Судячи з опису, яблуні вражені сажистим нальотом. Збудником хвороби є недосконалий пікнідіальний гриб глоеодес помігена. Патоген поселяється на листі, корі та плодах.
На уражених органах плодових дерев утворюються поверхневий міцелій гриба та його спороношення (пікнідіальне).
Заражені ділянки стають чорними, немов покриті золою та сажею.
Основна відмінність сажистих плям від парші в тому, що вони мають різний розмір і форму та легко стираються.
Фітопатоген найчастіше вражає яблуню, рідше грушу.
Яблука заражаються ще у саду. перед збиранням урожаю.
Уражені сажистим нальотом плоди яблуні та груші не тільки дрібнішають, а й втрачають товарні якості.
Листя, заселене патогеном, різко знижує асиміляційну активність, що викликає пригнічення росту пагонів, зниження закладки плодових бруньок та морозостійкості дерев. Листя, сильно уражене грибом, засихає.
- Оптимальні умови для розвитку хвороби створюються в загущених та погано провітрюваних насадженнях.
- Розташування садів на низинних ділянках збільшує можливість утворення сажистого гриба на органах дерев.
За відсутності захисних заходів збільшується щільність популяцій попелиць та мідяниць. Ці сисні шкідники рясно виділяють медвяну росу, що покриває органи рослин. На липких виділеннях попелиць та мідяниць поселяються сажисті гриби.
Рослини, як і будь-який живий організм, потребують уваги та догляду.
Для покращення циркуляції повітря та освітленості необхідна щорічна детальна обрізка крони дерев.
Оптимальна схема посадки багаторічних рослин покращує їхню освітленість, провітрюваність і, навпаки, погіршує умови для розвитку сажистого гриба.
Проти хвороб проводять захисні обприскування, застосовуючи фунгіциди мідної групи – скор, хорус, стробі, флінт та інші. Щільність сисних популяції шкідників, що виділяють липкі екскременти, контролюють піретроїдними (децис, фастак, шерпа, фьюрі) або неонікотиноїдними інсектицидами (актара, моспілан, конфідор).
Обприскування дерев фунгіцидами ефективне проти самого сажистого гриба. А знищення попелиць та мідяниць усуне липку медяну росу як субстрат, на якому розвивається збудник сажистого нальоту.
Ігор Шевчук
© Журнал "Городник"
ФОТО: pixabay.com