя швидко в'яне, темніє і засихає. Супліддя здебільшого в'януть і обсипаються.

Збудник хвороби – гриб Clitocybe tabescens (Scop. et Fr.), здатний викликати гнилизну коренів у багатьох деревних порід та кущів. У суху погоду грибниця швидко розвивається, проникає в камбій і деревину, перекриває по колу кореневу шийку, викликаючи порушення живлення та водопостачання коренів, через що дерево в результаті гине. У вологу погоду навколо виразок часто виникає каллюс. На кореневій шийці гриб утворює плодові тіла у вигляді капелюшка з ніжкою. Верхня поверхня капелюшка опукла, світло-каштанового або рудувато-бурого кольору, до 10 см у діаметрі. Ніжка довжиною до 14 см, біля основи потовщена, світліша за капелюшки. Спори, потрапляючи на кореневу шийку, проростають, і грибниця через рани покривних тканин проникає в кору та деревину, а потім переходить у коріння. Використовуючи багатий на вуглеводи камбій, гриб руйнує периферичні шари деревини, внаслідок чого з'являється біла волокниста гниль, що відокремлюється від здорової деревини темними лініями.

Захисні заходи: ті самі, що й проти нитчастої гнилі.

Церкоспороз проявляється на листі, рідше на квітках, ягодах та гілках. На листі спочатку утворюються округлі коричневі плями (7-10 мм у діаметрі) з червоно-коричневою облямівкою. Згодом їх середина біліє і покривається зеленувато-оливковим нальотом (конідіальне спороношення патогену). При сильному ураженні плями зливаються, листя частково або повністю всихає і опадає. Квітки набувають коричневого відтінку, іноді відмирають. На плодах і гілках з'являються плями різної величини, спочатку темно-коричневі або чорні, потім білясті у центрі. Плоди сильніше уражаються з освітленого боку. Збудник хвороби – гриб Cer-cospora coffeicola Berk. et Cke. Патоген зберігається у вигляді грибниці, конідій та псевдотецій (плодові тіла гриба) в уражених частинах рослин.

Захисні заходи: ті самі, що й від антракнозу.

Іржа вражає листя, дуже рідко – плоди та верхівки пагонів. Спочатку з нижнього боку листя з'являються маленькі жовті плями (1-2 мм у діаметрі). Згодом вони збільшуються і набувають помаранчевого забарвлення. На верхній стороні листя плями стають синювато-сірими, а потім коричневими. У пізній період розвитку хвороби на нижній стороні листя колір плям змінюється на сірий або коричневий (краї листя залишаються жовтими). При сильному ураженні листя повністю буріє, згортається і передчасно опадає. Плоди на деревцях, заражених іржею, не визрівають і розвиваються, а самі рослини поступово виснажуються і гинуть. Збудник хвороби – гриб Hemileia vastatrix Berk. et Br. Він утворює міжклітинну, рідше внутрішньоклітинну грибницю. На уражених рослинах гриб зберігається у вигляді спор (уредініоспори), що проростають у вологому середовищі при температурі 8-31 °С (оптимальна температура для розвитку хвороби становить 22-27 °С).

Захисні заходи:

• вирощування стійких проти іржі сортів;
• проведення агротехнічних та санітарно-профілактичних заходів: розпушування ґрунту та своєчасне внесення добрив відповідно до ґрунтових аналізів, збирання та знищення опалого листя, проріджування крони дерев та обрізка нижніх гілок для створення освітлення на ділянках. 
• Три-, п'ятикратне обприскування фунгіцидами: перше – при появі перших ознак захворювання на окремих листах, наступні – залежно від інтенсивності розвитку хвороби.

Збудник аскохітозу – гриб Ascochyta tarda Stew. Зараженню рослин та розвитку хвороби сприяє висока вологість. Зберігається гриб у ураженому листі у вигляді грибниці та пікнід (конідіальне спороношення). Захворювання становить велику небезпеку для рослин до 4-річного віку, а також для тих, що ростуть на затіненій ділянці. Аскохітоз проявляється на верхньому боці листя у вигляді бронзово-коричневих плям неправильної, рідше округлої форми. Вони частіше утворюються на верхівці та розростаються концентричними зонами, покриваючи значну частину листка. Уражене листя темніє, засихає і опадає. 

Захисні заходи: знищення опалого листя, розпушування ґрунту в міжряддях та у приствольних колах; обприскування рослин 1%-ною бордоською рідиною або її замінниками в ті ж терміни, що й проти антракнозу. 

Збудник песталоцеа – гриб Pestalotia coffeae Zimm. Джерелом інфекції є уражене листя, де патоген зберігається грибницею та конідіями. Песталоцеа вражає верхню сторону листя, де з’являються маленькі жовтувато-зелені плями, які поступово розростаються до 1 см і більше в діаметрі, набуваючи червонувато-коричневого забарвлення з концентричною зональністю. Краї плям злегка опуклі, часто оточені обідком. Пізніше у центрі плям з'являються коричневі крапки, розташовані концентричними колами (конідіальне спороношення патогена).

Захисні заходи: ті ж, що й проти аскохітозу та антракнозу.

Збудник миротеціозу – гриб Myrothecium adriena Sace. Він формує безбарвну розгалужену міжклітинну грибницю, зберігається у листі. Уражене листя покривається плямами – спочатку зеленими з маслянистою поверхнею, пізніше коричневими з концентричною зональністю. Спочатку плями маленькі, близько 1 мм у діаметрі, але з часом збільшуються та досягають 2,5-3,0 см у діаметрі. Плями часто зливаються та утворюють великі ділянки неправильної форми. У поодиноких випадках гриб може вражати плоди та пагони. Плямисте листя при сильному розвитку хвороби значно зменшує асиміляційну поверхню рослин, що знижує їхню продуктивність.

Захисні заходи: ті ж, що проти антракнозу, аскохітозу та інших плямистостей листя.

Юрій Калюжний 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com