Коли врожай зібрано: захисні заходи в саду восени

При цьому різко знижується запас інфекції хвороб, кількість особин грушевого клопа, плодових і листових пильщиків, плодожерок. Під відшарованою корою дерев коконуються гусениці яблуневої, сливової, східної плодожорок, ховаються жуки яблуневого квіткоїда, деякі види рослинних кліщів, гусениці підкорової листовійки, лялечки глодової молі.

Для знищення шкідників, які зимують під корою або в її тріщинах, проводять зачистку штамбів, використовуючи при цьому лише дерев'яні скребки (металеві можуть пошкодити кору і навіть деревину).

Попередньо біля штамба розстеляють тканину або плівку. Усі очищені шматки кори, мох, лишайники збирають та спалюють.

Гілки, уражені моніліальним опіком (весняна форма хвороби), обрізають. До захворювання найбільш сприйнятливі вишня повстяна і культурна вишня, персик, абрикос, менше – слива і черешня. На таких гілках довгий час висять засохлі листя та суцвіття. З кісточкових та зерняткових порід дерев знімають муміфіковані плоди, на яких безладно розкидані сірі або розміщені концентричними колами жовто-білі спорокучки збудника моніліальної плодової гнилі (літня форма хвороби). На уражених гілках, квітках і плодах навесні утворюються спори, які є первинною інфекцією моніліального опіку.

Тому засохлі гілки зрізають, а загнилі плоди знімають і закопують у землю.

На деревах яблуні, сприйнятливих до борошнистої роси (сорти Мекінтош, Ренет Симиренко, Джонатан, Слава Переможцям, Флоріна), обов'язково вирізують уражені пагони, що відрізняються від здорових характерним сіруватим кольором.

Видаляють гілки, уражені цитоспорозом чи інфекційним усиханням. Уражена хворобою кора відмирає, підсихає, утворюючи западини. У дерев кісточкових порід із цитоспорозних ран виділяється камедь, а у зерняткових – на межі ділянок хворої та здорової тканин утворюються тріщини. Під корою формуються горбки пікнід, через що на дотик вона здається шорсткою. Захворювання поширене повсюдно та вражає дерева різного віку. При сильному розвитку хвороби рослини передчасно гинуть. Кора при цитоспорозі не чорніє, як при ураженні чорним раком, а залишається червонувато-коричневою. Плодові тіла у цитоспорозу більші, ніж у чорного раку, і розташовані безладно по всій поверхні рани, а у чорного раку менші пікніди і розміщені концентричними колами.

Чорний рак масово вражає дерева у старих занедбаних садах. Гілки з ранами чорного раку також видаляють.

• Зачищення ран, санітарну обрізку, закладення дупел роблять тільки в суху погоду.
• Зрізи закладають садовим варом, що є у роздрібному продажу, або приготованим у домашніх умовах.
• Для закладення дупел використовують жирну глину, змішану з коров'яком (у співвідношенні 1:1). Цей розчин накладають і на попередньо очищені і продезінфіковані рани чорного раку, а потім обв'язують тканинною пов'язкою. 
• Добре загоює рани бентонітова глина, яку розводять водою до сметаноподібної консистенції та замазують нею зачищені ділянки, зрізи, спили. Бентонітова глина відрізняється від звичайної кращою утримуючою здатністю.

Кущі смородини та аґрусу підгортають. Це допомагає позбутися аґрусової вогнівки і пильщиків.

Під кущові ягідники та плодові дерева вносять фосфорно-калійні добрива або перегній, що підвищують імунітет рослин, їх стійкість до несприятливих погодних факторів, захворювань та пошкоджень шкідниками. 

Добрива вносять щорічно та закладають їх у землю під час перекопування.

На суничнику міжряддя мульчують дерев'яною стружкою, опалим листям або перегноєм, щоб захистити рослини від вимерзання в сувору зиму.

Не забудьте підгорнути землею знову посаджені плодові дерева і молоді деревця, щеплені на слаборослих підщепах. Це врятує їх від підмерзання.

Щоб уберегти молоді деревця від ушкодження мишоподібними гризунами та зайцями, штамби обв'язують пергаментним папером, толем, стеблами сорго, кукурудзи, соняшнику або сосновими та ялиновими гілками (обов'язково голками вниз). 

