Щоб птахи були здоровими: профілактика та лікування захворювань у цесарок

Цесарки сильно хворіють, а нерідко і гинуть, через вживання недоброякісного корму. Тому не можна давати їм зіпсовані корми, які тривалий час зберігалися. Дуже важливо годівниці, напувалки, інвентар утримувати в чистоті, регулярно мити гарячою водою з содою і просушувати на сонці або біля інших джерел тепла.  

Серед незаразних захворювань цесарок нерідко зустрічається авітаміноз, особливо групи В. Хвороба вражає нервову систему, спричиняє атрофію м'язової тканини. У птахів погіршується апетит, рухи стають некоординованими, з'являються судоми, знижується несучість.

У цьому випадку птахам згодовують пророщене зерно, зелену масу рослин, свіжі пекарські дріжджі, молочну сироватку, рибне, м'ясне та трав'яне борошно або вводять концентрати вітамінів. 

Нерідко у самок спостерігається жовтковий перитоніт. Основні причини виникнення захворювання – неповноцінне годування, білковий токсикоз при перегодовуванні м'ясо-кістковим або рибним борошном, травматичні пошкодження яєчника і яйцевода, захворювання несучок пулорозом, колібактерізом, паратифом, нестача в раціоні вітамінів Д, Е, марганцю, цинку, кальцію, надлишок фосфору. 

У хворих цесарок збільшується і відвисає живіт, відзначається болючість при промацуванні, загальний пригнічений стан, підвищення температури тіла, посинення сережок і гребеня, погіршення апетиту.

При згодовуванні птахам недоброякісних кормів, білковому перегодовуванні (надлишку м'ясо-кісткового, кров'яного та рибного борошна), нестачі вітамінів, неправильному співвідношенні в раціоні кальцію і фосфору, натрію і калію виникає сечокислий діатез (подагра). Хворі птахи малорухливі, багато п'ють, пір'я у них скуйовджене, суглоби кінцівок опухлі і затверділі, спостерігається болючість при їх промацуванні, знижується несучість. Пір'я біля клоачного отвору забруднено білим послідом, що містить крупинки сечокислих солей, шкіра в цьому місці запалена.

До найпоширеніших незаразних хвороб молодняку ​​цесарок належить омфаліт – погане загоєння пуповини, пов'язане з неповноцінністю яєць та порушенням режиму інкубації. Цесарята малорухливі, нерідко відмовляються від корму, пір'я скуйовджене. Для лікування в першу добу життя їм у воду чи корм додають тераміцин, синтоміцин.

Дуже часто у дорослих цесарок, особливо у молодняку, виникають травми внаслідок переляку. Поява в пташнику сторонніх людей, собак, кішок, щурів, мишей викликає у птахів стрес: птахи збиваються в купи у кутках, давлять один одного. Тому не слід турбувати цесарок уночі, а вдень не можна допускати до пташника сторонніх. 

Інфекційні хвороби при утриманні цесарок у присадибних господарствах трапляються рідко. Відомі випадки захворювання цесарок на пулороз, пастерельоз, сальмонельоз і виключно рідко туберкульоз. 

До вельми небезпечних протозойних захворювань відносять трихомоноз цесарок. Він вражає молодняк у віці 8-10 діб та старше. Викликають захворювання найпростіші одноклітинні паразити – трихомонади. Основне джерело зараження – хворі птахи та носії, які своїми виділеннями інвазують корми та воду.

Захворілі цесарята сидять насупившись, розпустивши крила, відмовляються від корму, п'ють багато води. У них спостерігається сильний пронос (фекалії у вигляді жовтої пінистої рідини). Хвороба закінчується, як правило, паралічем кінцівок. У середньому гине до 70% цесарят у віці кількох тижнів. 

Відзначено випадки поголовної загибелі молодняку ​​від трихомонозу. Досить часто трихомоноз у цесарят супроводжується масовим ураженням глистами-гетеракісами (гетеракідоз), що паразитують у сліпих кишках. Перебуваючи на обмежених вигулах у дощову, сиру погоду, птахи п'ють із калюж брудну воду і можуть заразитися глистами.

• Для лікування цесарок, хворих на трихомоноз, використовують осарсол, сульфадимезин, фуразолідон, у хворих на гетеракідоз – фенотіазин.
• У приміщеннях, де утримують птахів, обов'язково проводять дезінфекцію.

Ефективними методами для запобігання таким захворюванням є: ізольований вміст молодняку, дотримання чистоти в приміщенні та на вигулах, годування доброякісними кормами.

У цесарок рідше, ніж в інших видів птахів, заводяться пухопероїди. Ці безкрилі нашкірні комахи відкладають яйця біля основи пір'я і швидко розмножуються. Харчуються вони відторгнутими частинками шкіри, пером та пухом. Найчастіше паразитують під крилами та біля клоаки.

Пухопероїди викликають у птахів свербіж. Цесарки втрачають апетит, худнуть. У дорослих птахів знижується несучість, може спостерігатися відхід молодняку. 

Найбільш простий спосіб боротьби з пухопероїдами – облаштування у пташнику "зольної ванни". 

• Для цього в дерев'яний ящик (100х70х20 см) насипають дрібний сухий пісок у суміші з золою (1:1). Бажано додати на кожне відро суміші по 200 г порошку сірки.

Цесарки охоче "купаються" у "зольній "ванні", при цьому пори на тілі паразитів забиваються зольним пилом, і вони гинуть. Влітку таку "ванну" можна встановити на вигулі, але обов'язково під навісом, щоб не потрапляла дощова вода. Вміст "ванни" систематично поповнюють. 

Ольга Циганюк 

© Журнал "Городник"

ФОТО: pixabay.com