По-перше, необхідно вибрати на ділянці оптимальне місце для водойми. По-друге, правильно визначити її форму та розмір відповідно до стилю та пропорцій саду. Зупинимося докладніше на виборі місця для водойми.
Якщо ділянка нова (без будівель і посадок), можна створити єдиний ансамбль, в якому водойма відіграватиме головну роль або підкреслюватиме переваги майбутнього саду.
Складніше знайти місце для водойми на вже облаштованій ділянці. При цьому слід врахувати, що водойма, розташована поблизу великих дерев, здається набагато меншого розміру, ніж вона є насправді, а от серед невисоких дерев, кущів або оточена газоном, виглядає більш переконливо.
Але в будь-якому випадку після остаточного оформлення берегів і висадки водних рослин візуально водойма здаватиметься менше фактичних розмірів.
На невеликій садовій ділянці водойму найкраще розмістити поблизу будинку. Тоді зручно буде підвести електрику для помпи, світильників та насолоджуватися чудовим видом із вікна у будь-який час.
Стежка поруч із ставком полегшить доступ до нього під час будівництва, а надалі послужить для прогулянок під час відпочинку.
Щоб водойма не заростала зеленими водоростями (проблема всіх штучних ставків і водойм), потрібно розмістити її на деякому віддаленні від дерев на відкритому сонячному місці. Тоді риби і водні рослини почуватимуться в ній комфортно, а рослинне сміття не забруднюватиме водойму, коріння дорослих дерев, що відростає, не зможе пошкодити плівку або бетонне покриття дна водойми.
Незважаючи на те, що водні рослини в умовах підвищеної вологості добре розвиваються, будувати водойму в низині не рекомендується: ставок, що постійно затоплюється дощами, важко утримувати в порядку.
Місце, обране для водоймища, має бути захищене від північних і північно-західних вітрів, а його поздовжню вісь бажано розташувати вздовж напрямку панівних вітрів. В цьому випадку вітер прибиватиме до берега рослинне сміття, що плаває на поверхні, і його легко можна буде зібрати.
Альпійська гірка (кам'янистий сад, альпінарій, підпірна стінка) – один із способів захисту водойми від вітру. Можна також створити живопліт довільної форми, висадивши невисокі хвойні кущі, а дерева, посаджені на деякій відстані від водойми, створять вітрову тінь, яка захистить крихкі водні рослини на шляху панівних вітрів і зменшить випаровування води.
Якщо ділянка рівна, водойма може бути поглибленою або піднесеною, а при похилій ділянці – комбінованою (піднесено-поглибленою) або піднесеною.
В останньому випадку на ділянці можна зробити терасу для водойми та використовувати її для облаштування міні- водоспаду.
Щоб знайти зручне місце для огляду водойми, потрібно протягом дня різну пору року спостерігати за освітленістю обраної ділянки.
Неправильно спланована експозиція здатна зіпсувати все задоволення – сонце, що б'є у вічі, завадить милуватися прекрасним видом.
Крім того, від ступеня освітленості залежать якість та прозорість води, нормальні умови для проживання риб та комах, а також ступінь розвитку водних рослин (наприклад, німфеї в розпал літа повинні знаходитися на сонці 10-12 годин на добу; рослини швидко розростаються на сонці та у свою чергу дають достатньо тіні на поверхні води).
Тому так важливо, щоб площа поверхні водойми та об'єм води в ній були якнайбільші.
Якщо дозволяють розміри ділянки, для підтримки здорового стану водного середовища мінімальний розмір водойми має бути приблизно 4 м2 (2,5 м х 1,5 м).
Крім того, водойму більшої площі легше утримувати в хорошому стані, ніж невеликий ставок.
Важливо правильно підібрати рослини, які б підтримували б водний баланс, тим самим створюючи оптимальні життєві умови для інших мешканців ставка. Рослини мають бути не тільки декоративними, а й функціональними. Висаджують їх відповідно до конкретних правил.
- Грамотно висаджені водні та прибережні рослини не порушують природний баланс, але потрапляння до водойми сторонніх рослинних залишків може призвести до утворення великої кількості метану, а отже, і загибелі риби в зимовий період.
- Не можна висаджувати поблизу водоймища ракитник: його насіння і листя отруйні.
- Вишневі та сливові дерева уражаються попелицею, яка може нашкодити німфеям.
- Коріння плакучої верби, висадженої поблизу водойми, може зруйнувати її дно і стінки.
Садовий ставок не обов'язково має бути глибоким, але слід враховувати потреби рослин і риб, яки в ньому мешкають.
Багато водних рослин чудово розвиваються на глибині не більше 50 см. Проте гібридні німфеї у центральних та північних районах України добре зимують у відкритій воді на глибині приблизно 1 м (з урахуванням висоти контейнера), у південних районах – 60-70 см. При цьому обсяг води має бути не менше 4 м2.
Прибережні рослини, коріння яких знаходиться під водою, а листя і квіти залишаються над нею, розміщують зазвичай на полиці шириною 22-30 см (довжина довільна), зробленій на глибині 22 см від поверхні води. На ній встановлюють рослини, висаджені в квіткові контейнери (глибина близько 15 см), при цьому до поверхні водойми залишається приблизно 7 см. Прибережні рослини на такій глибині почуватимуться досить комфортно.
Для болотяних рослин потрібна менша глибина, її регулюють, встановивши контейнери із рослинами на цеглу чи каміння.
У невелику водойму можна запустити золотих рибок, які влітку цілком комфортно почуватимуться на глибині 45-60 см, проте для зимівлі у відкритій воді їм необхідна (як і німфеям) велика глибина.
А ось для декоративних коропів "кої" мінімальна глибина водойми повинна бути навіть влітку не менше 1 м. Взагалі, чим ставок глибший, тим він безпечніший для риб та німфей у зимові морози.
Якщо у вас на ділянці знаходиться природна водойма, в яку впадає струмок (або ділянка знаходиться на березі затоки, невеликої річечки), постарайтеся, не поглиблюючи її і не порушуючи контурів берегів, висадити водні рослини і запустіть риб.
Василь Кондратенко
© Журнал "Огородник"
ФОТО: pixabay.com