На зелених килимах: як створити красивий газон або декоративну галявину у садибі

Звичайний газон

Він є основою озеленення присадибної ділянки. Для його облаштування, насамперед, грамотно підберіть газонні трави. Віддайте перевагу багаторічним низовим злаковим рослинам. Вони стійкі до витоптування та скошування газону травостоїв, менш вимогливі до родючості ґрунту та формують рівномірні густі трав'яні покриви.

Якщо ви мрієте про декоративний багаторічний газон, вам необхідні тонконіг лучний, костриця червона і мітлиця тонка.

Традиційним компонентом газонних травостоїв, що часто застосовується, є райграс пасовищний. Він напрочуд швидко сходить і вже через тиждень після посіву дає "озеленення", частково попереджаючи засмічення ділянки (для порівняння, тонконіг лучний і костриця червона сходять, як правило, через три тижні після посіву).

Важливим є не тільки вид, а й сорт трав. Пошановувачі газонних трав знають, що для газонів вибирають певні види трав. В Україні добре себе показали сорти вітчизняної селекції, які вже є класикою: райграсу пасовищного – Київський 101, Вінницький; костриці  червоної – Сирецька 01, Видубецька славна, Киянка, Дніпровська; тонконога лучного – Сирецький 27. Непогані результати дали в нас і деякі сорти іноземної селекції: Енджіна, Аграм (костриці червоної), Меріон (тонконога лучного). 

Зверніть увагу:

Не слід висівати одновидовий газон з райграсу пасовищного. У перший рік він буде дуже гарний. Але це триватиме недовго. Через низьку зимостійкість вже через три роки рослина повністю випаде з травостою.

Одновидові газони можна створювати тільки з тонконога лучного або костриці червоної. При цьому слід мати на увазі, що такий газон потребує великого догляду. Особливо багато доведеться попрацювати спочатку – від моменту посіву до "озеленення". Не давайте бур'янам жодного шансу і газон буде доглянутим. 

Щоб створити декоративний, багаторічний та стійкий газон, трави, про які сказано вище, висівають у певному співвідношенні – формують газонну суміш.

• Можливі наступні співвідношення трав: райграс пасовищний – 30% або 20%, костриця червона – 40% або 50%, тонконіг лучний – 30%. 

У аматорів може виникнути питання – скільки насіння купувати? Не треба нічого вигадувати. Є випробувані норми висіву. 

• Щоб отримати хороший газон, на 1 сотку площі висівають 1 кг газонної суміші.
• Вона може бути двовидовою або тривидовою.
• Наприклад: райграс пасовищний (40%) та костриця червона %); райграс пасовищний (40%) та тонконіг (60%); костриця червона (50%) та тонконіг лучний (50%). 

Для облаштування газону або трав'яної галявинки виберіть сонячне місце. Добре підготуйте ґрунт. Його слід зорати і добре розпушити, як під посів дрібнонасіннєвих овочів. Перед посівом утрамбуйте ґрунт катком або лопатою, щоб насіння лягло на однакову глибину і дало рівномірні, дружні та густі сходи. 

Краще провести посів у два прийоми, по діагоналі ділянки, щоб не залишилося порожніх місць. Потім закрийте насіння легкими боронками чи граблями. Поки злаки не почнуть кущитися і не розпочнеться скошування трав, слід видаляти бур'яни по мірі появи.  

Перше скошування газону бажано проводити вручну, косою, а не газонокосаркою. Це запобігає псуванню дернини, яка ще  не зміцніла. 

• Перший раз косять, коли травостій досягає висоти 19-20 см. 
• Потім регулярно проводять стрижку газонокосаркою або косою по мірі роста травостою: раз на один-два тижні на висоту 3-4 см.

При цьому щоразу зрізається більша частина травостою і вигрібати її немає потреби. Вона просто провалюється на землю між рослинами і служить їм підживленням. Регулярною стрижкою та поливом ви сформуєте чистий, смарагдовий газон. 

Газони потрібно підживлювати. При видаленні зрізаної трави ґрунт поступово збіднюється. Це стосується насамперед азоту, дуже необхідного злаковим травам.

Тому навесні бажано підживлювати газони азотними добривами, краще по мерзло-талому ґрунту. Норми підживлення невеликі: з розрахунку 0,5 кг аміачної селітри на 1 сотку. Можна використовувати й інші азотні добрива – сірчанокислий амоній, нітрофоску.

Восени, під зиму, бажано вносити фосфорно-калійні добрива. Це підвищує зимостійкість трав. Для цього використовують деревну золу, калійну сіль, суперфосфат у таких самих невеликих дозах. 

Садовий газон 

Садоводи-аматори можуть проводити на своїх ділянках задерніння пристовбурних кіл під плодовими деревами.

М'які, ніжні газони можна створити з мітлиці пагоносної або мітлиці пагоноутворюючої. Це багаторічні низові злакові трави з надземними сланкими пагонами. Вони мають цілу низку переваг: невибагливі, стійкі до кислих і засолених ґрунтів. Пагони стеляться по землі і не піднімаються вище 30-40 см. Так що косити травостій немає потреби. Коріння у цих трав розміщується неглибоко і не збіднює ґрунт. А у тінистих куточках газон успішно замінюють папороті. 

Найкраще створювати такий газон розсадою – пагонами, висаджуючи їх у добре підготовлений і вологий ґрунт. Фрукти будуть падати на чисту траву, а по м'якому шовковистому килиму так приємно пройтися босоніж! 

Квітучий газон 

Мавританські газони являють собою красиво квітучі галявини, декоративні впродовж усього літа. Основне тло їх створюється з невисоких трав (райграсу пасовищного). Крім них, висівають тонконіг лучний, мітлицю білу і звичайну в рівних частинах.

При складанні суміші використовують одну частину насіння злакових трав та дві частини насіння квітучих рослин.

Асортимент квітучих рослин повинен складатися з невисоких літників, що не перевищують 20-30 см, таких, як смолівка, льон, однорічні маки, ешольція, іберіс, льонок звичайний. Дуже прикрашають газон маргаритки. 

Для створення квітучих галявин по газону з трав розсаджують поодиноко невисокі багаторічники, які після цвітіння непомітно зникнуть, не порушуючи якості газону. До таких рослин належать крокуси, ранні тюльпани та нарциси, проліски, примули, фіалки. Їх висаджують восени, щоб напровесні, ще до відростання газонної трави, вони прикрасили своїм різнобарв'ям галявину. 

В умовах, несприятливих для влаштування газону, слід застосовувати ґрунтопокривні багаторічники, які є низькими, компактними рослинами, що утворюють при розростанні красиві зелені поверхні, набуваючи в період цвітіння білих, жовтих, блакитних і сріблястих тонів. Ці рослини не вимагають скошування та стрижки.

Для сухих сонячних місць та укосів можна рекомендувати різні види гвоздик, седумів, іберисів, ясколок. У тіні ростуть плющ звичайний, барвінок малий; у напівтіні – конвалія травнева, копитняк європейський, веснівка дволиста, печіночниця трилопатева, хости, папороті. 

Садівники Західної Європи замість газону висаджують іноді вересові культури, головним чином, еріку та верес. Їх численні різновиди, що відрізняються рясним цвітінням і різним забарвленням, виглядають природно, особливо в лісових частинах саду.

На невеликих ділянках (вузький палісадник і т. п.) між кущами і деревами краще висадити низькорослі сланкі види і форми кизильника, ялівцю, деяких багаторічників. 

За матеріалами Людмили Романчі, Олени Котик

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com