Щоб не скувало льодом: як облаштувати легке укриття для лози в помірній зоні виноградарства

У посібниках з виноградарства мені не вдалося знайти рекомендацій щодо захисту винограду від зледеніння. Можна сказати, що про нього у спеціальній літературі взагалі не згадується, за винятком одного випадку, про який буде сказано далі.

• Скоріше за все, це пояснюється тим, що для основних регіонів вирощування винограду такої проблеми просто немає, тут випадки тривалого зледеніння надзвичайно рідко трапляються.
• Що стосується зони укривного виноградарства, то зледеніння винограду під укриттям зовсім не шкодить.

Зовсім інша справа – зона напівукривного виноградарства, де зледеніння спостерігалося завжди, а тепер почастішало через зміну кліматичних умов.

Поки наука розробляє методи захисту виноградників, досвідчені виноградарі-аматори теж не сидять склавши руки. Вони вирішують цю проблему завдяки застосуванню щорічного легкого укриття всіх кущів.

Найбільш чутливі до морозу корені: вони гинуть при температурі ґрунту -6...-7 °C (-10...-11 °С – корені морозостійких сортів). Тому важливою є глибина посадки рослин. Однорічна лоза витримує морози до -23...-25 °С, а багаторічна деревина кущів – до -26...-28 °C.

Стійкість винограду до низьких температур залежить від багатьох факторів і насамперед – від пори року.

Так, для зелених пагонів згубні навіть легкі весняні та літні заморозки -1...-2 °С. Пізньої осені ті ж пагони, але вже добре визрілі, витримують зниження температури до -15...- 16 °C, а взимку (після проходження гарту і при нетривалій дії низьких температур) -20...-23 °С і більше. Але не слід забувати, що наприкінці вересня - у жовтні вічка винограду можуть загинути вже при заморозках -5...-6 °С. 

Тобто необхідно забезпечити гарне визрівання пагонів та своєчасно захистити їх від заморозків та зледенінь легким укриттям.

Послідовність операцій з легкого укриття виноградних кущів:

1. До настання осінніх заморозків обрізають кущі та заготовляють живці.

2. Лози зв'язують у фашини та розміщують їх на нижньому ряду дроту шпапери.

3. Фашини та землю під ними ретельно обприскують залізним купоросом (300-400 г на 10 л води).

Цей агроприйом не тільки знижує небезпеку пошкоджень грибними захворюваннями, а й затримує розвиток пагонів навесні на 10-12 днів, що зменшує небезпеку пошкодження їх заморозками.

4. Фашини вздовж ряду укладають на землю або в дрібні канавки і щільно пришпилюють до землі залізними скобами.

5. Фашини вкривають гофрованим картоном (упаковка від холодильників, телевізорів тощо).

У цьому випадку рослина опиняється в повітряній камері, що підвищує її стійкість до морозів. А при попаданні вологи під укриття на картон, завдяки його гігроскопічності, волога рівномірно перерозподіляється по всій його площі, що також покращує безпеку лози.

6. Укриті картоном фашини покривають матеріалом, який не пропускає вологу, наприклад, поліетиленовою плівкою в два шари, руберойдом, шифером, склотканиною від мішків з-під цукру, борошна і т.д.

7. Краї вологонепроникного матеріалу по всій довжині укриття присипають тонким шаром землі.

Якщо ця робота виконана вчасно, то винограду не страшні зледеніння та морози.

Навесні, коли мине загроза заморозків, кущі винограду розкривають.

Цю операцію важливо виконати своєчасно, оскільки і передчасне, і запізніле розкриття кущів шкідливе. У першому випадку рано рушать у ріст пагони, які з більшою ймовірністю можуть потрапити під заморозки (тому першими розкривають сорти пізнішого терміну дозрівання), у другому – можуть випріти або рушити в ріст бруньки під укриттям.

Відомо, що набряклі бруньки або ті, що рушили в ріст, слабо тримаються на лозах і при підйомі, розв'язуванні фашин і сухій підв'язці винограду значна частина їх обсипається, що помітно знижує врожай.

Підняті фашини якийсь час провітрюють на нижньому ряду дроту, а потім розв'язують та проводять сухе підв'язування рослин – розпочався новий сезон.

Деякі виноградарі-аматори свої насадження від зледеніння захищають інакше. Після обрізки кущів на лози, що залишилися, надягають шланги, оболонки кабелів, поліетиленові труби відповідного діаметра і т. п. або обмотують фашини щільним папером в кілька шарів (газети, промаслений папір, поліетиленова плівка для цього непридатні). Потім лози, фашини розподіляють на шпалері та закріплюють, нахиляючи кінці пагонів униз. 

Ці заходи забезпечують захист рослини від зледеніння, але не сприяють підвищенню морозостійкості.

Крім того, необхідно раніше зняти захист, оскільки бруньки лоз, що зимували на повітрі, набухнуть і рушать у ріст раніше, ніж на лозах, що зимували під легким укриттям. Цілком очевидно, що небезпека потрапити під весняні за морози у них підвищена. 

• Застосовують також інший, спрощений спосіб захисту: фашини пришпилені до землі вкривають дерев'яними або металевими коробами.

Однак практика показує, що найбільш ефективним є легке укриття. 

Хочу також застерегти виноградарів-початківців: нехай вас не спокушають у характеристиці сортів слова "неукривні", "морозостійкі". Великі морози вони, можливо, й витримають, а тривале зледеніння – навряд чи. Тому, якщо хочете щороку отримувати врожай винограду, кожен кущ будь-якого сорту (навіть найморозостійкішого) щорічно захищайте від зледеніння легким укриттям, особливо за нестійких погодних умов у регіоні. 

Гарольд Шаламов

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com