Хай літо буде нескінченним: обираємо рослини для посіву у квітники

Якось на квітковому форумі у відомого квітникаря спитали, яка пора року у нього найулюбленіша. Відповідь всіх здивувала: «Зима, бо взимку я відпочиваю». Зима – це час, коли ми складаємо плани на майбутній сезон.

Не секрет, що очікування свята не менш приємне і хвилююче, ніж саме свято.

Так і у нас: влітку ми створюємо наші квітники в реальності, а взимку в нашій уяві. Найбільше у морози ми сумуємо за своїми яскравими однорічниками. 

Петунія – королева літніх квітників. Ампельну (звисаючу) петунію частіше за все використовують для вирощування в горщиках і прикрашання балконів, проте вона неймовірно гарна і як ґрунтопокривна рослина. Під час перебування в Чехії ми бачили мальовничі килими з петунії в саду у наших партнерів.

Для створення таких квітників можна використовувати багато ампельних сортів, які сьогодні пропонують численні виробники насіння. Вам залишається тільки обрати сорти за своїм смаком.

Щодо агротехніки, то вона звичайна, як для будь-якої іншої петунії. 

Жодна літня клумба не обходиться без наших улюблених циній. Їх розмаїття величезне. Простота вирощування робить їх привабливими навіть для квітникарів-початківців.

Відкриттям минулого сезону для нас стала досі невідома «туркеня» – аптенія. В наш сад вона потрапила випадково. Наші приятелі привезли її з Туреччини і ціле літо вирощували у себе в саду. І ми були просто вражені її м’ясистими, насичено-зеленими листочками, що міцно тримаються за стебло, та яскравими рубіновими квітками-зірочками.

Наприкінці літа приїхали до друзів на гостину і побачили жмутик стебел аптенії, яку господарі викинули, бо в нашій зоні вона все одно не зимує. Вирішили поекспериментувати, нарізали живців, вкорінили їх зразу в легкий піщаний ґрунт і залишили зимувати на утепленій лоджії.

Аптенія добре перезимувала і навесні «переїхала» на постійне літнє місце проживання, на дачу, де й прикрасила собою кам’янисту гірку.

Вона чудово показала себе як ампельна рослина, оскільки її пагони виростають до 1,5 м в довжину. До речі, впродовж літа ми їх не раз підрізали, щоб вкоренити якомога більше нових живців. Аптенія дуже швидко наростає, любить осоння і добрий полив.

Це справжня знахідка для квітникарів, які спеціалізуються на вирощуванні розсади, бо з однієї рослини можна отримати кілька десятків саджанців.

Всім, напевне, добре відомий однорічний флокс Друммонда. Кольорова гамма флокса надзвичайно широка: всі відтінки рожевого, фіолетового, бузкового, червоного…

Флокси, наче яскраве полум’я, освітлюють куточок саду, в якому ростуть.  Часто в центрі квітки є більш темна чи світліша ділянка, що створює чарівну гру кольорів. Серед флоксів наш фаворит – флокс зірчастий Сузір’я з загостреними пелюстками. Яскраві зірочки різноманітних відтінків, наче милий ситчик, створюють барвистий килим, який рясно цвіте з червня по жовтень.

Флокси Друммонда — тепло- і сонцелюбні рослини, що добре ростуть на відкритих сонячних місцях, невибагливі до ґрунту.

Висівати насіння можна безпосередньо в ґрунт, оскільки воно досить велике і швидко сходить. За сприятливих умов сходи з’являються вже на сьомий день посля посіву. На своїй батьківщині, у Північній Америці, флокси ростуть у світлих лісах на помірно вологих ґрунтах, тому бажано посадки флоксів в саду замульчувати. За підвищеної або недостатньої  вологості ґрунту рослина втрачає декоративність. 

Наш давній улюбленець – портулак. Його яскраві квітучі килимки багатьом відомі з дитинства.

Портулак – сланка рослина з м’ясистими листочками-голочками, що цвіте яскраво-білими, помаранчевими, жовтими, рожевими та червоними квітками з лискучими шовковистими пелюстками. Квітки розкриваються тільки за гарної сонячної погоди. Дуже цікаві його махрові форми, з квітками, подібними до маленьких троянд. Серед новинок є навіть сорти зі смугастими квітками, гібриди першого покоління, які відзначаються дуже рясним цвітінням і компактними охайними кущиками.

Щоб квітучий килимок залишався у вашому садку з початку червня і до осені, йому необхідне сонячне місце і легкий супіщаний ґрунт. На багатому вологому ґрунті на рослині активно розвивається листя на шкоду цвітінню.

Для раннього цвітіння портулак краще виростити розсадою. Але тут криється головна помилка новачків.

• Щоб розсада не загинула від чорної ніжки або цвілі, до ґрунту обов’язково додають пісок, можна ще додати трохи золи.
• Головне – не допускати перезволоження, полив має бути мінімальним, через піддон.
• Пересадку рослина переносить дуже добре.
• Насіння можна висівати і безпосередньо у відкритий ґрунт, але оскільки насіння дуже дрібне, його майже не загортають у землю.
• Треба мати на увазі, що при посушливій погоді верхній шар ґрунту швидко вивітрюється і висихає, тож сходи можна і не отримати. Щоб цього не сталося, грядку краще прикрити папером, дошкою, агроволокном, які з появою сходів треба зразу прибрати, інакше сіянці витягнуться.

Портулак дає рясний самосів. В такому разі найпростішим способом розмноження буде прикрити місце, де ріс портулак, опалим листям, стеблами рослин, а навесні, коли вже встановиться тепла погода, це укриття можна зняти. Таким чином можна отримати дружні сходи і більш раннє цвітіння.

• Є ще один спосіб розмноження, який рідко використовують. Сорт, що припав до душі, під час цвітіння можна розмножити живцюванням. Для цього досить відірвати невеличкий пагін з квітучої рослинки і посадити його на постійне місце. Живці портулака дуже легко вкорінюються.

Портулак – чудова контейнерна рослина, яка гармонічно поєднується в композиціях з ротиками (антирінумом), легкими космеями, простими і ніжними волошками, ошатними сальвіями, скромними нігелами, витонченими ешольціями, яскравими годеціями, сонячними диморфотеками й елегантними лаватерами. А аромат будь-якій композиції додаватимуть алісуми і матіоли.

Обирайте ті квіти, що радуватимуть вашу душу, і хай вони зроблять ваш новий дачний сезон незабутнім. 

Раїса Боренкова, Дмитро Борздуха 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора