Осінні акорди: вирощування врожайних городніх культур на присадибній ділянці

Серйозне захоплення

Ґрунтово-кліматичні умови місцевості, де знаходиться моя ділянка (м. Березань, Київська область), дозволяють мені вирощувати різноманітні овочі. Ґрунт хороший, родючий. Робота на городі – на радість, та й чоловік дуже допомагає. Краплинний полив, сітка, кілки, живці для підв'язки – все це зона його відповідальності. 

Минулорічний сезон, незважаючи на холодну весну та затяжні дощі, видався дуже вдалим. Овочі вродили на славу, особливо помідори. Втім, помідори – важлива частина мого городнього життя. Починала з кількох кущиків. Згодом захоплення помідорами переросло у справжню любов. Сьогодні у моєму помідорному господарстві налічується близько 2000 сортів. Але я на цьому не зупиняюся, продовжую уважно стежити за новинками, купую їх у колекціонерів з усього світу. 

• Ґрунт під помідори готую з осені. Щороку після збирання врожаю «помідорне» місце засіваю гірчицею, потім культивую, додаю в ґрунт перегній та доломітове борошно.
• Висіваю насіння помідорів на розсаду в середині березня у спеціальні лотки.
• У квітні рослини пікірую в парник.
• При висадці в ґрунт у кожну лунку закладаю перегній, нітроамофоску, деревну золу або калімагнезію.
• Щоб захистити рослини від заморозків, накриваю їх агроволокном.

Подальший догляд за помідорами – прополювання, підв'язування до опор, формування куща, підживлення, захист від хвороб. 

Щоб захистити рослини від шкідників, використовую препарати актофіт чи бітоксибацилін. Через два тижні після висадки на грядку розсаду обробляю фунгіцидом ордан, щоб підвищити стійкість до найпоширеніших хвороб. Для профілактики верхівкової гнилі проводжу позакореневу обробку по листю кальцієвою селітрою (20 г на 10 л води). Від фітофтори допомагають фунгіциди курзат, шавіт. У період цвітіння рослини підживлюю добривом маг бор для зав'язування плодів. 

Коли плоди вже зав'язалися, використовую тільки біопрепарати. Кожні 12–14 днів обробляю рослини баковою сумішшю триходерміну та бітоксибациліну.

У результаті дуже задоволена отриманими результатами та якістю вирощених овочів. 

З переробленої продукції готую солодкі та гострі соуси, закриваю помідори чері у томатному соку.

У моїй сім'ї дуже люблять солоні помідори. Рецепт дуже простий.

• На 10 л води беру склянку солі, попередньо розчиненої в окропі, і заливаю будь-які ємності з помідорами –  банки, цебра, бочки.
• Спеції (листя смородини, вишні, лист хрону, корінь хрону, зерна гірчиці та коріандру) додаю до смаку. 
• Особливого смаку та аромату солінням надає гілочка базиліка. 

Усі сорти врожайні! 

Універсальних сортів помідорів немає. Кожен сорт має своє призначення. Одні найбільше годяться для салатів, оскільки плоди мають тонку шкірку, інші – для соку, треті – для консервування...

Я люблю усі сорти, які проходять через мої руки. Плоди захоплюють різноманітністю форм і забарвлень, у кожному сорті – своя краса.

Сорт Blue Bayou має округлі червоно-сині плоди з вугільно-чорними вкрапленнями; Фляшен – плоди пальчикової форми з носиком, червоні, зібрані в китиці; Жовта булочка дає широкі жовтогарячі плоди-серця; у сорту Сім гномів плоди яскраво-червоні ребристі, а у сорту Джесіка – грушоподібні, в біологічній стиглості вишнево-коричневі. Гном Gandolf дає яскраво-червоні плоди-серця в золоту смужку; Товстушка – серцеподібні рожеві плоди з "кавуновою" соковитою м'якоттю; Руда лисиця – м'ясисті помаранчеві сливки, Динні – пласко-округлі помаранчеві, м'ясисті плоди. 

Від горошку до картоплі 

Святкову атмосферу на городі створюють перці різних забарвлень та форм. Дуже красивий у період цвітіння ранньостиглий сорт Big Daddy. Рекомендується для вирощування в теплиці та відкритому ґрунті. Плоди пониклі, конусоподібні, в технічній стиглості фіолетові, в біологічній темно-вишневі, масою до 120 г, товщина стінки 5-7 мм. М'якоть соковита, дуже смачна. Сорт характеризується стабільністю врожаю та стійкістю до хвороб. Використовується у свіжому вигляді та для консервування.

