Восени на присадибних ділянках накопичується велика кількість опалого листя. Його можна зібрати, спалити та перетворити на попіл. А можна закомпостувати та отримати чудове органічне добриво – листовий перегній.
Одразу слід зауважити, що опале листя можна компостувати лише в тому випадку, якщо плодові або декоративні дерева і кущі не уражені грибними хворобами.
- Листя згрібають і складають у компостну купу або яму і залишають до весни.
- Провесною вологе листя перевертають (нижній шар перекладають наверх, а верхній –униз).
- Влітку потрібно стежити, щоб листя не пересихало. У спеку майбутній компост іноді слід поливати водою.
- Восени листя перелопачують ще раз.
- Навесні та влітку наступного року описані вище заходи повторюють, і лише до осені другого року можна одержати земляну масу. Це і є листовий перегній.
Багато хто запитає: а чому так довго відбувається процес компостування? Спробуємо розібратися.
Швидкість дозрівання компосту залежить від вмісту таких хімічних речовин, як вуглець (С) та азот (N), а точніше – від їх співвідношення. Пропорційний вміст цих компонентів грає головну роль під час компостування.
Для якісного розкладання, тобто компостування, оптимальне наступне співвідношення: на 25-30 частин вуглецю припадає одна частина азоту. Таке співвідношення сприятиме швидкому розкладанню органічного матеріалу з найменшою втратою поживних елементів.
Що ж до сухого листя, то в ньому міститься велика кількість вуглецю і мало азоту. Це співвідношення відповідає наступному показнику – С:N = 40–50:1, тобто на 40-50 частин вуглецю припадає одна частина азоту.
У процесі розкладання органічних матеріалів головну роль грають мікроорганізми, які живляться азотом. Якщо азоту в органіці мало, бактеріям не вистачає їжі, вони малорухливі. Щоб прискорити розкладання органічних залишків, необхідно додати до компосту матеріал, який містить достатню кількість азоту (гній, пташиний послід, зелені бур'яни та ін.).
У той же час, якщо в органічній сировині надто багато азоту, розкладання відбувається дуже швидко. Це провокує виділення азоту у вигляді газоподібних сполук, оскільки мікроорганізми неспроможні повністю використовувати цей елемент. У такому разі якість компосту як добрива погіршується.
Для активної роботи мікроорганізмів до листя необхідно додати органічну сировину, багату на азот.
Це можуть бути зелені бур'яни (C:N = 15-20:1), кухонні відходи (C:N = 15:1), гній (C:N = 10:1), курячий послід (C:N = 8:1) ) і т. д.
Такі умови покращать розкладання листя, активізують роботу ефективних мікроорганізмів, і вже до кінця літа першого року ви отримаєте чудовий компост. Удобрений ґрунт порадує родючістю, а рослини, які виростуть на ньому, – добрим урожаєм.
Людмила Дацько
© Журнал "Огородник"
ФОТО: pixabay.com