Особливі прикмети
Іпомеї – трав'янисті виткі ліани з родини берізкових. У нас культивуються як однолітники. Пагони 2,5-4 м довжиною, слаборозгалужені від основи. Листя велике, чергове, серцеподібне, загострене на кінці, у деяких видів трилопатеве або сильно розсічене.
Квітки 5-15 см у діаметрі, лійчасті, квітконоси ростуть з пазухи листка. Квітки відкриті лише у першій половині дня.
Забарвлення біле, синє, блакитне, рожеве, пурпурове, фіолетове, є двокольорові, зі смужками або облямівкою. Кожна квітка живе лише один день, але загальне цвітіння рясне, з червня до перших заморозків.
Плід – коробочка з 1-4 великим насінням. Насіння зберігає схожість 2-4 роки.
Біологічні особливості
Іпомеї невибагливі у догляді, але важливо вибрати для них тепле, сонячне, захищене від вітру місце, оскільки рослини світлолюбні та теплолюбні. У тіні й ростуть мляво, і цвітіння може не бути.
Віддають перевагу пухким, родючим, не кислим ґрунтам. Найкраще цвітуть на глинистих, суглинистих, чорноземних землях, у піщаних, не "присмачених" органікою, розвиваються повільно.
Вимогливі до вологи, але не виносять застоювання води у ґрунті. Погано переносять пересадку. Не витримують навіть легких заморозків.
Розмноження та агротехніка
Іпомею можна розмножити відприсками, живцями, поділом кореневищ. Однак у аматорському квітникарстві її вирощують із насіння, яке висівають або безпосередньо в ґрунт, або на розсаду.
Перед посівом насіння замочують на 2-4 години, а ще краще на добу, заливаючи гарячою (до 50 °C) водою.
- У відкритий ґрунт іпомею висівають наприкінці квітня – на початку травня, коли мине загроза заморозків. Сіють по 2-3 насінини в лунку, закладаючи на глибину 3 см.
- Посів на розсаду проводять у березні-квітні в окремі горщики, також по кілька штук насіння в кожен. У горщик встромляють прутик, щоб сіянці не сплелися разом. Сходи з'являються через 6-14 днів.
- Розсаду висаджують у відкритий ґрунт наприкінці травня – на початку червня, коли остаточно встановиться тепла погода. Висаджують із грудкою землі (або з торф'яним горщиком) на відстані 15-20 см. Одразу ж ставлять тонкі опори або натягують шпагат.
Щоб іпомеї рясно цвіли і густо обвивали опори, їм дають за сезон три підживлення в рідкому вигляді аміачною селітрою в період росту, повним мінеральним добривом або кемірою в період бутонізації та розпал цвітіння. Однак "перегодовувати" рослини не слід, щоб вони не розвивали зелену масу на шкоду цвітінню.
Догляд полягає у прополках, помірному, але регулярному поливі.
Використання
Іпомея – прекрасна рослина для швидкого вертикального озеленення.
Підходить для балконів, пергол, альтанок, арок для декорування парканів, стін, для притінення південних вікон. За допомогою ширм з іпомеї можна закрити господарські будівлі або щосезону по-новому зонувати ділянку, створювати «зелені кімнати».
Сорти та види
Найпоширеніший і найбільш невибагливий вид – іпомея пурпурова (pomoea purpurea). Найбільш відомі сорти: Milky Way (квітки діаметром 10-12см, білі з фіолетово-синіми смужками); Scarlett O'Hara (квітки діаметром 7-10 см, вишневі з білою серединкою); Дзвінок (квітки діаметром 12 см, рожево-бузкові з білою окантовкою по краю); Жизель (квітки до 15 см у діаметрі, бузково-блакитні).
У іпомеї триколірної, вона ж червоно-блакитна або просто блакитна (I. tricolor I. rubro-caerulea = I. caerulea), квітки зі світлою серединкою, найкрасивіші сорти: Heavenly Blue – рясно квітучий, квітки діаметром 8-12 см, блакитні; Flying Saucers (Летючі блюдця) – квітки діаметром до 15 см, яскраво-блакитні білими штрихами; Cardinal – квіти червоні; Pearly Gates – квітки молочно-білі з яскраво-жовтою серединкою; Кіозакі – квітки гофровані, до 5 см у діаметрі, фіолетові або пурпурні з білою окантовкою.
Іпомея плющевидна (I. hederacea) відрізняється трилопатевим листям, схожим на листя плюща. У сорту Roman Candy листя строкате, біло-зелене, квітки вишневі з білим зівом.
Улюблений японцями вид іпомея ніл (I. nil I. imperialis), який там називають асагао (ранковий лик), у нас у холодне літо може і не зацвісти. Поки що доступні небагато сортів цього виду: Пікоті (квітки напівмахрові, яскраво-червоні або сині з білою окантовкою та білим зівом); Серенада (квітки махрові, гофровані, діаметром до 8 см, вишнево-червоні); Шоколад (квітки прості, великі, шоколадного кольору).
Валентина Сімкович
© Журнал "Огородник"
ФОТО: pixabay.com