Благородний горіх: фундук на садовій ділянці

Регулярно застосовуючи горіхи фундука у їжу (до 100 г на день), можна попередити численні хвороби серця і судин, і навіть значно поліпшити стан нервової системи. Фундук – незамінна сировина для кондитерської промисловості. Найсмачніші та найдорожчі шоколадні цукерки, різні східні солодощі важко уявити без цих горішків. Горіхову олію широко використовують у фармацевтичній промисловості, парфумерії, живописі.

Фундук може зберігатися у звичайних умовах впродовж 3-4 років (для порівняння плоди волоського горіха – не більше 1 року).

І за всіх цих переваг фундук – дуже невибаглива рослина. Виростити його на присадибній ділянці під силу навіть садоводу-початківцю.

Фундук відноситься до родини березових, роду ліщина (Corylus). Це багаторічний листопадний кущ, що досягає 5-7 м у висоту і живе у сприятливих умовах до 100-150 років. За ботанічною класифікацією та біологічними особливостями дуже близька до фундука лісова або звичайна ліщина (C. avellana), широко поширена в наших лісах.

Фундук – однодомна вітрозапильна рослина з роздільностатевими квітками. Чоловічі квітки зібрані в довгі циліндричні суцвіття-сережки і містять величезну кількість пилку. Жіночі (пестичні) квітки дрібні, непоказні, їх червоні приймочки з'являються з генеративних бруньок, які зовні схожі на ростові.

В умовах Києва цвітіння фундука починається зазвичай 5-10 березня і в залежності від погоди може тривати місяць. 

Більшості фундука властиве неодночасне цвітіння чоловічих та жіночих квіток. В одних сортів відзначається раннє цвітіння чоловічих суцвіть, в інших – раніше розкриваються жіночі квітки.

Фундук – класичний представник перехреснозапильних рослин. Жіночі квітки одного сорту можуть запилювати лише пилком іншого сорту. Тому для отримання гарантованого щорічного врожаю рекомендується садити поруч рослини 3-4 взаємозапильних сортів.

Прекрасний запилювач для більшості культурних сортів – ліщина лісова.

Морозо-і зимостійкість фундука залежить від його походження. Так, сорти української селекції здатні витримувати -32 °С, тоді як у більшості південних сортів (турецькі, італійські, азербайджанські та ін.) деревина суттєво підмерзає вже за -25 °С. 

Фундук – скороплідна культура. При вегетативному розмноженні починає плодоносити на 3-4-й рік (іноді перші плоди можна побачити вже на 2-й рік після посадки рослини в сад. При розмноженні насінням фундук не повторює ознак материнської рослини, а в плодоношення вступає не раніше ніж на 8-10 рік.

Коренева система у фундука потужна, росте швидко, завдяки чому надійно захищає ґрунт від ерозії. Головна маса коренів зосереджена на глибині 30 см, тому пристовбурні кола слід розпушувати неглибоко.

Фундук відносно невибагливий до місця проростання та якості ґрунту. Однак стабільні високі врожаї вдається одержувати лише на родючих та забезпечених вологою ділянках.

• Для фундука придатні практично всі різновиди ґрунтів, крім сильно заболочених, засолених, а також сухих піщаних.
• Він добре розвивається на схилах різної орієнтації (крім північної) та крутості (при крутості більше 10 ° бажано проводити терасування).

Вирішальне значення для фундука має світло. Незважаючи на те, що дикі його форми утворюють підлісок у листяних і змішаних лісах, розміщувати фундук на ділянці в тіні плодових дерев не слід, виросте хіба що хороший "урожай" вудилищ. 

Доцільно висаджувати його вздовж межі, а також у ярах, на пустирях, що прилягають до ділянки.

Оптимальний термін посадки фундука на постійне місце – жовтень – початок листопада. Можна висаджувати провесною: у березні - першій половині квітня. 

• Посадкову яму діаметром 0,7 і глибиною 0,5 м заправляють верхнім шаром ґрунту, органічними і мінеральними добривами (кожну яму вносять 10-15 кг перегною, 150 г суперфосфату і 50 г калійної солі), ретельно перемішують. Висаджують рослину і рясно поливають.

Одразу після посадки саджанець укорочують, обрізаючи на висоті 15-20 см від поверхні ґрунту.

Залежно від сили росту конкретного сорту (вона вказується при описі), а також ґрунтово-кліматичних умов, відстань між кущами фундука в саду може бути від 4х4 м до 6х6 м. При вирощуванні у одноштамбовій культурі рослини розміщують густіше: 2,5х4 м. 

Пиріжок

Сорт селекції УкрНДІЛГА (Науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького). Автор Ф. А. Павленко. 

Середній термін дозрівання (у зоні північного Лісостепу України горіхи дозрівають у декаді серпня). Переваги сорту: зимостійкість, високі смакові та технологічні якості горіхів, невибагливість до ґрунтів та агротехніки вирощування. Кущ сильнорослий (до 4 м). Пагоноутворювальна здатність середня. Придатний для штамбової культури. Легко розмножується кореневою порослю, вертикальними відприсками та зеленими живцями.

Урожай на 10-й рік після посадки сягає 25 ц/га. У суплідді від 3 до 5 горіхів. Обгортка коротка, майже виступає межі горіха, облягає його вільно. Горіхи круглої форми, досить великі (2,6 г), плескаті з боків. Шкаралупа блискуча, середньоопушена, яскраво-коричневого кольору з світлішими смужками. Товщина середньої шкаралупи (2,5 мм). Вміст ядра – 47% від маси горіха. Ядро округле, злегка плескате, вкрите ніжною шкіркою, кремове, відмінного смаку. Вміст олії  – 66%, білків – 15%.

Рекомендовані запилювачі: ліщина лісова, сорти Шедевр, Степовий, Ракетний.

Сорт придатний для промислового та аматорського вирощування в зонах Степу та Лісостепу України.

Боровський

Сорт селекції УкрНДІЛГА (Науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького). Автор Ф. А. Павленко.

Сорт середнього терміну дозрівання (у зоні північного Лісостепу України горіхи дозрівають у ІІ декаді серпня). Переваги сорту: високі зимостійкість та врожайність, відносна невибагливість до умов вирощування. Кущ сильнорослий (до 4,5 м), не схильний до загущення. Пагоноутворювальна здатність низька. Добре піддається штамбовому формуванню. Коренеутворювальна здатність при розмноженні сорту відприсками та зеленими живцями низька.

Урожай на 7-й рік після посадки сягає 20 ц/га. У суплідді – від 2 до 6 горіхів. Обгортка трохи довша за горіх, опушена, із зубчастим краєм. Горіхи видовжено-конічної форми, плескаті з боків, з рівною основою, середньої величини (2 г). Шкаралупа світло-коричнева, середньоопушена, тонка. Вихід ядра – 49%. Ядро  подовжене, кремове, гарного смаку. Вміст олії в ядрі – 70%, білків – 16%.

Рекомендовані запилювачі: ліщина лісова, сорти Долинський, Степовий, Дар Павленко.

Представляє інтерес для садоводів-аматорів, фермерів, бджолярів у зонах Лісостепу та Степу України. 

Наталія Шевчук

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com