Альпійські мотиви: досвід облаштування кам'янистого саду на ділянці

Альпінарій зазвичай влаштовують для розміщення колекції альпійських рослин. Його створення розтягується на багато років і потребує професійних знань та великих матеріальних витрат.

Для аматорського садівництва більше підходять альпійська гірка або кам'янистий сад, які можна влаштувати на невеликій ділянці за один-два сезони, використовуючи мінімальну кількість будівельних матеріалів та рослин.

Навіть композиція з декількох каменів і низькорослих альпійських рослин (молодило, очитки, ломикамені) буде виглядати дуже ефектно і прикрасить будь-яку садову ділянку.

Содівнику-початківцю, який вирішив створити альпійську гірку (кам'янистий сад), важко уникнути помилок. Свою першу альпійську гірку на дачній ділянці я зробив ще 30 років тому, коли не було спеціальної літератури, а рослини доводилося привозити з Риги (багато з них збереглися досі). За минулі роки накопичився досвід, яким я хочу поділитися з читачами. 

Йтиметься про створення альпійської гірки на ділянці, де основну площу займають город і плодоносний сад.

Місце для альпійської гірки слід вибирати виходячи з конкретних умов. Оптимальний варіант – схил, що має південно-східну орієнтацію. Якщо такого схилу немає, можна зробити гірку на газоні або іншому відкритому місці. Важливо, щоб вона гармоніювала із загальним плануванням ділянки.

У моєму випадку я спочатку вибрав місце для водойми, а потім поряд влаштував альпійську гірку.

Оскільки ділянка була абсолютно рівна, довелося викласти підпірну стінку (висота 1 м) з природного каменю, а потім від неї насипати схил для альпійської гірки (площа 8,0 м², висота 70 см). Підпірна стінка допомогла вирішити відразу кілька проблем: закрила овочеві грядки та захистила альпійську гірку та водойму від холодних північно-західних вітрів. 

Перед тим як влаштовувати гірку, я попередньо зняв родючий шар ґрунту по всій площі майбутньої гірки, ретельно видалив кореневища бур'янів, в заглиблення (для дренажу) засипав річковий пісок (шар 20 см). Для дренажу можна використовувати дрібний щебінь або биту цеглу.

Товщина дренажного шару залежить від кліматичної зони та висоти майбутньої гірки.

В наших умовах занадто товстий шар дренажу може призвести до того, що в спекотні літні місяці рослини на гірці страждатимуть від посухи. 

Для створення основи альпійської гірки я використовував малородючий ґрунт, вийнятий при копанні котловану водойми. Укладав його шарами і старанно трамбував.

Якщо землю не ущільнити, за сезон гірка може осісти на 1/3 висоти, і каміння в ній просто "втопиться".

Потім почав укладати каміння. Оскільки камені – головний будівельний елемент, підбирати їх потрібно з особливою ретельністю. Найкраще використовувати місцеві породи каміння (вони доступні за ціною та їх легше доставити на ділянку), наприклад граніт (найпоширеніший камінь різноманітної колірної гами). І хоча він вважається холодним каменем, що повільно старіє, я використовував темно-сірий граніт. Великі та оригінальні камені відібрав ще при укладанні підпірної стінки.

Головне правило – каміння на альпійській гірці має виглядати природно.

Неабияк повозившись, нарешті розмістив каміння так, що моя гірка навіть без рослин виглядала дуже красиво, і залишив її на деякий час у спокої.

Приїхавши за тиждень на ділянку, оцінив своє створіння свіжим поглядом, дещо підправив і приступив до підготовки верхнього шару ґрунту, призначеного для висадки рослин.

• Ґрунтосуміш я приготував з родючої садової землі, торфу, що добре розклався, і річкового піску (3:2:1) без добрив, оскільки більшість альпійських рослин росте на малородючих ґрунтах.
• Вона вийшла легка, не "пливла" під час поливу і не тверділа при висиханні.
• Потім, ретельно заповнивши ґрунтосумішшю (шар 10-15 см) верхівку схилу та порожнечі між камінням, добре її ущільнив.
• Після цього альпійську гірку полив із лійки кілька разів, і там, де утворилися калюжі, підсипав землю, а де землю вимило водою, уклав дрібне каміння.

Тепер гірка була готова, залишилося лише висадити потрібні рослини. Але, на жаль, час висадки вже минув (тим більше, що висаджувати рослини на свіжонасипану гірку не рекомендується), і я відклав посадку до наступного року.

Навесні, коли ґрунт вже досить прогрівся, висадив рослини (необхідні види я підготував ще попереднього сезону). 

Щоправда, на той час мою гірку заселили всюдисущі бур'яни, тому починати довелося з прополювання і розпушування. 

В першу чергу висадив хвойні: ялину сизу (канадську) (Рісеа glauca) – форму конічну "Коніка", що відрізняється дуже повільним ростом; ялівець горизонтальний (juniperus horizontalis) – форму карликову "Глаука", зі сланкими хвилями густо розгалужених пагонів з м'якою хвоєю блакитного кольору. 

Ці рослини досить дорогі, тому я висадив невеликі 2-3-річні екземпляри, які у мене добре прижилися та перезимували. 

Для невеликої гірки достатньо 3-5 хвойних рослин. Розміщувати їх краще на задньому плані або з боків біля великого каміння.

З листяних порід висадив спірею японську (Spirea japonica) карликової форми з кулястою кроною і золотисто- помаранчевим листям навесні, яка квітне майже все літо. 

Всі інші посадкові місця заповнив трав'янистими багаторічними видами (армерія приморська, астра альпійська, бурачок, водозбір, гвоздика альпійська, ломикамінь, гіпсофіла повзуча, дзвоник карпатський, крупка вічнозелена, перстач, молодило, молочай, сапонарія, очиток, сонцецвіт, чабрець, арабіс, костриця лучна, флокс шилоподібний, ясколка). 

Я вже писав про те, що наперед підготував рослини. Усі вони були попередньо висаджені неподалік майбутньої альпійської гірки, і коли настав час, я їх просто пересадив із грудкою землі. Рослини швидко прижилися, і вже за два тижні моя гірка мала привабливий вигляд.

Щоб підтримувати декоративність альпійської гірки, потрібно постійно доглядати рослини вчасно поливати, виполювати бур'яни, боротися з хворобами та шкідниками. 

Олег Соколов 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com