Ненажери вибирають персик: карантинні шкідники культури та заходи боротьби з ними

Найбільший ареал східної плодожерки виявлено на півдні нашої країни та у Закарпатті. Серед плодових культур вона віддає перевагу персику, менше вражає айву і грушу.

Зимують гусениці в щільних павутинних коконах, що розміщуються в рослинних залишках і ґрунті, а також у тріщинах кори на штамбах та скелетних гілках. Навесні, у фенофазу "розпускання бруньок" кісточкових культур, вони заляльковуються. 

Перші метелики вилітають під час цвітіння кісточкових порід. Після харчування вуглеводною їжею, що міститься в квітках, самки відкладають яйця (по одному) на верхівках молодих пагонів, листках, брунькових лусочках та неопушеній поверхні плодів. Гусениці першого покоління через верхню бруньку впроваджуються в зелені пагони, де залишають екскременти. 

Гусениці розвиваються всередині пагона, живляться деревиною, вигризаючи в ній ходи, спрямовані від вершини донизу. Довжина гусеничного ходу буває різною і залежить від інтенсивності росту пагонів та ступеня їхньої здерев'яніння. У персика і абрикоса гусеничний хід досягає 5-6, у айви і вишні – 10-12 см. Пошкоджені верхівки пагонів викривляються, в'януть і засихають. 

У південних районах східна плодожерка розвивається у чотирьох поколіннях, а у північно-західних та на сході – у трьох. Гусениці літніх поколінь, крім пагонів, ушкоджують плоди і харчуються не тільки м'якоттю, а й насінням, проникаючи в кісточку, поки вона не затверділа. Як у плодах, так і в пагонах можуть розміщуватися по кілька особин шкідника.

Гусениці, що закінчили харчування, виходять з місць проживання і заляльковуються в різних укриттях у кроні дерева-господаря.

Подібно до східної плодожерки персик пошкоджує фруктова смугаста моль (урюкова плодожерка). Серед плодових культур вона віддає перевагу персику, абрикосу, сливі, мигдалю, рідше яблуні.

Гусениці молодшого віку зимують у розвилках гілок, розміщуючись у вигризених у корі заглибленнях. Прокидаються ранньою весною, виходять із місць зимівлі і впроваджуються спочатку в бруньки, а потім у зелені пагони, харчуючись їх серцевиною. Пошкоджені пагони в'януть і засихають. За період розвитку одна гусениця здатна пошкодити 4-5 гілочок. Закінчивши харчування, гусениці прогризають отвір у пошкоджених пагонах, виходять назовні і ховаються під корою, сухим листям, грудочками ґрунту або в ґрунті на глибині 2-10 см. Там утворюються кокони, в яких і відбувається розвиток лялечки. Метелики вилітають наприкінці травня. За вегетацію їх розвивається два покоління. Самки відкладають яйця на пагони, листя, плоди. Гусениці, що відродилися, харчуються в молодих пагонах, плодах.

За характером ушкоджень відрізнити міль від плодожерки важко, набагато легше – за кольором гусениць.

Гусениця молі шоколадно-коричнева, з чорною головою, передньогрудним щитком та ногами, а гусениця східної плодожерки – у першому віці молочно-біла, з чорною головою та грудним щитком, у п'ятому – червона, з коричневою головою та жовтим грудним щитком.

Східна плодожерка відноситься до карантинних шкідників, тому при виявленні її в плодових насадженнях (незалежно від чисельності) проводять захисні заходи.

Для обмеження густини популяції та шкідливості східної плодожерки, фруктової смугастої молі важливо провести комплекс профілактичних заходів.

Восени, після опадіння листя, очищають штамби та основи скелетних гілок від старої відмерлої кори. Після очищення їх білять 20%-ним розчином свіжогашеного вапна, жирної глини та мідного купоросу.

• Для приготування такого розчину на 10 л води витрачають 2 кг вапна, 1 кг глини та 300 г мідного купоросу.  Спочатку розводять вапно і глину, а потім додають попередньо розчинений у теплій воді мідний купорос, вливаючи його в побілковий розчин тоненьким струмком і перемішуючи.

Очищення кори з наступною побілкою захищає дерева не тільки від комах-шкідників, а й від гризунів (зайці, миші), сонячних опіків та морозобійних тріщин.

Збір та спалювання листя, рослинних залишків позбавляє шкідників місць зимівлі. Перекопуванням ґрунту в приштамбових колах досягається глибоке закладення коконів плодожерки, через що затримується їх розвиток або вони гинуть зовсім.

У період вегетації усі пошкоджені і зів'ялі пагони зрізають і спалюють. Падалицю пошкоджених плодів збирають, вибирають гусениць та винищують, а плоди використовують для переробки.

• Метелики східної плодожерки, як і всі листовійки, летять на світ. Тому в садах для вилову дорослих комах потрібно встановлювати світлові ловушки.
• Виловлювати метеликів можна також за допомогою ловчих коритець з патокою, додаючи до неї сік плодів персика або абрикоса, який приваблює плодожорок. Коритця та інші ємності з пахучими речовинами вивішують у кроні дерев або розставляють серед рослин. Щодня очищають їх від виловлених комах.

На жаль, за допомогою перерахованих вище операцій винищуються не всі комахи-шкідники, і проблема захисту плодових дерев вирішується лише частково.

Основний засіб регулювання чисельності шкідників – використання інсектицидів.

Від термінів дозрівання персика, абрикосу та інших плодових культур залежить пошкодженість плодів і кількість обробок. Так, персик, абрикос раннього терміну дозрівання обробляють двічі, середнього – тричі, пізнього – чотири рази. 

• Першу обробку проти фітофагів проводять навесні до розпускання бруньок, використовуючи препарат 30В (0,6 л на 20 л води).
• Друге обприскування проводять після цвітіння, а третє і четверте з інтервалом 12-14 днів, застосовуючи один з перерахованих нижче інсектицидів.

У разі використання хімічних препаратів важливо витримувати термін останньої обробки до збирання врожаю.

Рішення про доцільність боротьби зі східною плодожеркою приймають виходячи з чисельності та шкідливості плодожерки у попередньому році. Чисельність метеликів плодожерки у період вегетації визначають за допомогою феромонних пасток. Якщо за 5 днів у пастку потрапляє один метелик, необхідно проводити обприскування плодових дерев у саду та розпліднику.

У зв'язку з дефіцитом феромонних пасток для приватного сектора можна використати другий показник – ступінь шкідливості виду попереднього року. Якщо ушкодженість плодів перевищувала 2%, то цього року необхідно проводити обробки проти плодожерки.

Для забезпечення високої ефективності захисних обробок проти шкідників важливо правильно встановити термін їх проведення з урахуванням фенофази плодових дерев, метеопоказників та безпосередніх спостережень за шкідниками. 

Проти східної плодожерки ефективними є матч, рімон та біопрепарати, а також піретроїди (шерпа, децис профі, карате, арріво, кінмікс, фастак, ф'юрі), які дозволені для продажу населенню. 

Потрібно пам'ятати, що піретроїдні інсектициди не можна застосовувати за температури повітря вище 20 °С. Перевищення цієї величини призводить до руйнування ультрафіолетовими променями діючої речовини препаратів та зниження їх ефективності.

Інсектициди з групи піретроїдів слід застосовувати в період відродження гусениць плодожерки, в ранковий або вечірній час. Застосування препаратів-регуляторів росту комах (матч, рімон) – є високоефективним проти лускокрилих і не залежить від погодних умов. Тривалість токсичної дії матчу та інших інсектицидів цієї групи становить 28-35 днів після їх застосування. 

Матч ефективний проти гусениць плодожорок, листовійок, п'ядениці, кліщів. Рімон контролює тих же шкідників, що і матч, а також регулює розвиток попелиць, мідяниць, жуків. Дія препаратів проявляється у придушенні синтезу хітину у гусениць під час переходу з одного віку до іншого, внаслідок чого оброблені особини гинуть. Спектр дії розширюється з допомогою овіцидного ефекту. З яєць, відкладених самками на оброблену поверхню листя чи кору дерев, гусениці не відроджуються. 

Матч, 5% к.е. або рімон, 10% к. е. слід застосовувати на пізньостиглих сортах персика і абрикоса в кінці травня – першій декаді червня (період масової яйцекладки та відродження гусениць). Проти плодожерок достатньо однієї обробки матчем за вегетаційний період.

Для поціновувачів екологічно чистої продукції є простий, але не зовсім доступний через дефіцит виробництва метод захисту плодів за допомогою мікробіологічних інсектицидів.

Проти східної плодожерки та інших видів лускокрилих ефективні бітоксибацилін, лепідоцид, гаупсін. Препарати випускають у рідкій формі (норма витрати 30-50 мл на 10 л води). Проти кожного покоління шкідника проводять дві обробки з інтервалом 8-10 днів. 

Хімічні препарати знищують не лише шкідників, а й корисних комах, які можуть утримувати популяції кліщів, попелиць, молей-мінерів на допороговому рівні. 

Тому бажано замінювати їх на мікробіологічні, зменшувати норму витрати хімічних препаратів на 30-50%, додаючи 50 г сечовини на 10 л води або використовувати рослини з інсектицидними властивостями. 

Проти попелиць і плодожорок ефективний гіркий перець. 

• 1 кг свіжих або 0,5 кг сухих стручків заливають 10 л води, витримують дві доби, кип'ятять 1 год, охолоджують і настоюють 2 години.
• Приготовлений відвар зберігають у темному місці у добре закупорених ємностях. До цвітіння використовують 0,2 л концентрату, після цвітіння – 0,1 л на 10 л води.

Як захисний засіб можна використовувати полин гіркий.

• У період цвітіння збирають листя та верхні частини рослини. 
• Половину відра свіжої або 700-800 г висушеної маси полину заливають 10 л води, настоюють одну добу, кип'ятять 30 хв, охолоджують, додають 10 л води, і відвар готовий до застосування. 

Якщо у садоводів-аматорів виникає дефіцит інформації (сума ефективних температур, поширення та шкідливість головних фітофагів кісточкових культур або іншої породи дерев), необхідно звертатися до фахівців із захисту рослин з інститутів садівництва та їх регіональних станцій, обласних та районних станцій захисту рослин. 

Ігор Шевчук 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com