ТОП-3: Найвідоміші торти

Наполеон

Цей знаменитий листковий торт або тістечко з кремовим прошарком відомий як «Мільфей», «Ванільна скибочка», він же «Наполеон».

Під назвою "Мільфей" (millefeuille - "1000 шарів") його знають у Франції та Італії, у Великій Британії називається "Ванільна скибочка" (vanilla slice), а в США і у нас - "Наполеон". Рецепт виник наприкінці XVII століття, але в росії та на українських теренах його появу пов'язують з 1912 роком, коли відзначалося сторіччя перемоги над наполеонівськими військами, і було винайдено низку нових страв.

«Наполеон» спочатку був тістечком трикутної форми за аналогією з трикутником Бонапарта, і над цим дивом кулінарії працювали найкращі кондитери при будинках аристократів. Згодом торт набув прямокутної форми. Спочатку він був дуже популярний, але потім прийшли не найкращі часи: після революції вершкове масло замінив маргарин, а заварний яєчний крем змінився на дешеве борошно. Торт втратив свій смак і вигляд, почав кришитися, розповзатися так, що його нарізали розпеченим ножем, щоб «запаяти» краї. Він перетворився на закуску дешевих ресторанів. Але згодом «Наполеон» повернув собі втрачені позиції та знову став окрасою столу.

Захер

Дата створення та ім'я творця цього шедевра відомі: винайшов і випік його у 1832 році австрійський кулінар Франц Захер, якому на той момент було лише 16 років. Він здивував високопоставлених гостей міністра закордонних справ Австрії Меттерніха цим новим десертом. Шоколадні торти вже були відомі австрійській публіці, і в кулінарних книгах 1719 згадувалися шоколадні коржі, але додавання джему - це винахід кулінара. Швидше за все, у своєму рецепті він об'єднав шоколадний торт та відомий тоді абрикосовий мармелад. Цей торт став улюбленими ласощами віденської знаті і отримав найвищу честь — 1836 року його було введено в меню імператорської сім'ї.

І раптом ці ласощі стали предметом інтриг і судових чвар! 1934 року один із онуків Франца Захера, позбавлений частки у спадку, помстився своїй сім'ї тим, що продав оригінальний рецепт віденському кондитерові Демелю. Однак тут була одна тонкість — він продав рецепт свого діда, тоді як його спадкоємці-кондитери готували торт уже за власним рецептом, трохи зміненим. Демель почав готувати торт по-старому, проте на нього подали до суду. Судові дебати тривали з 1934 року до 1963 року і закінчилися тим, що назву Original Sacher-Torte (з круглою шоколадною медаллю) зберегли за тортами, які виготовляє готель «Захер», тоді як торти з кондитерської «Демель» мають бути прикрашені трикутною. медаллю Eduard Sacher-Torte.

Київський

Цей торт — символ не лише Києва, а й України. Щодня десятки тисяч гостей української столиці, їдучи з неї, відвозять із собою ці ласощі. Створили повітряно-горіховий торт на кондитерській фабриці ім. Карла Маркса 1956 року, а запатентували — 1973-го. Згодом був придуманий особливий кремовий прошарок, це викликало справжній тріумф: вже через рік десерт отримав бронзову медаль на кондитерському конкурсі. «Київський» торт любив генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв — на його день народження одного разу спекли п'ятиярусне частування, вага якого складала понад 5 кг.

Тайний рецепт

Торт складається з двох повітряно-горіхових коржів безе з прошарками крему. Верх прикрашається різними кремами, а боки обсипаються горіховою крихтою. У початковій рецептурі це були горіхи кешью, зараз найчастіше використовується фундук. Рецепт ніколи не змінювався і досі тримається у найсуворішій таємниці. Однак господині печуть свої варіанти, не менш смачні.

Іванна КУРОВЕЦЬ
Фото uk.wikipedia.org