Цю операцію проводять після опадіння листя перед настанням стійких заморозків. При настанні морозів, до випадання снігу, проти мишоподібних гризунів у нори розкладають брикети 0,005% шторму на відстані 10-15 м один від іншого, по одному на кожну нору.

• Для запобігання морозобоїнам та сонячним опікам молоді та плодоносні дерева білять сумішшю свіжогашеного вапна, глини та мідного купоросу у співвідношенні 2:1: 0,3-0,5 кг на 10 л води.
• У дорослих дерев білять, крім штамбів, основи скелетних гілок. 
• Можна також обмазати скелетні сучки та штамби сумішшю глини та коров'яку (по 3-4 частини кожного).
• У білковий розчин або суміш для обмазування додають 1 ст. ложку карболової кислоти або 0,1 кг кріоліну. Ці засоби мають репелентні властивості і відлякують зайців і мишей. 

Ще один спосіб захисту молодих дерев від ушкодження зайцями – огороження садової ділянки сіткою.

Ретельно оглядають саджанці (придбані та викопані в домашньому розпліднику) для виявлення ураження шийки та кореневої системи кореневим бактеріальним раком. На них, як і на малині, можна виявити нарости та пухлини кореневого раку. Нарости обрізають гострим ножем і спалюють, а коріння перед посадкою дезінфікують.

Знімають і спалюють паперові ловчі пояси з гусеницями плодожорок. Якщо пояси з мішковини або іншої тканини, то з них вибирають гусениць, а пояси перуть, висушують і зберігають до наступного сезону.

Після перших заморозків у повітрі (середина або кінець осені) обприскують листя яблуні, груші, вишні, черешні 5%-ним розчином сечовини, що містить 46% азоту. Обробка листя азотним добривом підвищеної концентрації перешкоджає утворенню плодових тіл фітопатогенів.

Таким чином, обприскування листя карбамідом дозволяє різко зменшити інфекційний запас збудників хвороб.

Якщо дерево невисоке, росте на вегетативній підщепі, його можна обробити восени за допомогою ранцевого обприскувача, домагаючись повного змочування всіх листків. Ну, а якщо дерево сильноросле, з об'ємною кроною, на насіннєвій підщепі, то сечовину краще застосовувати ранньою весною.

При обробці ґрунту 5%-ним розчином сечовини в цей період краплі розчину рівномірно покривають опале листя – джерело інфекції, тому якість обприскування висока.

Обробка високорослих дерев до опадіння листя неефективна, тому що після неї всередині крони на верхньому ярусі зберігається велика кількість необробленого листя.

Сечовина безпечна для навколишнього середовища, замінює блакитне обприскування 3%-ною бордоською рідиною, але не виключає весняні та літні профілактичні обприскування дерев фунгіцидами.

Необхідно перекопувати приштамбові кола дерев, щоб винищити гусениць плодожерок, пильщиків, вишневу муху. Перед перекопуванням вносять органомінеральні добрива. Після перекопування приштамбових кіл їх мульчують перегноєм чи торфом.

Слід зазначити, що старанна очистка штамбів, винищення падалиці, спалювання ловчих поясів та перекопування ґрунту – найбільш дієві прийоми нехімічної боротьби з плодожерками.

У місцях поширення златогузки та бояришниці в кроні дерев залишаються на зимівлю їх гусениці, що розміщуються в зимових гніздах у вигляді грудок із скріпленого павутинням листя.

На молодому прирості можна побачити кільцеві яйцекладки кільчастого шовкопряда. На корі штамбів, гілок або на дерев'яних парканах можна знайти буро-жовті пухнасті подушечки 2-2,5 см в діаметрі. Це яйцекладки непарного шовкопряда, в яких до осені розвиваються гусениці і, не виходячи з яєць, залишаються в них зимувати.

Тоненькі гілочки з яйцекладками кільчастого шовкопряда потрібно зрізати, зіскребти виявлені яйцекладки непарного шовкопряда і видалити з крони зимові гнізда златогузки і бояришниці.

Ігор Шевчук 

© Журнал "Городник" 

ФОТО: pixabay.com