Є в моїй колекції і гострий перець різних видів. Плоди відрізняються формою, забарвленням та ступенем пекучості.

Перці халапеньо (Халапеньо Таджин і Халапеньо Дієгіто) невеликого розміру, яскравого забарвлення, товстостінні, соковиті. Вони ідеально підходять для маринування.

Сильногострий перець хабанеро представлений на городі дуже врожайним сортом Хабанеро персиковий (Peach Habanero). У біологічній стиглості плоди набувають яскравого лососевого забарвлення. Перець чудово почувається в спеку.

Перець рокото поступається за гостротою хабанеро. У рокото соковита м'якоть із невеликою кислинкою, освіжаючий смак, тропічний фруктовий аромат. У мене росте сорт Rоcoto Mini Olive. Плоди овальні, оливкового забарвлення, з товстими стінками та жовтою м'якоттю.

Дуже цінується на Кавказі Вірменський цицак. Його довгі плоди формою нагадують баранячий ріг. Солоний цицак чудово поєднується з м'ясними стравами.

Щедрим урожаєм віддячує зелений горошок. Відводжу під цю культуру сонячне місце, поливом не балую – вистачає дощів. Забираю стручки у фазу молочної стиглості. Частину вирощеного горошку з'їдаємо свіжим, а решту е заморожуємо. Дуже подобається середньопізній сорт Дезіре. Рослина низькоросла, не вимагає опори. Стручки фіолетові, горошини зелені, дуже солодкі, смачні. Горох додаю в супи, заморозки, в омлет та запіканки. 

На моїй ділянці багато різної квасолі. Рослина не вимагає окремої грядки, вона чудово почувається вздовж паркану, навколо будинку, між рядами картоплі та капусти або під плодовими деревами та кущами. Зібраний урожай зернової квасолі нагадує морські камінці різного розміру та кольору. Картопля у мене теж своя. Віддаю перевагу сортам вітчизняної селекції.

Нові мешканці

Минулого сезону вперше виростила фізаліс – овочевий та ягідний. Результат дуже порадував.

Сорт Королева Маліналько (Queen of Malinalko) – красива рослина з дуже смачними плодами.

Урожайним виявився флоридський ягідний фізаліс. Його кремово-жовті плоди розміром з велику вишню мають відмінний десертний смак (кисло-солодкі з присмаком згущеного молока).

• Вирощувала фізаліс розсадним способом.
• Насіння висівала в середині березня, разом з помідорами. 
• Після появи стійкого тепла рослини висадила у відкритий ґрунт.

Для фізалісу придатні ділянки, що добре освітлюються сонцем, не схильні до затоплення талими і дощовими водами. Надлишок вологи може спричинити розвиток грибних інфекцій.

Коли поверталися заморозки, рятувало агроволокно. У спеку рослини поливала. Фізаліс не пасинкувала і листя не видаляла. Щоб плоди не стикалися із ґрунтом, кущі підв'язувала.

Цікаво було спостерігати за рослинами. Плоди фізалісу почали дозрівати з нижніх ярусів. Чохлики стали підсихати і світлішати, з'явився аромат. Плоди не тільки смачні, а й красиві, ефектно виглядають на грядці.

Проста агротехніка, стійкість до захворювань та шкідників, висока врожайність – все це робить фізаліс дуже привабливою культурою для городників.

Неушкоджені плоди у чохликах можуть зберігатися тривалий час у холодильнику. Додаю ягоди фізалісу в томатні соуси, маринади та компоти.

Соняшники на городі – це завжди гарно, вони піднімають настрій та гріють душу. Минулого року посіяла декоративний соняшник. Коли він зацвів, мені перехопило дух. Квіти – як намальовані! 

Червоне сонечко – найпривабливіший із високорослих сортів декоративного соняшника. На рослині висотою від 1,5 м утворюється кілька суцвіть діаметром 10-15 см. Квітки незвичайного бордового кольору дуже схожі на жоржини. Великі бархатисті суцвіття з темним ядром сліпуче виглядають на тлі городньої зелені. Цвітуть рослини з липня по вересень–жовтень. Розміщувати декоративні соняшники найкраще на відстані 40 см один від одного, уздовж паркану, що виходить на вулицю (все сховається від цікавих сусідських очей!) 

Люблю свій город, свої рослини, віддаю зеленим вихованцям частинку себе. І дякую долі, що знайшла для себе таке захоплююче та корисне заняття. 

Тамара Проскурня 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора