Городній переполох: небезпечна томатна міль і засоби боротьби з нею

Потрапляючи в сприятливі умови, цей підступний шкідник масово розмножується і стає справжнім лихом, оскільки в досить короткі терміни може повністю знищити врожай помідорів.

Батьківщина шкідника – Південна Америка, але в останні роки він досить активно поширюється в Європі і країнах Середземномор'я. В Україні американська томатна міль вперше з'явилася в 2010 р., а вже через два роки осередки розвитку цього небезпечного шкідника було виявлено в Херсонській, а пізніше – в Миколаївській і Запорізькій областях.

За даними Госпродпотребслужби, станом на січень 2018 р. площа заселення томатної міллю становила 829,92 га.

Якщо погодні умови, зокрема холодна зима, в північних регіонах нашої країни ще можуть стримувати розвиток шкідливої комахи, то м'який клімат в південних областях України сприяє її подальшому поширенню. 

Основна кормова культура шкідника – помідори, але фітофаг може завдати значної шкоди баклажанам, перцю, картоплі та іншим дикорослим і декоративним представникам родини пасльонових. 

Томатна міль пошкоджує рослини як у відкритому, так і захищеному ґрунті. Шкідника досить часто виявляють в помідорах, які імпортують з Туреччини, Іспанії, Єгипту і Марокко, що збільшує ризик появи томатної молі на нових територіях і ускладнює її контроль. 

Поширюється томатна міль також через розсаду, пакувальний матеріал,ґрунт і тару.

Метелик молі невеликого розміру (6-7 мм), сіро-коричневий, з чорними плямами на передніх крилах і довгими ниткоподібними вусиками на голові. Розмах його крил – 8-10 мм. Самці темніші, ніж самки. Дорослі особини ведуть нічний спосіб життя, в світлий час доби ховаються серед листя.

Томатна міль має досить високий репродуктивний потенціал, протягом року вона здатна давати 10-12 поколінь. Тривалість розвитку однієї генерації залежить від температури і складає в природних умовах 29-38 днів. При температурі 25-27 °С розвиток займає 23 дні, при 14 °С – 75 днів.

• Життєвий цикл томатної молі включає наступні стадії: яйце, 3 стадії личинки, лялечка і імаго.
• Тривалість розвитку стадій становить: яйце – 4-5 днів, личинка – 13-15 днів, лялечка – 9-11 днів.
• Тривалість життя самців становить 6-7 днів, самок – 10-15 днів.
• Повний життєвий цикл томатної молі триває 30-40 днів.

Плодючість самок – 250-300 яєць, які вона відкладає переважно на нижню сторону листя. Яйце дрібне, овальне-циліндричне, вершково-біле.

Новонороджена гусениця молочно-біла або жовтувата з чорною головою, доросла – коричнева, з рожевою спинкою. Дорослі гусениці виростають до 9 мм і за цей час проходять чотири стадії розвитку (линьки). Гусениці виходять з яєць і одразу проникають в тканину рослини, де тут же починають харчуватися, створюючи ушкодження у вигляді мін.

Спочатку отвори від гусениць слабо помітні, але з часом пошкоджені частини починають чорніти в результаті накопичення там екскрементів. Міни гусениці збільшуються по мірі росту самої гусениці. Вона може повністю з'їдати листя, залишаючи на його місці лише жилки. Гусениці пошкоджують рослини протягом усього періоду вегетації, від появи сходів до дозрівання плодів. У хід йдуть всі надземні органи: листя, стебла, квітки, зав'язь і плоди.

Потрапляючи всередину плода, гусениця сприяє його загниванню. Харчуючись м'якими тканинами рослин, шкідник може бути переносником вторинних інфекцій. 

Згодом гусениці заляльковуються всередині пошкодженого листя або в ґрунті. Перед заляльковуванням гусениця плете шовковий кокон або робить його в вигляді згорнутих листків. Лялечка світло-коричнева, довжиною близько 6 мм.

Гусениця не впадає в діапаузу допоки є харчова база. Зимує шкідник у стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. 

Захисні заходи

У боротьбі з томатною міллю необхідно дотримуватися карантинних обмежень і виконувати комплекс агротехнічних, хімічних і біологічних заходів.

Заборонено ввозити посівний матеріал і плоди помідорів і інших пасльонових культур з районів, заселених шкідником.

Для своєчасного виявлення карантинного шкідника необхідно проводити систематичне обстеження посівів пасльонових культур, в першу чергу помідорів, в період вегетації, а також плодів в сховищах.

У зонах потенційної і можливої ​​шкідливості з липня по серпень за допомогою феромонних пасток (30-40 пасток на 1 га) проводять контрольне обстеження пасльонових культур. 

Посадку пасльонових культур слід проводити тільки здоровою розсадою.

Для профілактики поширення шкідника необхідно дотримуватися сівозміни: повертати пасльонові культури на колишнє місце не раніше ніж через 4-5 років. Кращі попередники для них – огірки, кабачки, гарбузи, патисони, ріпа, капуста, зелена цибуля, морква, буряк і трави-сидерати. 

Не допустити поширення томатної молі допоможуть агротехнічні прийоми:

• своєчасна обробка ґрунту;
• дворазова культивація ґрунту в два сліди для видалення бур'янів, які є первинною кормовою базою шкідника; 
• сбір і видалення рослинних залишків.

У боротьбі з томатною міллю використовують лепідоцид (3 л/га). Протягом вегетаційного періоду необхідно провести дві обробки з інтервалом 7 днів.

Промислові посіви рекомендується двічі обприскати інсектицидом белт 480, SC KC (0,1 л/га). Обробку цим препаратом слід припинити за 14 днів до збору врожаю.

Такі заходи допоможуть захистити пасльонові рослини від шкідника і отримати якісну продукцію.

Ганна Ткаленко 

© Журнал "Огородник"  

ФОТО: автора, pixabay.com