Два житті однієї рослини: вирощуємо сухоцвіти

Оскільки в природі сухоцвіти ростуть у досить жорстких умовах, то й у культурі вони дуже невибагливі та не вимагають особливого догляду (головне вчасно прополоти, полити та розпушити).

А при правильному та вмілому засушуванні такі рослини протягом двох-трьох років зберігають природний вигляд, привносячи до будинку літнє тепло та красу.

Один з найефектніших сухоцвітів, безумовно, кермек, чи статице. Я вирощую садову форму кермека виїмчастого (Limonium sinuatum).

Це багаторічна трав'яниста рослина, що культивується як літник. Листя світло-зелене, по краю глибоко виїмчасте, зібране в кореневу розетку. Квітки дрібні, зібрані на кінцях гілок у суцільні щиткоподібні суцвіття. Чашка суха, яскраво забарвлена (синьо-фіолетова, рожева, блакитна, жовта, кремова, біла). Цвіте з липня до заморозків. 

Світлолюбна посухостійка рослина. Добре росте на різних ґрунтах.

Для отримання більш яскравого забарвлення квітів  рекомендують поливати трохи підсоленою водою.

Кермек виїмчастий розмножується насінням. Висіваю у березні, сходи з'являються через 5-6 днів. Через два тижні пікірую в плошки, а в третій декаді квітня виставляю їх у парник. На постійне місце розсаду висаджую у другій декаді травня. Схема посадки 25х40 см. У посушливу погоду потрібний полив.

В умовах Київської області цей вид погано утворює насіння або зовсім його не дає. У південних областях для отримання насіння кермек вирощують у дворічній культурі.

Не менш цінний матеріал для зимових букетів – подорожникоцвітник Суворова (Psylliostachys suworowii).

Це трав'яниста однорічна рослина заввишки 60 см. Квітки дрібні, лілово-рожеві, зібрані в довгі викривлені колосся. Розмножується насінням. Висіваю в березні. Розсаду на постійне місце висаджую в другій половині травня за схемою 20х30 см.

Догляд такий самий, як і за виїмчастим кермеком. Зрізаю при повністю розкритих суцвіттях. У цей час вони є найбільш декоративними. Висушені, без будь-якої обробки, вони роками зберігають своє забарвлення і форму. 

Найвідоміший у нас "безсмертник" – геліхризум приквітниковий, або цмин (Helichrysum bracteatum).

У культуру запроваджений ще XVII в. Потужна рослина висотою до 100 см. Стебло пряме, від середини сильно розгалужене. Листя подовжено-еліптичне, шерстисте. Суцвіття (діаметр 5-6 см) складається з дрібних трубчастих та язичкових квіток і покрито сухими плівчастими декоративними лусочками, загнутими всередину.

Існує багато сортів з махровими суцвіттями та різноманітним забарвленням.

Геліхризум – багаторічник, що культивується як літник. Цвіте з липня до заморозків. Розмножується розсадою та насінням (висіваю у відкритий ґрунт у квітні-травні). Насіння дозріває добре. При запізнюванні зі збором воно обсипається і дає  самосів. Зрізаю на початку цвітіння, тому що у повністю розкритих суцвіть при сушінні з'являється насіння з летучками, що знижує їх декоративність. 

Геліптерум рожевий, або акроклініум (Helterum rozeum) – сухоцвіт, найбільш придатний для прикрашання садиби.

Це однорічна рослина висотою 30-50 см, гладенькими прямими пагонами, що виходять з розетки листя і закінчуються одиночними суцвіттями (2,5-3 см в діаметрі) білого, рожевого або темно-фіолетового забарвлення.

Розмножується насінням. Висіваю у квітні на постійне місце, оскільки сіянці погано переносять пересадку. Після проріджування схема посадки 20x25 см. Рослина не виносить вапна і свіжого гною. Цвіте з червня до серпня. Насіння дозріває добре. Зрізаю повністю розкриті суцвіття у сонячну погоду (у похмуру та дощову – вони закриті).

