Легендарні і прекрасні німфи: розмноження водяних лілій для штучної водойми

Відомі два способи озеленення штучної водойми. У першому випадку болотяні та прибережні рослини висаджують у заглиблення в ґрунті по периметру ставка. У другому – у різні контейнери. Так їх простіше розміщувати на різних рівнях у водоймі та можна вільно міняти місцями, домагаючись бажаного ефекту.

Водойму з мобільними рослинами легше утримувати в чистоті. Крім того, восени рослини не доведеться викопувати, а їхнє переселення з промерзаючих басейнів займе не більше двох годин. Взимку ємності з рослинами можна зберігати в бочках чи відрах, заповнених водою, за нормальної температури 1-5 °С. Тож для зберігання підійдуть підвали, льохи, гаражі. Перебуваючи у стані спокою, рослини не потребують освітлення і добре зберігаються у повній темряві.

З великих водойм, що не промерзають, німфеї на зиму можна не прибирати, оскільки на глибині 1 м зберігається температура 3-4 °С, при якій і риби на дні чудово переносять зиму.

Німфея – багаторічна рослина родини лататтєвих. Широко розкриті квітки в оточенні плаваючого листя, що лежать на поверхні води, – чарівна окраса будь-якого ставка. Квітки розкриваються рано-вранці, а ввечері закриваються, і триває це 4-5 днів. Цвітуть німфеї з кінця травня до жовтня. Доросла рослина живе 8-9 років, до цього віку у неї формується велике материнське кореневище. 

Щоб квіти не дрібніли, а цвітіння було рясним, на 5-6-му році життя рослини кореневище довжиною від 1 м підрізають на 40-50 см, до добре розвинених дочірніх розеток. З цього моменту вони починають активно рости, і у маточника формується одразу 3-4 нових кореневища. Відрізану частину використовують для вегетативного розмноження.

Німфеї помірної зони та їх гібридні форми розмножують вегетативним способом, щоб зберегти сортність. Такі рослини повністю зберігають материнські властивості. 

Навесні, після стану спокою, коли під водою з'явиться перше стрілоподібне листя, рослину переміщають з води на берег. 

Гострим ножем зрізають молоду розетку так, щоб не сильно заглиблюватися в губчасту частину кореневища і не пошкодити молоді корені, що відростають. Зрізи одразу ж присипають золою і через 5-10 хв опускають рослину на колишню глибину, а молоді розетки – у відро з водою. Висаджують розетки того ж дня, щоб зрізи не вимокли і не загнили. 

• Грунтосуміш готують з піску, дернової або городньої землі, глини і коров'ячого перепрілого гною у співвідношенні 1:2:1:0,5.
• Не можна додавати в ґрунтосуміш торф і полегшені чорні ґрунти, вони сприяють закисанню ("цвітінню") води у водоймі та розмноженню різноманітних водоростей.
• Добре перемішавши всі компоненти, наповнюють ґрунтосумішшю літрові горщики і висаджують в них німфеї. Можна висаджувати рослини в сітчасті контейнери або кошики, вистеливши їх зсередини мішковиною.
• Перед посадкою зламане листя і коріння видаляють, зрізи присипають деревною золою.
• Кореневище розміщують в центрі горщика і висаджують на таку глибину, щоб точка росту була на 1-2 см нижче його краю.
• Зверху обов'язково насипають шар піску, щоб не спливали легкі частинки ґрунту. Якщо в ставку є риби, поверхню обов'язково покривають камінчиками, щоб риби у пошуках черв'ячків та личинок не викопали рослину. 

Поливають рослини на березі, а потім обережно опускають горщики у воду. Повітря, що залишилося, має виходити маленькими бульбашками, не виштовхуючи з горщика ґрунт. Встановлюють горщики на полицю на глибині 30 см. Молоді рослини для швидкого вкорінення потребують достатньої кількості світла та підвищеної температури, тому не рекомендовано опускати їх одразу на велику глибину.

Німфеї, розмножені таким чином, зацвітають уже наступного року. 

Другий спосіб розмноження німфей – насінням. Але він не зовсім рентабельний, тому що сіянці потрібно утримувати кілька років (цілорічно) при температурі води 20 °С і при цьому додатково збагачувати воду киснем. Крім того, такі рослини зацвітають лише на 7-8-й рік. Правда, вони живуть довше, ніж вирощені з кореневища.  

Бажано розводити у водоймах декоративних риб. Вони не лише прикрасять ставок, а й будуть працювати санітарами. Не дадуть оселитися головному ворогові німфеї – попелиці німфейній (Ropalosiphum nymphaea), та й одноклітинних водоростей буде набагато менше. 

А щоб досягти природнішого виду, садове озерце найкраще заселяти різними рослинами (трифоль, рогоз, ірис, лепеха, понтедерія, хеноплектус), але при цьому пам'ятайте: всі разом вони повинні закривати не більше однієї третини водної поверхні.

Світлана Тимофієва 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: