Перші ягоди – найсолодші: як впливати на строки дозрівання врожаю ягідних культур

Фактор перший: термін дозрівання сорту

Швидкість дозрівання врожаю, в першу чергу, залежить від господарських ознак сорту, його біологічної скоростиглості.

Немає такої ягідної культури, всі сорти якої дозрівали б одночасно, плоди одного сорту дозрівають раніше, іншого - пізніше. Тому їх класифікують за термінами дозрівання на ранні, середньоранні, середні, середньопізні, пізні сорти.

Деякі сорти неофіційно визначають як зверхранні або дуже пізні.

Для прикладу наведемо сорти садової великоплідної суниці.

Відомий сорт Хоней відносять до ранніх. Однак є сорти, що дозрівають на 5-10 днів раніше за нього, – Дивная, Кама, Розана, Ольвія та інші. Їх відносять до категорії надранніх. Погодьтеся, навіть 5 днів різниці в дозріванні плодів – це багато.

Також відомі випадки, коли сорт змінював свої господарські ознаки під час районування в областях з кліматом, який відрізняється від клімату регіону, де цей сорт вивели.

Наприклад, сорт суниці Дивная вивели в Санкт-Петербурзі, орігинатори за терміном дозрівання віднесли його до середньоранніх. Однак в Україні сорт почав дозрівати набагато раніше за інші середньоранні сорти (на 7-12 днів) і навіть раніше за відомі ранні  сорти (на 5-7 днів). 

Окрема розмова про ремонтантні сорти малини та садової суниці.

Всі сорти великоплідної суниці постійного плодоношення починають дозрівати раніше за ранні звичайні сорти. У них від цвітіння до дозрівання ягід проходить менше часу, ніж у сортів звичайного плодоношення. Цю особливість використовують для отримання надраннього врожаю.

Виняток становлять лише кілька ремонтантних сортів з пізнім типом плодоношення, у яких перші ягоди достигають разом зі середньоранніми або середніми сортами суниці (Любимая).

У ремонтантної малини різниця в даті початку плодоношення  може становити 10 і більше днів, залежно від сорту. Є досить багато сортів, які перший урожай починають віддавати на 5-7 днів раніше, ніж найбільш скоростиглі літні сорти (Полка, Полана і ін.). Цю  властивість використовують не тільки для отримання двох врожаїв за сезон, а ще й для дуже ранніх врожаїв. 

У кожної культури свій інтервал між термінами плодоношення різних сортів.

У суниці, малини, агрусу та порічки період між достиганням найбільш ранніх та найпізніших сортів – близько місяця. У смородини чорної – 2-3 тижні. У ожини – до 2 місяців.

Інтервал в дозріванні ранніх і середньоранніх або середньоранніх і середньостиглих сортів смородини чорної часто становить всього лише 3-7 днів, ожини – близько 10 днів. 

Фактор другий: регіон вирощування культури

Важливий і регіон вирощування.

Чим південніше, тим раніше починається вегетація, а відповідно і плодоношення.

Хоча на порівняно невеликих відстанях може бути і навпаки. Наприклад, кілька років тому розвиток рослин в Полтавській області відставав на 10-14 днів у порівнянні з Київською. Коли в Києві кущі великоплідної суниці повністю розквітли, в Полтаві тільки-но  з'явилися перші квітконоси. Причина – холодніша та довша весна. 

Погодні умови мають дуже важливе значення. 

Щороку погода різна, тому дати початоку плодоношення тих самих сортів можуть відрізнятися в межах 10 днів.

Рання весна ще не означає раннього початку плодоношення.

Наприклад, кілька сезонів тому сніг зійшов в лютому і стійких морозів після цього вже не було, тільки заморозки. Найранніші сорти суниці почали дозрівати 17-20 травня. А в інший рік сніг зійшов в кінці березня, і з тих самих сортів суниці вже 13 травня знімали товарний врожай першіх ягід! 

Справа в тому, що весна може бути ранньою, але дуже холодною, з заморозками і невисокою денною температурою. А може бути теплою, без заморозків. Тепла температура повітря та землі в квітні та травні забезпечує дозрівання ягід у відкритому грунті в ранні строки.

До речі, чим сильніша спека, чим вище сума активних температур, тим менше інтервал в дозріванні сортів різних термінів стиглості і тим раніше закінчують плодоношення одноразові сорти.

Так, одного року в умовах аномальної спеки на Полтавщині плодоношення суниці одноразових сортів тривало трохи більше місяця (від найранніших до найпізніших), хоча за звичайних температурних умов триває близько двох місяців. 

Фактор третій: склад  Ґрунту і рельєф ділянки

Наступний момент – склад  ґрунту.

Важкі суглинки прогріваються дуже повільно, супеси та пісчаники ж набагато швидше. На більш легких ґрунтах дозрівання прискорюється на 3-5 днів, порівняно з важкими (за однакових погодних умов).

Ну і нарешті, на термін дозрівання істотно впливають місце розташування і рельєф ділянки.

Дуже складно знайти абсолютно горизонтальну ділянку, найчастіше є ухил в ту чи іншу сторону. Тому сонячне світло падає на рослини від різними кутами. На південних схилах цей кут більший, на північних менший. А значить, на південному схилі ґрунт буде прогріватися швидше, і ягоди достигатимуть раніше. На північному кут падіння променів менше, земля прогрівається довше, і дозрівання починається пізніше.

Чим більший ухил, тим більше різниця початку дозрівання у більшості культур. 

Інтервал в дозріванні тих самих сортів ягідних культур на південному і північному схилах може перевищювати 10 діб.

А ще ділянки рідко бувають пласкими як стіл. Десь горбок, десь улоговинка...

Особливо сильна різниця між дозріванням врожаю буває на великих плантаціях. Так, горбки прогріваються швидше, відповідно, рослини на горбках починають плодоносити раніше. Улоговинки прогріваються довше, до того ж туди опускається холодне повітря, а значить, і плодоношення починається пізніше.  

На скоростиглість впливає і механічний захист від вітру.

Лісозахисні смуги затримують холодний північний вітер і не дають охолоджувати ґрунт і повітря в ранньовесняний період. За смугами утворюється своєрідний мікроклімат, через який ягідні культури починають плодоносити на кілька днів раніше, ніж на відкритій місцевості. А в зимовий період ці смуги затримують сніг. Ґрунт, не вкритий снігом, промерзає набагато сильніше. Тому на ділянках, з яких сніг здуває вітром, плодоношення рослин починається  з затримкою.

На присадибних ділянках ягідники частіше ростуть не на відкритому місці, а частково в тіні будівель, дерев. Це також може впливати на час достигання врожаю.

Якщо на рослини частину дня падає тінь з південної, західної або східної сторони, це призводить до затримки початку плодоношення. Такий вплив особливо сильний, коли тінь падає з південного боку. В цьому випадку затримка початку дозрівання плодів може скласти 14 днів і більше.

Фактор четвертий: агротехнічний

На початок дозрівання може вплинути і мульча.

В останні роки ягідники мульчують різними плівками і агротканиною. 

• Під світловідбиваючими матеріалами (світлими, сріблястими),  ґрунт прогрівається дуже повільно і початок дозрівання ягід затягується.
• Якщо ж використовується темний мульчуючий матеріал, земля прогрівається швидше і дозрівання починається раніше.

Характерний приклад – вирощування суниці на гребенях, замульчованих чорною плівкою. Гребінь сам по собі прогрівається швидше, ніж земля на рівних ділянках, також додається вплив плівки, в результаті – плодоношення того ж самого сорту розпочинається приблизно на 7 днів раніше, ніж при вирощуванні без плівки на рівній площині (без гребеня). 

Агроволокно дає менший ефект, оскільки гірше зберігає тепло, через нього інтенсивно йде випаровування вологи, що сприяє зниженню температури.

На присадибній ділянці можна на кілька днів прискорити початок плодоношення, якщо навесні поливати ягідники водою, підігрітою до 20-25 ° С.

Отже, з огляду на все вищесказане, цілком можливо прискорити плодоношення ранніх сортів і затримати плодоношення пізніх, щоб збільшити термін споживання свіжих ягід.

Олег Савейко 

© Журнал "Огородник"

ФОТО: pixabay.com