Отже, є два різновиди цикорного салату – ендівій та ескаріол.
Відрізняються вони за формою, розміром та забарвленням листової пластинки. У ендівію лист вузькоподовженої форми, сильно розсічений і гофрований, майже кучерявий, забарвлення листя світло-жовте та темно-зелене.
У ескаріолу листя також подовжене і вузьке, але краї листової пластинки розсічені не так виражено, ніж у ендівію. Поверхня листової пластинки не гофрована або слабо гофрована, тому листя не має такого декоративного вигляду, як у ендівію. Забарвлення листя варіює від світло-жовтого до темно-зеленого. Є качанні форми із зеленим та антоціановим (вишневим) забарвленням листя та качана. В обох різновидів квіти блакитні. Листя ендівію ажурне і декоративне, тому часто використовується для прикраси святкових страв.
Але головна перевага цикорних салатів – поживна цінність, дієтичні та лікувальні властивості.
Ендівій та еаскаріол містять аскорбінову кислоту – 20 мг%, каротин – 1,2 мг%, вітаміни В1 та В2, багато сполук калію, кальцію, заліза, а також вуглевод, інулін. Злегка гіркуватий смак листя цикорних салатів пояснюється наявністю інтибіну, який має цілющі властивості: сприятливо впливає на нервову систему, покращує обмін речовин, посилює функцію травних залоз, шлунка, а також жовчного міхура та печінки.
Посів ендівію в умовах України проводять поступово впродовж червня.
- Насіння висівають у ґрунт рядами, суцільно, за схемою 40-50 х 15-20 або 30 х 30 см.
- Глибина загортання насіння: 1 см – на легких і не глибше 0,5 см – на важких ґрунтах.
- При появі сходів проводять розпушування міжрядь, а при появі двох справжніх листочків розпушують у рядках і проріджують, залишаючи найміцніші рослини.
- Для отримання якісної продукції ґрунт має бути чистим і пухким постійно, тому за вегетацію доводиться проводити не менше 3-5 розпушувань.
Потрібно постійно стежити, щоб у рослин з ранніх етапів розвитку була достатня площа живлення.
За два-три тижні до початку збирання листя салатів відбілюють. Воно стає більш хрустким та ніжним, зменшується гіркота.
- При відбілюванні важливо, щоб світло не проникало в розетку листя, тому його зв'язують у пучок або накривають щільним папером, іншими світлонепроникними матеріалами, створюючи над рядками укриття у вигляді перевернутих жолобків.
- Але цей прийом вимагає певних навичок, щоб не занапастити вирощену продукцію.
Невибілене зелене листя теж придатне в їжу – якщо за 20 хв до приготування страви потримати його у теплій воді, гіркота зменшиться.
Прибирають ендівій вибірково, починаючи з серпня і до осінніх заморозків, які не завдають шкоди рослині, що відрізняється високою холодостійкістю.
Восени, коли настануть стійкі холоди, рослини з грудкою землі переносять у теплицю або парник і там прикопують. Дорощування цикорних салатів методом пристановки дозволяє продовжити період надходження продукції.
Урожайність ендивію складає 1,5 кг із 1 м2.
Городники можуть самі виростити насіння ендівію. Догляд за рослинами такий самий, як при вирощуванні на товарну продукцію, але посів треба проводити набагато раніше – у квітні-травні.
Зацвітає ендивій на початку липня, а насіння готове до збирання восени, коли побуріє 70% кошиків. Забирають сім'яники при сухій погоді: рослини зрізають повністю, підвішують у сухому приміщенні з гарною вентиляцією, а коли насіння дозріє, – обмолочують і очищають його від сміття. Насіння ендівію зберігає схожість впродовж 5-7 років.
Майя Григоровська
© Журнал «Городник»
ФОТО: pixabay.com