Сухоцвіт однорічний (Xeranthemum annuum) – типовий представник сухоцвітів.

Стебла білоповстяні, тонкі, витончені, висотою 50-60 см. Листя сидяче, лінійно-ланцетне з білуватим опушенням. Суцвіття поодинокі прості та махрові, діаметром 3-4 см. Забарвлення суцвіть буває білим, рожевим, пурпурово-червоним, фіолетовимо. Цвіте з червня до вересня. Добре розмножується насінням. Висіваю у відкритий ґрунт у квітні-травні. Навесні дає численний самосів, який можна розпікувати на грядки. Для сушіння зрізаю напіврозпушені суцвіття, оскільки, відцвітаючи, вони темніють і втрачають природний колір. 

Ефектне доповнення до сухоцвітів – посівна ворсянка (Dipsacus sativus). 

Це дворічник висотою до 2 м. У перший рік утворює розетку великого листя довжиною до 60 см, на другий рік розгалужене стебло. Листя, зростаючись, утворює навколо стебла "чаші", в яких накопичується дощова вода. Суцвіття головчасті, витягнуті, довжиною 2-1 5 см, розташовані на верхівках стебел. Розмножується насінням (при дозріванні висипаються). Висіваю під зиму чи навесні, рослини першого року морозостійкі, витримують морози до -25 °C.

Ворсянка вибаглива до освітлення. При вирощуванні у тіні уражається хворобами.

Схема посадки 60х60 см. У другий рік рослини дуже декоративні і особливо екземпляри, що ростуть окремо. Для сухих букетів використовую супліддя з частиною стебла, яке зрізаю після цвітіння.

Не менш декоративна нігела, і, зокрема, нігелла дамаська, або чорнушка (Nigella damascena). 

Це однорічник висотою 30-60 см, дуже гіллястий. Листя ажурне, розсічене на ниткоподібні часточки, які оточують квітку, височіючи над нею. Через це нігелу називають ще "дівчиною в зелені". Квітки одиночні, діаметром 3-4 см, сині, білі, блакитні, рожеві. Відомі сорти з махровими квітками.

Світлолюбна, холодостійка рослина. Віддає перевагу легким, поживним ґрунтам. Розмножується насінням. Висіваю у квітні-травні у відкритий ґрунт. Після проріджування схема посадки 20х25 см. Зацвітає через два місяці після посіву. Цвіте до вересня. Для сухих букетів використовую насіннєві коробочки, які зрізаю до дозрівання насіння. Листя перед сушінням видаляю.

Інший вид нігели – нігела східна (Nigella orientale) – мало поширений у культурі. У неї жовті квітки і оригінальні плоди зрощені багатолистівники, що нагадують корону. Вирощування та догляд такі ж, як і для нігели дамаської. 

Достойним доповненням будь-якої квіткової композиції стануть декоративні трави.

Наприклад, перистощетинник волохатий (Pennisetum villosum) – однорічний злак висотою до 80 см.

Це дуже декоративна рослина з пухнастим, шовковисто-білим колоссям довжиною до 10 см. В період цвітіння група з декількох рослин нагадує зелену хмару. Світлолюбна, холодостійка рослина. Розмножується насінням. Висіваю у відкритий ґрунт у квітні-травні. Після проріджування схема посадки 25х30 см. Для букетів використовую колосся, яке зрізаю на початку цвітіння. Якщо зрізати пізніше, то після сушіння колоски  розпадаються на часточки.

Красивий і ячмінь гривастий (Hordeum jubatum) – однорічник, що утворює дерновинки з прикореневого листя і прямостоячих слаболистяних стебел, висотою до 50см.

Декоративності рослині надають пониклі, довгоостисті колосся (довжина до 7 см), що розпадаються після дозрівання. Розмножується насінням. Висіваю у відкритий ґрунт під зиму чи навесні. Для сушіння зрізаю напіврозпущені колоски. Зберігаю загорнутими у паперові трубочки. 

Олег Соколов 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com