Деревоподібна півонія у садибі: основне про вирощування, розмноження та догляд за рослинами

З давніх часів півонія деревоподібна користувалася великою пошаною в Китаї, де її називали королевою квітів. Вона і тепер у дикому вигляді росте там, у лісовому субальпійському поясі, де відбуваються різкі температурні коливання – холодна сніжна зима та спекотне сухе літо.

Спочатку цю рослину вирощували через лікувальні властивості кореня, що діє як заспокійливий засіб, пізніше – як декоративну рослину.

Згодом було виведено багато чудових сортів, що набули широкого поширення в парках і садах. На території України півонію деревоподібну спочатку культивували як оранжерейну рослину, і лише з 1940-х років ХХ ст. її почали вирощувати у відкритому ґрунті, а після 1950-х років зайнялися селекцією та розведенням.

Що ж являє собою півонія деревоподібна? 

Це однодомний листопадний кущ, що досягає висоти 1,5-2 м, малогіллястий, з міцними прямостійними стеблами і темно-бурою корою. Листя його яскраво-зеленого кольору, велике, двічіперисте. На зиму кущ не відмирає, а лише скидає листя. 

Квітки одиночні, великі, до 20-25 см в діаметрі, з найрізноманітнішим забарвленням пелюсток: білим, рожевим, малиновим, бузковим з темною плямою біля основи. На дорослому кущі їх буває від 30 до 100 штук та більше.

Цвіте деревоподібна півонія у першій половині травня від 8 до 18 днів, а за прохолодної погоди – навіть довше. Добре помітні численні великі тичинки з яскраво-жовтими пильовиками. Є сорти з махровими та напівмахровими квітками. 

Насіння дозріває наприкінці серпня - на початку вересня. Завдяки незвичайній формі листя та плодів рослина декоративна і після цвітіння.

Півонія деревоподібна – морозостійкий кущ. У нашій місцевості зимує без укриття. Рослина невибаглива та стійка до хвороб. На одному місці без пересадки може рости понад 20 років.

Розмножується насінням і вегетативно: поділом куща, відприсками, щепленням та вкоріненням живців.

При насінневому розмноженні свіжозібране насіння сіють безпосередньо у ґрунт у вересні-жовтні. Рослини, вирощені із насіння, зацвітають на 5-6-й рік.

• Для прискореного пророщування насіння потрібна їхня стратифікація. При тривалому зберіганні насіння швидко втрачає схожість і набагато довше проростає.
• Стратифіковане пророщене насіння висівають, лише злегка прикривши землею.
• Коли починає з’являтися листя, ящики зі сходами поміщають у темне прохолодне місце.
• На початку травня ящики із рослинами виносять на вулицю.
• Коли листя повністю розпуститься, рослини пересаджують у парник. 
• Наприкінці серпня їх можна висаджувати на постійне місце.

При вегетативному розмноженні поділом куща використовують 5-6-тирічні рослини віком. Кущ викопують, змивають землю з коріння водою зі шланга і ділять (як трав'янисті півонії). Місця розрізів обробляють марганцівкою та присипають порошком деревного вугілля.

Вегетативне розмноження укоріненими відприсками проводять у травні. Для відприсків вибирають злегка вигнуті пагони або розташовані близько до землі однорічні пагони, обережно відгинають від куща, знизу роблять невеликий надріз або подряпину, місце надрізу обробляють стимулятором росту. Потім пагін щільно притискають до землі місцем надрізу, пришпилюють дротяним гачком, присипають землею (шаром у 12-15 см) і систематично зволожують. Укоренений пагін у вересні відрізають і висаджують на постійне місце.

Розмножують деревоподібні півонії і повітряними відприсками. До розпускання квіток на пагоні роблять надріз, обертають мохом, потім плівкою, перев'язують і постійно зволожують. Наприкінці серпня, коли утворюється коріння, пагін відрізають від куща і висаджують на постійне місце.

Живцювання проводять у середині червня. Живці нарізають із напівздерев’янілих пагонів із сформованими повітряними бруньками, на 2/3 зменшують листову пластинку, зріз обробляють стимулятором росту для посилення утворення коренів. Живці висаджують у ящики зі сумішшю торфу та піску під кутом 45° так, щоб вони не торкалися один одного. Бруньку повністю заглиблюють. Ящики накривають склом або плівкою, а ґрунт підтримують постійно вологим.

