Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Садиба і дизайн

Для краси літнього квітника: захист рослин від хвороб, шкідників та несприятливих факторів середовища

12 липня 2024
3375
Для краси літнього квітника: захист рослин від хвороб, шкідників та несприятливих факторів середовища

На жаль, літники, як і інші садові культури, схильні до хвороб. Тому необхідно постійно стежити за їх станом та видаляти з квітника сильно уражені рослини, замінюючи новими. 

Літники страждають від равликів та слимаків (передусім молоді рослини), попелиці, білокрилки (передусім сіянці), трипсів, павутинного кліща та нематоди. 

Для літників найбільш характерні такі грибні захворювання, як справжня та несправжня борошниста роса, сіра гниль. 

Захист від хвороб та шкідників 

Сьогодні спеціалізовані магазини пропонують не лише хімічні, а й біологічні засоби захисту рослин (виготовлені із сировини рослинного походження), які не забруднюють довкілля. Якщо всі так звані "м'які" засоби перепробувані, а бажаного ефекту не вийшло, доводиться вдаватися до хімічних препаратів.

Іноді буває набагато розумніше знищити уражену рослину, не піддаючи її, в буквальному значенні слова, катуванням.

При виборі та купівлі засобів захисту рослин необхідно обов'язково дотримуватися ряду правил.

  • По-перше, докладно проконсультуйтеся у персоналу, зайнятого продажем даних препаратів.
  • По-друге, потрібно вибирати ті засоби, які діють проти конкретно встановлених шкідників і збудників хвороб (селективно діючі препарати).
  • По-третє, слід використовувати (по можливості) перевірені, нетоксичні або малотоксичні для теплокровних тварин, бджіл та корисних комах препарати.
  • При цьому слід купувати лише дійсно необхідну кількість препарату і використовувати його строго в дозуванні, що рекомендується інструкцією.
  • Обробку рослин проводять у безвітряну та похмуру погоду, залишки препаратів знищують, оскільки вони швидко втрачають свою ефективність.
  • Після роботи інвентар, який використовується для обприскування, потрібно добре вимити, а брудною водою краще полити щойно оброблені рослини.

Щоб запобігти досить поширеному захворюванню розсади – чорній ніжці, потрібно використовувати чисті продезінфіковані ящики та ємності, якісний субстрат для посіву насіння, а також підтримувати після появи сходів оптимальний режим вологості при регулярному провітрюванні. Пошкоджені сіянці слід видалити разом із ґрунтом (ні ґрунт, ні самі рослини не можна використовувати для приготування компосту). Перед повторним використанням ящики та ємності необхідно ретельно продезінфікувати.

Несприятливі фактори середовища та похибки в агротехніці

Якщо у рослини, що чахне на очах, не вдається виявити симптомів грибних захворювань або уражень комахами-шкідниками, необхідно переглянути прийоми агротехніки і проаналізувати умови середовища, в якому вона росте. 

Найчастіше причина криється у надлишку або нестачі вологи, світла, тепла тощо. Іноді хворій рослині неможливо надати допомогу заднім числом. Тому дуже важливими є профілактичні заходи. 

При нестачі в ґрунті елементів, необхідних для росту та розвитку рослин, розвивається хлороз. Найчастіше це захворювання зустрічається у рослин, які ростуть на кислому, торф'янистому грунті. У такому ґрунті багато мікроелементів переходять у незасвоюваний рослинами стан і утворення хлорофілу порушується.

Зовнішні ознаки ураження:

  • якщо листя знебарвлюється і жовтіє, хоча прожилки залишаються, як і раніше, зеленими, – це свідчить про нестачу мікроелементів у лужному або перезволоженому ґрунті;
  • якщо листя у рослини набагато дрібніше, ніж зазвичай, і стає блідо-зеленим або жовтуватим, – це вказує на нестачу в ґрунті азоту. 

В якості профілактики хлорозу слід вибирати найбільш підходящі для даного ґрунту рослини (наприклад, рослини, що не переносять вапна, потрібно висаджувати тільки в кислий ґрунт) або поліпшувати склад ґрунту (наприклад, за допомогою додавання субстрату, що підвищує кислотність, з деревної кори або хвої), а також заповнити недостатні макро- і мікроелементи з допомогою внесення спеціальних добрив і контролювати вологість чи пересаджувати рослини на більш відповідне для цього виду місце.

Надмірне внесення добрив не тільки сприяє виникненню захворювань у рослин, але й значно погіршує якість ґрунту, забруднює довкілля, оскільки невикористані поживні речовини можуть потрапити до ґрунтових вод.

Зовнішні ознаки ураження:

  • поганий вигляд у рослин (попри гарний догляд);
  • затримка розвитку квіткових бутонів та нарощування зеленої маси;
  • пухкі, м'які пагони;
  • зміна забарвлення листя на більш світле або темне, ніж зазвичай;
  • сильні ураження шкідниками влітку (особливо попелицями). 

У разі виявлення цих ознак слід повністю припинити внесення добрив. Досягти позитивних результатів можна також за допомогою заміни ґрунту, однак у дуже обмеженому обсязі. Для профілактики захворювання, в першу чергу, слід зробити аналіз ґрунту та відповідно до його результатів вибрати відповідні рослини. Вносити добрива потрібно лише за потребою, віддаючи перевагу органічним (наприклад, компосту), а також строго нормувати дозу мінеральних добрив.

Будь-яка рослина страждає від нестачі вологи, її наслідки іноді виявляються через деякий час, коли нормальний полив вже давно відновлено.

Зовнішні ознаки ураження:

  • коричневі, засохлі, іноді скручені краї листя;
  • всихання та відмирання точок росту;
  • обсипання бутонів.

У цьому випадку загиблі рослини видаляють, ті, що залишилися, регулярно поливають.

У якості профілактики під час спекотної та сухої погоди необхідні: регулярний і ґрунтовний полив (найглибші шари ґрунту повинні просочитися вологою); мульчування поверхні ґрунту; захист рослин від протягів.

Серйозні пошкодження рослин можуть викликати як пересихання ґрунту, так і його тривале перезволоження

При цьому садівник повинен знати, що пошкодження, спричинені недостатнім поливом, виправити легше, ніж ті, що виникли через надлишок вологи. Справа в тому, що гниючі корені більше не відновляться і рослина зав'яне.

Зовнішні ознаки ураження:

  • в'янення, пожовтіння та скручування листя; 
  • опадання бутонів; розтріскування та відшаровування кори;
  • загнивання коренів і підземних запасних органів (цибулин, бульбоцибулин тощо). 

У разі виявлення ознак захворювання у рослини видаляють підгнилі частини коренів, вкорочують надземну частину і висаджують її на більш відповідне для неї місце. Для профілактики проводять глибоку обробку ґрунту перед посадкою, покращують його структуру за допомогою розпушувальних речовин; влаштовують дренаж для особливо чутливих до вогкості видів; поливають рослини тільки у разі нагальної потреби. 

Не менш серйозні ураження рослин виникають через холод. Насамперед від морозу можуть загинути культури, що походять з місцевостей із тропічним та субтропічним кліматом. Саме тому багато літників можна вирощувати у відкритому ґрунті тільки в теплий період року. Особливо чутливі види ушкоджуються при позитивній, але близькій до нульової позначки температури повітря. Однак за певних обставин від низьких температур можуть серйозно постраждати і морозостійкі рослини.

Зовнішні ознаки ураження: 

  • точки росту темніють та відмирають;
  • листя стає склоподібним і в'яне, скручується, іноді забарвлюється в червоний або коричневий колір.

У цьому випадку необхідно обрізати підмерзлі частини рослин. З метою профілактики особливо чутливі до холоду види висаджують у найбільш підходящих (у мікрокліматичному відношенні) місцях, де немає протягів, ґрунт мульчують; розсаду літників висаджують у відкритий ґрунт лише після того, як мине загроза заморозків.

Ураження, спричинені неправильним освітленням, можуть сильно нашкодити рослинам. Світло, будучи стимулятором росту, при неправильному "дозуванні" може викликати негативні наслідки у рослин. Так, світлолюбні види чахнуть у тіні, тоді як тіньолюбні, в буквальному значенні слова, згоряють на сонці.

Зовнішні ознаки ураження: 

  • на листі рослин, що виростають на відкритих сонячних місцях, з'являються засохлі коричневі плями (“сонячний опік”); 
  • рослини швидко в'януть, відстають у рості, і навпаки, у сильно затінених місцях – йдуть у ріст, пагони стають витягнутими, слабкими, з надмірно довгими міжвузлями (етіолювання); 
  • листя набуває блідого забарвлення, іноді втрачає строкатість (ряболисті форми).

У цьому випадку слід покращити умови росту, наприклад, висадити рослини, що дають тінь, або прорідити надмірно загущені посадки. А краще – пересадити рослини в найбільш підходяще для них місце.

Для профілактики захворювання слід для кожного виду рослин обрати ділянку з оптимальною освітленістю; тіньолюбні культури, що ростуть на відкритих сонячних ділянках, регулярно поливати (при цьому листя має залишатися сухим), за необхідності притіняти.

Світлана Машковська, Галина Миронова 

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Нове на сайті