4 типові помилки при вирощуванні троянд

1. Недостатня обрізка

Перша з найпоширеніших помилок при вирощуванні троянд. У перший рік після посадки, поки рослина укорінюється і набирає сили, складається враження, що обрізати на ній ще нічого. Але саме в цей період необхідно сформувати кущ.

Для цього по мірі росту молодих пагонів їх регулярно обрізають (пінцюють), поступово формуючи таким чином красивий, стійкий та розкритий кущ.

Пінцювання кожного пагона слід проводити над другим-третім листом.

Головне при цьому, щоб верхнє вічко завжди залишалося із зовнішнього боку куща, оскільки після обрізки воно почне проростати в першу чергу, від нього залежить напрям росту наступного пагона.

Наша порада: Якщо вічка прокидаються і на внутрішній стороні –  їх треба акуратно видалити.

Більшість троянд сучасних сортів цвіте вже в перший рік після посадки, і на це витрачається багато енергії. Щоб рослини сформували потужні пагони, перші бутони потрібно акуратно видалити одразу після їх появи.

Перше цвітіння після посадки можна допустити не раніше серпня. У цей період на кожному пагоні  слід залишити одну-дві квітки – для того, щоб в осінній період зав'язалися плоди. 

Тоді інтенсивний ріст припиниться, рослина дозріє і краще перезимує. Правильно сформовані кущі в наступні сезони неодноразово радуватимуть вас рясним цвітінням. 

Наша порада: Квітки потрібно зрізати за перших ознак в'янення, не чекаючи обсипання пелюсток.

Цим найчастіше нехтують садівники, вони не хочуть їх зрізати. Але тільки своєчасна і регулярна обрізка квіток стимулює подальший інтенсивний ріст і цвітіння куща. 

Насправді квітникарі невчасно, недостатньо зрізають або зовсім не зрізають квіти. В результаті у троянд різко уповільнюється розвиток, значно зменшується цвітіння, а через 3-4 роки рослини починають поступово гинути. 

2. Неправильний полив 

Троянди потребують систематичного поливу впродовж всієї вегетації.

Максимальна кількість вологи необхідна в періоди інтенсивного росту і бутонізації. 

Як правило, садівники поливають троянди дощуванням дуже часто, а в періоди сухої та спекотної погоди практично щодня. Полив проводять напуском води по ґрунту. Це абсолютно неправильно.

Наша порада:

Кущі троянд у період вегетації треба поливати приблизно один раз на два тижні, а в суху та дуже спекотну погоду – кожні п'ять днів.

Найкраще троянди поливати в лунки глибиною до 15 см, акуратно підготовлені між кущами безпосередньо перед поливом. Їх необхідно доверху заповнити водою (не дуже холодною і не застояною), почекати поки вона повністю вбереться в ґрунт і закрити лунки землею.

Такий полив забезпечує ґрунт достатньою кількістю вологи, а в процесі підготовки лунок він регулярно розпушується, що благотворно впливає на ріст та цвітіння рослин. 

При поливі напуском по ґрунту, а не в лунки, как правило, ґрунт сильно ущільнюється, і волога швидко випаровується. 

Полив дощуванням у спекотний період літа не забезпечує рослини достатньою кількістю вологи, до того ж створює сприятливі умови для розвитку низки захворювань (борошняна роса, плямистості та сіра гниль), які призводять до значного послаблення рослин та погіршення їх декоративності. 

3. Загущеність насаджень 

Не завжди територія, виділена під троянди, дозволяє вмістити всю бажану різноманітність сортів.

Систематично докуповуючи і підсаджуючи все нові й нові кущі у своєму розарії, ви ризикуєте настільки загустити насадження, що їх стане важко доглядати (пропалювати, поливати, обрізати і т. п.). 

Але найголовніше – загущені насадження мало провітрюються повітряними потоками, погано освітлюються сонцем і, як наслідок, дуже інтенсивно уражаються шкідниками та хворобами, що неминуче призводить до значного ослаблення росту та цвітіння.

Намагання покращити стан таких рослин будь-якими методами догляду залишаються практично безрезультатними.

4. Несвочасне видалення дикої порослі 

Дуже часто любителі троянд скаржаться на те, що у посадженої ними рік-два тому троянди спочатку були великі махрові квітки, але з деяких пір вони стали дрібнішими, змінили колір, зменшилася кількість пелюсток.

Треба сказати, що таке явище неминуче, якщо придбаний сорт заокульований на дикій підщепі (шипшині), а в процесі росту і розвитку куща невчасно або взагалі не видалялася дика поросль.

Наша порада: 

Всі дикі пагони, що відростають із підземної частини куща нижче місця окулювання, потрібно своєчасно вирізати біля основи. Якщо цього не зробити, нижня, дика частина куща як життєздатніша, заглушить надземну — культурну.

Тобто спочатку припиниться ріст благородної крони, а згодом вона помре зовсім. Щоб уникнути проблем з дикою порослю, найкраще купувати живцьовані, а не окуліровані троянди. У саджанців з укорінених живців ніколи не відросте дика поросль. Живцьовані троянди при хорошому догляді за декоративними якостями не поступаються окулірованим.

Нерідко перед укриттям на зиму садівники-аматори практикують обрізку (вкорочування) пагонів. Це не правильно.

Наша порада:

Перед настанням стійких заморозків (-5 °С і більше) троянди слід утеплити. У цей час необхідно обов'язково обрізати біля основи всі нездерев'янілі, сухі, пошкоджені, хворі, загущуючі та найбільш старі (старше 3-4 років) пагони.

Безпосередньо перед укриттям троянд на зимовий період для профілактики їх від пошкодження комахами та ураження грибними захворюваннями в наступному вегетаційному сезоні потрібно обірвати з кущів все листя і обов'язково видалити (утилізувати) його з території розарію. 

Увага!

Не слід вкорочувати здорові, повністю здерев'янілі пагони. Укорочування пагонів спричиняє  їхнє обмерзання на рівні обрізки, тобто, чим нижче обрізаний пагін, тим нижче він обмерзне в зимовий період. Тому пагони слід вкорочувати лише навесні, обрізаючи їх над верхньою живою брунькою, що розпускається із зовнішнього боку куща. 

Керуючись цими рекомендаціями, ви зможете багато років з весни і до пізньої осені милуватися пишним цвітінням вашої улюблениці – троянди. 

Ольга Ткачук, кандидат біологічних наук 
© Журнал «Огородник»
Фото: depositphotos.com