Блакитне дзеркало садиби: як доглядати за водою у штучному ставку

Для наповнення водойми можна використовувати колодязну та джерельну, дощову, водопровідну, природну (якщо водойма споруджується на місці старого, природного ставка) воду. 

Перші три варіанти мають масу переваг, але сам процес наповнення водойми дуже трудомісткий.

Вода з колодязя (свердловини) або джерела – чиста, без шкідливих домішок (за умови, що екологічне тло в нормі), у ній відсутні збудники хвороб риб та рослин.

Дощова вода – м'яка, але іноді в ній містяться шкідливі атмосферні домішки, а в тій, що стікає з дахів, – хімічний склад може бути змінений внаслідок вимивання з шиферного або будь-якого іншого покриття шкідливих домішок.

Водопровідна вода на ділянках буває двох типів – для поливу та питна. Зазвичай воду для поливу беруть із місцевого ставка-накопичувача, і на ділянку вона надходить без будь-якого попереднього очищення.

Це означає, що в ній крім багаторічного бруду, пестицидів і нітратів, що стікають з навколишніх полів і городів, можуть бути збудники хвороб, паразити риб і шкідники рослин.

З усіма цими недоліками ви можете зіткнутися і при реконструкції природного ставка – з тією різницею, що вода в ньому вже збалансована за хімічним складом.

Очевидно, що найбільш підходяща для водойми – питна (водопровідна) вода. 

Дійсно, крім підвищеної карбонатної жорсткості та надлишку хлору, в ній нічого особливо шкідливого для рослин та риб немає. Згодом хлор випарується, а правильний підбір водних рослин забезпечить воді нормальну жорсткість.

Щоправда, водні рослини можна висаджувати лише через тиждень після наповнення водойми такою водою.

Спочатку висаджують рослини-оксигенатори та прибережно-болотні, через два тижні – німфеї, а ще через місяць запускають риб.

На якість води у водоймі вже при її заповненні впливають:

• ґрунт, що використовується для посадки рослин,
• ступінь чистоти гравію, піску, каміння,
• матеріал, з якого влаштовано водойму. 

Так, вапняк, черепашник та мармур збільшують жорсткість води. Бетонні ложа для водойми після їх спорудження необхідно ретельно вимити і вилуговити або пофарбувати ложе спеціальною фарбою. Для миття не можна користуватися синтетичними миючими засобами, використовувати можна тільки просте господарське мило, ретельно вимиту водойму наповнюють водою і залишають на 10-14 днів. За цей час основна маса шкідливих домішок вимивається водою та розчиняється в ній. Після заміни води у водойму можна висаджувати рослини та заселяти її рибами.

Потрібно пам'ятати, що для розвитку водних рослин і риб оптимальний pH води 6,5-8,5 (при інших значеннях кислотності вода небезпечна для життя рослин і тварин).

Після заселення водойми рослинами та рибою якість води залежатиме від того, наскільки грамотно це зроблено.

Слід врахувати, що екосистема ставка включає взаємодію води, газів, сонячного світла, тварин, рослин, ґрунту водойми. 

Тварини, що мешкають у водоймах, поглинаючи кисень і їжу, виділяють у воду вуглекислий газ та органічні відходи. Рослини поглинають кисень уночі, а вдень у процесі фотосинтезу споживають вуглекислий газ та виділяють кисень. При цьому вони використовують ще й розчинені у воді мінеральні солі.

Найбільше кисню надходить у воду з атмосфери, обмін відбувається безпосередньо через поверхню водойми. Сонце, прогріваючи воду, стимулює розвиток нитчастих і зелених водоростей, які чудово розвиваються в теплій і багатій органікою воді ставка.

Нитчасті водорості також синтезують кисень і, здавалося б, повинні бути корисні, але, утворюючи щільну масу, вони обплутують пухирці кисню і спливають на поверхню, де кисень в основному виділяється в атмосферу.

У той самий час самі водорості, згодом вмираючи і споживаючи у процесі розкладання кисень, виділяють у воду токсичний газ метан. Вода через водорості, що розрослися, стає каламутною, не пропускає сонячне світло, а це заважає фотосинтезу водних рослин, вони чахнуть, менше поглинають вуглекислий газ і солі, а їх відмерлі залишки в свою чергу отруюють воду.

Щоб запобігти катастрофічному розвитку нитчастих і зелених водоростей, необхідно дотримуватись певних правил щодо утримання водойми:

• регулярно видаляти рослинне сміття (відцвілі квітки, зів'яле листя водних рослин тощо);
• при висадженні рослин та їх підживленні якнайменше використовувати органовмісні землесуміші та компоненти;
• висаджувати в достатній кількості різні рослини-оксигенатори (при цьому не слід забувати, що плаваюче листя німфей та інших глибоководних рослин повинне покривати не менше половини поверхні водойми); 
• дотримуватись правил годування риб;
• у разі потреби для підтримки прозорості води використовувати біомеханічні фільтри та альгіциди; 
• регулярно прибирати нитчасті водорості.

Для придушення розвитку нитчастих водоростей у водоймі використовують солому: навесні, відразу після танення льоду, житні чи ячмінні снопики (діаметр 7-10 см, довжина близько 1 м) повністю опускають у воду – 1 снопик на 5 м³ води. Солома виконує свою функцію приблизно до середини серпня. 

Крім того, личинки пуголовків активно поїдають нитчасті водорості.

Необхідно також пам'ятати, що при температурі води вище 20 °С кількість кисню в ній зменшується (особливо вночі). У середині літа дефіцит кисню може досягати майже 100% – це негативно впливає на ріст та цвітіння водних рослин, а також на мешканців водойми. Щоб уникнути цього, необхідно включати штучну аерацію (яка відповідно розрахована на об'єм та площу водойми), особливо в нічний час.

Василь Кондратенко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com