При розмноженні щепленням як підщепу використовують коріння трав'янистих і деревоподібних півоній.

Найкращий час для щеплень – серпень. Коріння для щеплень бажано заготовляти за 2-3 тижні, попередньо витримавши його у прохолодному місці.  Довжина кореня у підщепи повинна бути 10-12 см, товщина – відповідати товщині прищепи.

Живці беруть з двома вічками і тільки з пагонів поточного року. 

Найбільш поширений спосіб щеплення – з клиноподібним зрізом. Підщепу розрізають посередині зверху вниз на 5 см. Нижню частину прищепи від бруньки вниз зрізають на клин з обох боків. Поверхні прищепи і підщепи мають бути абсолютно гладенькими. Щеплення з розташованої зовні брунькою вставляють у розщеп на корені, туго стягують дротом, обв'язують ізоляційною стрічкою (клеєм стороною назовні) і обмазують садовим варом. З прищепи видаляють листя для зменшення випаровування.

Для кращого зрощення прищепи з підщепою використовують кілька прийомів.

В одному випадку щеплені рослини кладуть в ящик з вологою тирсою горизонтально в 2-3 шари, перекладаючи кожен шар тирсою, і витримують у підвалі 3-4 тижні.

В іншому – щеплений матеріал висаджують у парник, залишаючи щеплення вище рівня ґрунту. Парник накривають склом або плівкою, притіняють від прямого сонячного проміння і регулярно поливають. Через 3-4 тижні процес щеплення закінчується.

Дуже просто виконати бічне щеплення: прищепу зрізають по діагоналі під кутом (якнайменшим). Під таким же кутом зрізають корінь. Прищепу і підщепу поєднують, щільно зв'язують та обмазують садовим варом.  

Прищеплені рослини можна висаджувати у ґрунт під кутом у 45 ° або вертикально одразу ж чи після попередньої обробки у вересні. Рослини висаджують на постійне місце, на 8-10 см заглиблюючи бруньку. Посаджені рослини рясно поливають. 

Дріт із щеплення не знімають, бо корінь – підщепа трав'янистої півонії –- без нього сильно розростається і виснажує прищепу. 

Найкраще висаджувати деревоподібні півонії на відкритому сонячному місці. Хоча ростуть вони на різних ґрунтах, все ж таки віддають перевагу дренованим, водопроникним суглинкам. Оптимальні терміни посадки – середина серпня - середина вересня.

• Ями для посадки готують заздалегідь, копають їх розміром 70x80x80 см на відстані 1-1,3 м одна від одної.
• На дно кожної ями насипають дренаж шаром 15-20 см (пісок, бита цегла, гравій), потім шар перепрілого гною і шар ґрунтової суміші.
• При пересадці кущ обережно викопують, змивають землю струменем води зі шланга. 
• Хворі корені вирізають, а довгі – вкорочують. Місця зрізів одразу ж обробляють 0,1%-ним розчином марганцівки і присипають сумішшю товченого вугілля та колоїдної сірки.
• Кущ ділять на частини або повністю пересаджують. 
• Перед посадкою коріння занурюють у глиняну бовтанку на 20-30 хвилин.
• Садять рослину на "конус": коренева шийка має бути в землі, а бруньки поновлення – на рівні поверхні. 
• Щеплені рослини заглиблюють у ґрунт на 8-10 см нижче поверхні, тому що через 2-3 роки щеплення утворює власне коріння.
• На початку жовтня, перед настанням постійних заморозків, місце посадок вкривають шаром торфу.

Догляд за рослинами деревоподібної півонії такий самий, як і за півонією трав'янистою.

Вони позитивно реагують на добрива. Органічні добрива краще вносити восени, використовуючи гній або компост, що добре перепрів. Не можна використовувати свіжий гній. Добрива (4-5 кг) розкладають навколо куща, ґрунт перекопують.  Мінеральні добрива вносять по снігу або одразу після його сходу (азотні, калійні, фосфорні у співвідношенні 1:1:2). У період бутонізації бажано підживлювати рослини розчином фосфорних та калійних добрив (1:2).

Після підживлення рослини рясно поливають. Ґрунт навколо рослин утримують у чистому та пухкому стані.

Ганна Краснопольська

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com