Попереду спекотні дні: роботи на городі у серпні

Помідори в серпні рясно плодоносять, і щоб прискорити дозрівання плодів, на стеблах роблять поздовжні розрізи і вставляють у них дерев'яні тріски, які перешкоджають їх змиканню.

Не можна допускати перестою плодів на корені. Збирайте їх бурими, зриваючи разом із плодоніжкою, одразу ж після знімання підвішуйте плодоніжками вгору на дозарювання. Плоди, що залишилися на кущах, будуть швидше наливатися і дозрівати.

У високорослих помідорів саме час прищипнути верхівку, щоб зупинити ріст, потрібно видалити і пасинки, які уповільнюють дозрівання плодів, що вже зав'язалися. Одночасно з пасинкуванням підв'язуйте кисті до опор, щоб покращити доступ повітря та сонця до плодів, що зріють. Як тільки дозріють плоди на першій китиці, видаліть все листя, розташоване нижче за неї.

На сортах, що вирощуються без формування, також видаляйте пожовкле і засохле листя, розташоване близько до землі, воно може стати джерелом зараження рослин фітофторозом.

Продовжують наливатися качани пізньої капусти, тому регулярно поливайте її і раз на місяць підживлюйте розчином коров'яку з невеликою добавкою мінеральних добрив (1 ст. ложка на 10 л води).

Проти шкідників запилюйте тютюновим пилом чи обприскуйте відваром помідорного бадилля. У сиру погоду періодично опудрюйте рослини і землю навколо них золою, щоб відлякати слимаків. Регулярно поливайте рослини, інакше качани вийдуть дрібними та пухкими. Рослини періодично підгортайте, а ґрунт у міжряддях розпушуйте.

У брюсельської капусти, яка до цього часу вже сформувала невеликі качанчики, прищипуйте верхівки, щоб зупинити вегетативний ріст. Рослини все ще потребують підживлень та поливів. Підживлення будь-яким органічним добривом (настій коров'яку – 1:5 або пташиного посліду – 1:10) надасть їм сили для формування гарного врожаю качанчиків. 

Цибулю приблизно за 1,5-2 тижні до збирання навіть за сухої погоди припиняйте поливати, проте зі збиранням не поспішайте.

У цибулин, що не визріли, криючі луски ще не сформовані, а шийка залишається м'якою, відкритою для збудників сірої гнилі. Якщо таку цибулю забрати, великі втрати при зберіганні неминучі.

Щоб прискорити дозрівання, цибулини на грядці піднімають вилами, підриваючи коріння, це сприяє швидкому відтоку поживних речовин з листя, що відмирає, в цибулини.

До збирання цибулі приступають у суху погоду. Рекомендують висмикнути цибулини просушувати прямо на грядках протягом 7-10 днів, при цьому бадилля всихає, а на цибулинах утворюються сухі, луски, що щільно прилягають. Під цибулини можна підстелити лист фанери, поліетиленову плівку, але якщо холодна і сира погода, цибулю сушать під навісом або в приміщенні при температурі 25 °С. Розстелену тонким шаром цибулю під навісом іноді ворушать для прискорення просушування. Гострим ножем потрібно обережно обрізати висохле листя, залишаючи шию до 3 см, а коріння – під денце, не зачіпаючи його.

Висушену цибулю можна зв'язати в "коси", такий "бабусин" спосіб зберігання цибулі цілком себе виправдовує. Адже коси можна зберігати, підвісивши десь на кухні – зручно, завжди під рукою і надає житлу майже забутого "садибного" стилю. 

Великі партії цибулі зберігають у ящиках у сухому приміщенні за нормальної температури 1-3 °С.

Оскільки цибуля – рослина дворічна, то отримані з сівка дрібні цибулини (діаметр менше 2 см) найкраще використовувати як вигоночний матеріал для посадки в зимовий період. Для вигонки бажано брати багатозачаткові сорти (Стригунівський, Арзамаський, Безсонівський), вони дають вищий урожай зелені.

Для посадки навесні краще використовувати цибулю, вирощену з чорнушки – сівок (діаметр 1,5-2 см). Прибирають цибулю на сівок так само, як і продовольчу. Зберігають її в ящиках, сітках шаром до 20 см у сухому приміщенні за температури 10-20 °С. Цибулини діаметром 2-4 см (вибірок) зберігають так само, їх використовують для вирощування на перо. Цибуля-ріпка більша за 4 см використовується в їжу, її треба зберігати при температурі 0…2 °С (можна в холодильнику). Це врятує цибулини від висихання та багатьох захворювань. 

Для осіннього споживання зеленої цибулі можна в серпні посіяти батун. Короткий день сприяє швидкому наростанню вегетативної маси. Зелене перо батуна готове до збору через 50-60 днів. Для отримання "пера" проводять загущений посів (20-25 г насіння на 10 м²).

У цибулі-порею підгортають стебло, щоб отримати "білу ніжку", рослини потрібно підживлювати настоєм коров'яку, розведеного водою у співвідношенні 1:5, з додаванням 1 ст. ложки комплексного мінерального добрива.

Огірки червневого посіву активно підживлюють настоєм коров'яку (1:5) з додаванням 30 г суперфосфату на 10 л води, витрачаючи щонайменше 0,5л розчину на рослину. Після підживлення обов'язково поливають рослини водою, підігрітою на сонці.

Серпень – найкращий місяць для повторних посівів. Після збирання салату, шпинату, кропу та ін. можна висівати редис, дайкон, чорну редьку.

Ідеальна рослина для повторного посіву – редис. В умовах довгого світлового дня (у червні-липні) він не встигає вкоренитися. А редис, посіяний у серпні, при відповідному догляді та поливі завжди дає гарний урожай.

Ще не пізно посіяти і дайкон. Висіяний на початку серпня, він сформує великі коренеплоди вже до початку жовтня. 

Листовий та качаний салати також підходять для вирощування у повторних посівах. Ці культури світлолюбні, але вони є нейтральними до довготи дня. Обидва види салату погано переносять посуху, тому для успішного вирощування необхідно регулярно поливати. Щоб листя не огрубіло і не з'явилося "цвітіння", проріджуйте загущені посіви.

Ольга Зелінська 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com