Несправжні пальми: кордиліни та драцени у кімнатній культурі

У кімнатній культурі серед так званих "хибних пальм" часто зустрічаються юки, ноліни, пандануси, рідше – саговники і деревовидні папороті. Найпопулярніші – драцени і кордиліни. 

Зовні вони відрізняються від звичайних пальм будовою листя. У пальм воно віялоподібне або перисте, як правило, складчасте, дуже рідко не розсічене на сегменти. У кордилін і драцен листя завжди цілісне, видовжене або лінійне (довжина в кілька разів перевищує ширину), не складчасте, а краї, на відміну від юк і панданусів, не пилчасті, а гладенькі.

Ще одна особливість, що вигідно відрізняє драцени і кордиліни – забарвлення листя. Якщо у пальм листя зелене (лише у деяких видів воно з сизуватим нальотом або жовтуватими черешками), то у більшості кордилін і драцен листя з смугами різних кольорів і відтінків. Наприклад, у деяких сортів кордиліни верхівкової на одному листку можуть поєднуватися різні відтінки жовтого, червоного і блакитного кольору.

Рід кордилін і рід драцен належать до однієї родини драценових (Dracaenaceaе), тому їх часто плутають. Але, незважаючи на зовнішню схожість, їх неважко розрізнити: у кордиліни кореневище росте вертикально вниз, а додаткові корені білого кольору, у драцени такого кореневища немає, її коріння жовте або помаранчеве.

Завдяки привабливому виду і витривалості драцени і кордиліни дуже популярні у якості кімнатних  культур.

Рід Драцена (Dracaena) налічує близько 150 видів, що виростають в основному в тропічних і субтропічних районах Африки, рідше в Південно-Східній Азії і тропічній Америці. У природі драцени зазвичай невисокі дерева або кущі, проте є і величезні екземпляри з дуже товстим стовбуром, що розгалужується у верхній частині, причому кожна гілка несе непропорційно маленьку верхівкову розетку листя. 

Один з видів роду драцена – гігант, висотою 20 м і в обхваті 15 м, названий драконовим деревом – драцена канарська, або драконова (Dracaena draco).

Схожість з драконом, крім величезних розмірів, посилює червоний смолистий сік, що сочиться зі старого стовбура, – "драконова кров", а також те, що як і у інших драцен, при пошкодженні верхівки гілки вона розгалужується і утворює дві і більше дочірніх гілки, кожна з яких несе верхівкову розетку листя. Саме цьому виду і зобов'язаний рід Dracaena своєю назвою – від грецького drakaina – самка дракона. Батьківщина драконового дерева – Канарські острови. Молоді екземпляри – дуже декоративні і невибагливі рослини, на жаль, рідко зустрічаються в продажу. 

Рід Кордиліна (Cordyline) включає набагато менше видів, але завдяки високій декоративності не менше популярний в культурі. В роду близько 15 видів, їх природний ареал простягається від Мадагаскару через Південно-Східну Азію до Австралії і Нової Зеландії. Один вид зустрічається в Бразилії. У природі кордиліни порівняно невисокі дерева і кущі. Назва роду походить від грецького kordуle – вузол, шишка, очевидно через м'ясисте, шишковидно потовщене коріння.

Хоча драцени і кордиліни – декоративно-листяні рослини, багато з них цвітуть в кімнатній культурі, утворюючи волотисте суцвіття довжиною до 30 см (у деяких видів до 2 м) з невеликими квітками (у кордилін пелюстки довжиною 0,5-1 см, у драцен – 1-4 см). Пурпурові квіти кордиліни стислої і фіолетові кордиліни верхівкової виглядають досить декоративно, а квітки деяких драцен ще й приємно пахнуть.

Більшість драцен і кордилін слабо гілкуються, а згодом безлиста частина нерозгалуженого стовбура стає дуже високою і рослина втрачає свою декоративність. Зазвичай розгалуження відбувається або після цвітіння, коли верхівкова брунька утворює суцвіття і гине, після чого "прокидаються" пазушні бруньки, або при пошкодженні верхівки стовбура. Якщо на початку активного росту (середина весни) відрізати верхівку стовбура довжиною 15-20 см і укоренити її у вологому піску, можна отримати ще одну рослину. Якщо решта стовбура, що може бути абсолютно без листя, занадто висока, можна відрізати стовбур до потрібної висоти.

Однак потрібно пам'ятати: чим старіша рослина, тим менше ймовірність того, що "прокинуться" кілька бічних бруньок. 

Відрізану частину стовбура можна розділити на шматочки по 7-10 см і укоренити, висадивши у вологий пісок тією стороною, що знаходилася ближче до коріння. Живці вкорінюються протягом місяця. Кордиліни, що утворюють кореневищні відприски, можна розмножити, відокремивши навесні частину кореневища, і вкорінити його так само, як і черешки. 

Для вирощування в домашніх умовах найбільш підходять наступні види кордилін і драцен.

Драцена Деремська (Dracaena deremensis) – в природі дерево або кущ висотою до 5 м. Росте в тропіках Східної Африки. Листя зелене, довжина 30-50 см, ширина до 5 см, квітки білі. У кімнатній культурі рослина зацвітає в залежності від сорту в різні терміни. У продажу найчастіше зустрічається 'Warneckii' (листя зелене з молочно-сіро-зеленою смугою посередині і вузькими білими смугами по краю) і 'Bauѕei' (листя зелене з широкою білою смугою посередині).

Драцена запашна (Dracaena fragrans) – в природі дерево або кущ висотою до 6 м. Росте в тропіках Західної Африки. Листя зелене, довжина 40-80 см, ширина до 10 см, квітки білі з приємним ароматом. У кімнатній культурі рослина  зацвітає в залежності від сорту в різні терміни. У продажу найчастіше зустрічаються 'Мaѕѕangeana' (листя зелене з жовто-зеленою  широкою смугою посередині) і 'Compacta' (листя темно-зелене, густо розташовані на короткому стеблі).

Драцена облямована, або Маргіната (Dracaena marginata) – в природі дерево висотою до 4 м. Росте на Мадагаскарі. Листя вузьке, довжина 40 см, ширина 1-2 см, зелене, з червонувато-фіолетовим краєм. У кімнатній культурі не цвіте. У продажу найчастіше зустрічаються 'Тricolor' (листя зелене з жовтими і червоними смугами) і 'Bicolor' ( листя зелене з білими смугами). 

Драцена відігнута (Dracaena reflexa) – в природі кущ висотою до 4 м. Росте на острові Маврикій. Листя ланцетоподібне, довжина 12-16 см, ширина 2-2,5 см, зелене. У кімнатній культурі не цвіте. У продажу найчастіше зустрічається 'Ѕong of India' (листя зелене зі світло-жовтими смугами по краю). 

Кордиліна південна (Cordyline australis) – в природі дерево висотою 8-12 м. Росте на відкритих вологих рівнинах і на узліссі вологих субтропічних лісів Нової Зеландії. Листя вузьке, довжина 60-100 см, ширина 2-5 см, зелене. У кімнатній культурі не цвіте. На Чорноморському узбережжі Кавказу рослину культивують у відкритому ґрунті.

Кордиліна пряма (Cordyline stricta) – в природі невисоке деревце або кущ висотою до 2,5 м. Росте в субтропічних районах Східної Австралії в добре освітлених лісах і чагарниках. Листя вузьке, довжина 30-60 см, ширина 2-3 см, темно-зелене, квітки лілового кольору. У кімнатній культурі цвіте в січні-лютому. На Чорноморському узбережжі Кавказу рослину культивують у відкритому ґрунті.

Кордиліна верхівкова (Cordyline terminalis) – в природі невисоке деревце або кущ висотою до 3 м. Росте в тропіках Південно-Східної Азії, Океанії та Східної Австралії, в світлих лісах і чагарниках. Листя довгасте, довжина 15-40 см, ширина 5-10 см, темно-зелене або червонувате, з добре вираженим черешком, квітки фіолетові або білі. У кімнатній культурі цвіте в листопаді-грудні або лютому-березні. У продажу найчастіше зустрічаються 'Тricolor' (листя зелене з червоними, рожевими і кремовими плямами) і 'Red Edge' (листя зелене з червоними смугами). 

Більшість кордилін і драцен невибагливі рослини. Щоб вони виглядали здоровими і красивими, їм необхідно створити умови, наближені до природних – освітлення, температурний режим, полив, живлення. 

Так, кордиліни південна і стисла – світлолюбні рослини, добре переносять яскраве полуденне сонце, а кордилина верхівкова і описані вище драцени люблять добре освітлені місця, проте їх слід притіняти від прямих сонячних променів. 

Для тропічних видів кордилін і драцен температура в приміщенні в зимовий час повинна бути не нижче 16-18 ° С, а для субтропічних (кордиліни південна і стисла) – 8-10 °С. у літні місяці їх рекомендують виносити на відкрите повітря.

Описані види кордилін і драцен, крім кордиліни верхівкової, добре переносять сухість повітря, але щоденне обприскування сприятливо позначається на їх стані. Потрібно стежити, щоб після обприскування у драцен деремської і запашної вода не накопичувалася біля основи листя, це призводить до їх загнивання. 

Поливають кордиліни і драцени по мірі підсихання земляної грудки. При кожному поливі вода повинна наскрізь просочити земляну грудку, а її надлишок має витекти через дренажний отвір. Влітку рослини поливають рясно, щодня, взимку – помірно, один раз за 3-5 днів. Щоб виключити загнивання коренів, в квіткових ємностях влаштовують хороший дренаж. 

В період інтенсивного росту, що триває з квітня по серпень, кордиліни і драцени регулярно, раз на два тижні, підживлюють органічними і мінеральними добривами. Якщо корені повністю обплели земляну грудку і виходять з дренажного отвору, рослину слід пересадити. 

Ігор Мальцов 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com