Українські “лимони”: сорти хеномелеса вітчизняної селекції

У садівничому середовищі популярні розповіді про гібриди яблуні з грушею (яблуко-груша, яка насправді – не що інше, як яблука сорту Голден Делішес), персика зі сливою (нектарин з гладенькою шкіркою – мутація опушеного персика), полуниці з малиною (це один з видів малини – м. трояндова), шпинату з малиною (трав'янисті рослини, близькі родичі лободи – марь головчаста і марь облистяна) і т.д. 

Загалом у рослинному світі явище віддаленої гібридизації досить поширене. Досить сказати, що наша вишня звичайна – гібрид вишні чагарникової та черешні, домашня слива походить від схрещування терну з аличою; популярна ягідна культура рибелярія (йошта) виникла в результаті гібридизації смородини з аґрусом. Можливі навіть міжродові гібриди. 

Однак роди яблуня (Malus) і цитрон (Citrus) належать до різних родин, схрещування між якими неможливе через значну віддаленість.

Проте у казках є натяки на реальність. 

Можливо, художник у звичній йому формі передбачив успіхи донецьких селекціонерів, авторів цього довідника, які в ті роки почали працювати над удосконаленням дикої іноземної рослини, тепер відомої як "український лимон".  

Чому лимон, адже йдеться про найближчу родичку яблуні – японську айву, чи хеномелес (Chaenomeles)? І яке відношення японська рослина має до нашої країни?

Японська айва в дикій природі дійсно росте в Японії та Китаї і має дуже кислі плоди, що зближує її з лимоном. У цьому порівнянні плоди японської айви набагато ближче до лимонів за вмістом харчових органічних кислот, а за вітаміном С навіть у кілька разів перевершують лимони, які з давніх-давен стали еталоном для запобігання захворюванню на цингу, що викликається нестачею цього вітаміну в організмі людини.

• Якщо одного плоду японської айви достатньо, щоб забезпечити добову потребу у вітаміні С, то яблук із тією ж метою довелося б з'їсти понад 2 кг.

Аромат плодів японської айви настільки ж сильний, як у лимонів, але різноманітніший і прирівнюється за цінністю до олії іланг-ілангу – одного з трьох китів, на яких тримається парфумерія (амбра, ефірна троянда та іланг-іланг).

У них так само багато, як у цитрусових, пектинових речовин, які виводять з організму токсини, радіонукліди та важкі метали. Одним словом, плоди японської айви є цінною сировиною для переробки у різноманітні харчові продукти з лікувально-профілактичними властивостями. 

З ботанічного погляду плоди японської айви – яблука. Правда, такі яблука, на відміну від десертних плодів яблуні, дозволяють "побачити Японію", оскільки людина, яка вкусила їх, дуже примружується від сильної кислотності. 

На початку ХХ ст. в Україні вчені звернули увагу на хеномелес, який доти вважали декоративно-квітучим чагарником. 

Хіміко-технологічне вивчення плодів показало, що японська айва може стати новою плодовою культурою, здатною замінити імпортовані лимони. В результаті селекційної роботи, розпочатої академіком Миколою Кащенком, було відібрано найкращі форми, які послужили матеріалом для створення першої у світі промислової плантації японської айви. Її заклали 1937 р. на дослідній станції у Немішаєвому під Києвом.

Згодом українські вчені першими у світі зареєстрували плодові сорти нової культури.

У 2001 р. до Державного реєстру сортів рослин, допущених до використання в Україні, було включено сорти Вітамінний, Каліф, Караваєвський, Ніка, Микола, Ніна, Помаранчевий, Цитриновий. Назви двох останніх сортів наголошують на зв'язку з цитрусовими (українською мовою "помаранча" – це один з видів апельсина, "цитрина" – лимон).

Процес удосконалення сортименту є безперервним, і сьогодні створено друге покоління сортів української селекції.

Так, у 2020 р. зареєстровані нові сорти – Голд Каліф, Максим та Тамара. Вони відносяться до гібридогенної групи Chaenomeles × californica.

Максим. Кущ заввишки 0,6 м. Квітки білі з рожевими плямами. Плоди округлі, великі, масою 85 г. Містять 112 мг/100 г вітаміну С, 5,7% органічних кислот.

Тамара. Кущ заввишки 1,5 м. Квітки червоні. Плоди округлі, дуже великі, масою 110 г. Містять 134 мг/100 г вітаміну С, 6% органічних кислот.

Голд Каліф. Кущ заввишки 1,7 м. Квітки білі з рожевими плямами. Плоди еліпсовидні, дуже великі, масою 120 г. Містять 145 мг/100 г вітаміну С, 4,5% органічних кислот.

Для порівняння: лимони містять у середньому 40 мг/100 г вітаміну С, 5,7% органічних кислот, а яблука – близько 13 мг/100 г аскорбінової кислоти, 0,7% органічних кислот.

Деякі садоводи скаржаться, що на продукти переробки японської айви потрібна велика кількість цукру, проте не слід забувати, що вартість цукру значно менша від вартості органічних кислот. 

Плоди японської айви чудово купажуються з малокислотними фруктами (яблуками, грушами) та овочами (гарбузом), значно покращуючи смак та якість продуктів переробки.

«Українські лимони» починають завойовувати визнання у світі. Так, у Польщі у 2014 р. зареєстровано сорт японської айви української селекції Голд Каліф, 2016 – Максим, 2020 р. – Нортерн Лемон. Завершується реєстрація сорту Тамара. 

Польським садівникам українські сорти полюбилися за великоплідність, врожайність, привабливий зовнішній вигляд. А що ж українські садоводи?

Садоводи-аматори вже давно оцінили японську айву, хоча багато хто досі не має повного уявлення про сорти, плоди яких значно перевершують плоди декоративних сортів та сіянців. Це пояснюється відсутністю посадкового матеріалу на ринку. Нині ця прогалина ліквідується.

Створено спеціалізовані розплідники, які нарощують виробництво саджанців. Після сертифікації вони зможуть продавати якісний матеріал нових запатентованих сортів Голд Каліф, Максим і Тамара. Планується створення промислових сортових плантацій. Тож «український лимон» упевнено дивиться у майбутнє.

Високе та щорічне плодоношення, стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища, придатність для обробітку за органічними технологіями, суттєвий експортний потенціал висувають японську айву у топ перспективних нішевих культур. 

Озираючись назад, уже не варто з усмішкою споглядати творіння художника видавництва "Донбас", вважаючи його за ляп. Навпаки, майстра можна назвати провидцем, який передбачив, що робота, розпочата на Донбасі, дозволить здобути «українським лимонам» гідне місце в садах поруч з іншими плодовими культурами. 

Володимир Меженський 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора