Яскраві барви на білому тлі: декоративні рослини, що квітнуть рано навесні

Дуже цікавийу цей час гамамеліс японський чи чарівний горіх (Hamamelis јароnіса). Цей невисокий і невибагливий кущ відноситься до родини гамамелісових, часом найбільшого розквіту якої був третинний період. Нині він у природних умовах дико росте у Японії та Китаї.

До розпускання листя наприкінці березня раніше, ніж на всіх інших деревах і кущах, на гамамелісі з'являються дуже незвичайні, витончені квітки з чотирма жовтими вузьколінійними пелюстками, які здалеку нагадують яскраво забарвлені  павутинки, що прилипли до голих гілочок. Провесною цей кущ дивуватиме вас квітками, а восени – овально-яйцевидним, злегка опушеним листям, схожим на яскраво-жовте полум'я.

Також до появи листя цвіте ліщина звичайна (Corylus avellana L.), що вирощується як плодова рослина. Не всі звертають увагу на її дрібні, ледь помітні квітки, які видно лише поблизу завдяки яскравому червоному забарвленню приймочок, висунутих на 1-2 мм з брунькових лусок. Тичинкові квітки розпускаються в повислих циліндричних жовтувато-сірих сережках.

Особливої краси вашій ділянці рано навесні додадуть вереси. До вересів, що вирощуються в садах як декоративні рослини, відносять представників двох родів: верес (Calluna) та еріка (Erica). 

Всі вони вічнозелені невисокі густооблистяні кущики з маленьким листям і квітками трубчастої або дзвоникової форми, різноманітного забарвлення в кистевидних суцвіттях. Це повільнорослі рослини, які віддають перевагу відкритим сонячним місцям або незначній напівтіні (краще від соснових рослин). У тіні вони витягуються і слабше цвітуть. Віддають перевагу кислим ґрунтам. Найкраще розвиваються на небагатих поживними речовинами ґрунтах із значним вмістом піску.

У роді еріка налічується близько 750 видів, які природно ростуть у Європі та Південній Африці.

З них для вирощування в умовах наших садів чудово підходить загальновідомий зимовий верес – еріка кущова (Erica carnea), яка іноді називається гірською, оскільки природно росте в горах на висоті від однієї до трьох тисяч метрів над рівнем моря в Європейських Альпах. Ця присадкувата рослина висотою до 25 см усю зиму вкрита рожево-червоними дрібними квітками. До речі, це єдиний вересовий вид, що росте на лужних ґрунтах. 

У еріки кущової – близько 30 по-справжньому хороших сортів, які цвітуть із січня до квітня. Правильно підбираючи їх за колірною гамою, термінами цвітіння та висотою, можна створити чудовий барвистий килим.  

Найпершим починає цвісти Snow Queen. Нерідко вже у січні з'являються великі чисто-білі квітки, що піднімаються над листям так, що часом повністю вкривають рослину.

З січня до березня цвітуть:

• Vivelli – одна з найбільш прекрасних садових форм, з великими карміново-червоними квітками та компактними, акуратної форми кущиками до 15 см у висоту, і листям, що виблискує взимку бронзовим кольором;
• King George – червоні квітки на кущиках висотою 15-20 см;
• Winter Beauty – ніжно-рожеві квітки, що рясно покривають низькі гіллясті кущики заввишки до 15 см.

За ними у березні починають зацвітати:

• Alba – сніжно-білі квітки на кущах заввишки 20-30 см;
• Aurea – рожево-червоні квітки, золотисто-жовте листя навесні та на початку літа, висота кущика 15-20 см; 
• James Backhouse – великі рожеві квітки на кущах заввишки 25 см;
• Atrorubra – карміново-червоні квітки і дуже цікаве за кольором темно-зелене листя з синюватим відтінком; кущики заввишки 15-20 см.

У роду Calluna всього один вид Calluna vulgaris – верес звичайний, що природно росте в Україні в соснових, рідше дубово-соснових лісах на вологих місцях, в горах на полонинах. У культурі вирощується з початку ХІХ століття і тому має близько тисячі сортів.

З серпня по вересень цвітуть такі його сорти:

• County Wicklow – махрові світло-рожеві квітки, загальна висота рослини – до 20 см;
• Cuprea – світло-фіолетові квітки, зелено-жовте листя взимку стає червоно-коричневим;
• Mullion – темно-рожеві квітки, кущики з компактною подушковидною кроною до 20 см заввишки;
• Silver Queen – кущ висотою до 30 см прикрашає дуже оригінальне сріблясто-сіре листя і невелика кількість рожево-лілових квіток;
• Blazeaway – рожеві квітки, кущ заввишки 35-50 см. Одна з яскраво-помаранчевих листових форм, інтенсивність кольору якої посилюється взимку; 
• Alba Plena – білі махрові квітки, кущ досягає висоти 25-50 см. Рясно цвіте з вересня до жовтня. 

У природних умовах вереси ростуть невеликими групками, створюючи яскраві барвисті плями. Саджаючи їх за природною подобою, можна досягти повної гармонії барв. Вереси органічно впишуться в композицію кам'янистого саду. Вони будуть гарними на тлі посадок декоративних кущів.

Вдалим доповненням до вересів стануть їх природні супутники – ялівці та кизильники. 

Розмножити вереси нескладно шляхом живцювання. Роблять це одразу після цвітіння.

Суміш для вирощування готують із рівних обсягів просіяного сфагнового торфу та піску без домішок вапна. Обов'язкова умова – просіювання торфу та видалення великих частинок.

Живці довжиною до 4 см висаджують на відстані 2 см один від одного. Перед посадкою з нижньої частини черешка видаляють листя. Живцювання краще проводити в умовах захищеного ґрунту, підтримуючи постійну вологість.

Коріння утворюється через 6-10 тижнів.

Пересаджувати на постійне місце найкраще навесні, на вільний від бур'янів ґрунт.

Більшість вересів потребує торф'янистого грунту. Він швидко пересихає, тому потрібно рясно полити рослини перед посадкою та після неї. При поливі краще використовувати дощову воду.

Зберегти вологість допоможе мульчування ґрунту листям та подрібненою корою після посадки. Мульча також затримуватиме ріст однорічних бур'янів. Коли вереси розростаються, вони самі заглушають бур'яни, так що їх практично не потрібно полоти.

Незначна обрізка після цвітіння вересів зміцнить рослини. Сильна обрізка, навпаки, може послабити подальше цвітіння, тому краще обмежитися обрізкою гілок, що виходять за межі, відведені рослині.

Зрідка необхідно проводити підсипку кущів торфом, щоб ґрунт менше виснажувався і життя рослин було довшим.

Галина Миронова 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com