Баклажани для душі: досвід вирощування гібридів голландської селекції Бібо F1 та Клоринда F1

Солодка парочка 

Віддаю перевагу гібридам голландської селекції – Бібо F1 та Клоринда F1.

Першим дає врожай Бібо F1 (вегетаційний період 90-95 днів).

Кущ середньорослий, висотою 80-85 см, напіврозлогий, листя невелике, зі слабохвилястим краєм. Плоди овальні, білі, зі слабким глянцем, невеликі, масою 200-400 г. Чашка покрита частими шипами. М'якуш білий, з приємним смаком, без гіркоти.

Плоди гібриду Клоринда F1 можна знімати через 100-110 днів після посіву насіння.

Кущ потужний, прямостоячий, до 1 м заввишки. Плоди овальні, насиченого фіолетово-чорного забарвлення, масою 300–400 г. М'якуш білий, щільний, з невеликою кількістю насіння, смачний, без гіркоти. 

Гібриди оригінально виглядають на грядці разом, складаючи контрастну парочку.

Рослини врожайні, плодоносять все літо і до заморозків. Обидва гібриди мають високу стійкість до захворювань і несприятливих погодних факторів.

Баклажани відмінно підходять для приготування різноманітних закусок, гарнірів, домашнього консервування.

Ніжна рослина

Баклажани люблять тепло, світло та вологу. Оптимальна температура для росту та розвитку 22–24 °С.

Пересихання, висока температура повітря, найменше притінення – це може призвести до опадання квіток, зав'язей, бутонів.

Вирощую баклажани розсадним способом.

• Висіваю насіння в лютому у пластикові стаканчики, заповнені ґрунтовою сумішшю (2 ч. дернової землі, 1 ч. перегною та невелика кількість піску).
• Після появи сходів ємності з розсадою переміщую ближче до світла, щоб сіянці не витягувалися. При нестачі освітлення використовую лампи денного світла. 
• Рослини не пікірую, оскільки баклажани болісно реагують на пересадку, зупиняються у рості.
• На постійне місце розсаду висаджую, коли ґрунт прогріється до 15–16 °С.
• Перед висаджуванням у відкритий ґрунт рослини обробляю розчином препарату престиж.

Лунки добре поливаю. Потім витягаю сіянець зі стаканчика і, не руйнуючи земляну грудку, обплетену корінням, акуратно опускаю в лунку, присипаю ґрунтом. Після цього поливаю теплою водою і ще трохи мульчую сухим ґрунтом.

Подальший догляд полягає в регулярному розпушуванні міжрядь та видаленні бур'янів.

Баклажани дуже вимогливі до вологості ґрунту. Але надлишок вологи, як і пересихання, є згубними для рослин. Щоб ґрунт на баклажанних грядках залишався пухким і вологим, провела систему крапельного поливу.

Рослини підживлюю розчином курячого посліду (1:15-20): перший раз – через два тижні після висадки розсади на грядку, другий – на початку плодоутворення. Після кожного підживлення рослини поливаю чистою водою, щоб не допустити опіків. 

Баклажани не пасинкую та не підв'язую. Забираю плоди, коли вони трохи недозрілі, зрізаю їх з плодоніжками.

Баклажани справедливо називають друзями кухаря, м'якоть їх підходить для будь-якої домашньої кулінарії. Чого я лише з них не готувала! З "синеньких" виходять дуже смачні биточки, незрівнянні ікра, соте.

Буває, в хвилини душевних переживань вийду в город і наче набираю сили. Одразу виникає бажання працювати, радіти життю, вирощувати овочі, зокрема баклажани, і захоплено спостерігати, як з маленького насіння виростає нове життя. 

Мирослава Майданська 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора