Ваш помічник кожен день
Підпишіться
Город

Городні основи: які операції необхідні рослинам для високої продуктивності

06 липня 2022
1290
 Городні основи: які операції необхідні рослинам для високої продуктивності

Як всі знають, за культурними рослинами необхідно доглядати – від посіву насіння до збирання стиглих плодів.

Поговоримо про найважливіші та необхідні агроприйоми, які вміщує коротке, але дуже містке слово "догляд".

Проріджування, розпушування, підгортання, мульчування...

З їхньою допомогою городники створюють рослинам сприятливі умови для росту, розвитку та формування врожаю. 

Рослина, як і будь-яка інша жива істота, повинна мати свою територію, на якій вона могла нормально розвиватися і на якій їй ніхто не заважав би. Тому з перших днів життя сіянцям необхідно забезпечити відповідну площу живлення. 

Проріджування – агроприйом, за допомогою якого ми надаємо рослинам цю площу.

При проріджуванні культур родин  пасльонових, гарбузових, капустяних (качанні види) потрібно одразу давати площу живлення, передбачену схемою посіву.

З метою страховки від механічного пошкодження рослин, а також пошкодження їх шкідниками та хворобами, спочатку можна залишити в гнізді 2-3 добре розвинених сіянців на відстані 3-4 см один від одного. Надалі залишайте в гнізді тільки одну, найрозвинутішу рослину. Зайві видаляйте обережно. 

  • Якщо вони розташовані дуже близько до обраного вами сіянця, то пальцями лівої руки притисніть ґрунт навколо стебла рослини, що залишається, а правою рукою обережно зривайте зайві, нахиляючи їх до поверхні ґрунту. Потім притисніть ґрунт навколо залишеної рослини.
  • Ще краще зайві рослини зрізати (прищипнути) над поверхнею ґрунту.

Зелені, коренеплодні овочі, цибулю та часник бажано проріджувати по потребі кілька разів, поступово збільшуючи відстань між сіянцями до необхідної норми. Проріджені рослини можна використовувати в їжу. До чергового прорідження приступайте відразу, як тільки рослини починають торкатися листям одна одної, видаляючи все зайве без жалю. 

Пам'ятайте – це на благо тим рослинам, що залишилися на грідці. На своїй площі живлення вони швидко йдуть у ріст і добре розвиваються.

А щоб вони могли реалізувати закладені у сорті потенційні можливості щодо врожаю, їм потрібно достатньо повітря та вологи.

Розпушування – агроприйом, за допомогою якого руйнується ґрунтова кірка. Вона перекриває доступ кисню до коріння рослин, тому вони розвиваються повільно і не здатні забезпечити пагони та листя елементами живлення. В результаті рослина поступово чахне. Без доступу повітря також задихаються і гинуть мікроорганізми, що живуть у ґрунті, що розщеплюють органічні речовини. Крім того, кірка сприяє утворенню суцільних капілярів, через які випаровується багато води, і ґрунт швидко висушується. При жарі її поверхні з'являються тріщини, у яких гніздяться всякі шкідники. За допомогою розпушування цього можна уникнути. Особливо важливо своєчасно розпушувати ґрунт у початкові фази розвитку рослин, коли вони споживають ще мало води. У міру зростання рослин кількість і розміри листя збільшуються, вони стуляються в міжряддях і вже самі захищають ґрунт від перегріву та зайвого випаровування вологи. Тому дуже важливо, щоб грунт завжди був пухким. Агрономи кажуть, що розпушування рівносильне одному поливу. Розпушувати ґрунт треба після кожного дощу, поливу. Якщо ви приїхали на дачу, полили рослини і поїхали, не розпушивши ґрунт, вважай ті, що працювали даремно. Більше того, ви лише погіршили умови для рослин, тому що вода швидко випарувалася з поверхневого шару ґрунту та утворилася кірка. Глибина розпушування ґрунту залежить від особливостей розвитку кореневої системи рослин. Так, у огірка і капусти, зелених і бульбоплодних культур основна маса коренів розташовується в орному шарі (15-30 см) і розростається вшир, тому перше розпушування має бути глибоким, на 10-12 см, а наступні дрібними - на 2-3 см У коренеплідних культур (морква, буряк, пастернак, вівсяний корінь, петрушка, скорцонера) корінь росте вглиб. Тому на початку росту розпушувати ґрунт потрібно дрібно, потім на 2-3 см глибше. 

Поповнити запаси вологи у ґрунті можна поливом. Слід зазначити, що найкращою для поливу вважається дощова вода. Якщо її немає, можна користуватися водопровідною водою, але попередньо відстояною, щоб випарувався хлор, що міститься в ній. Будь-яку воду перед використанням треба прогріти на сонці до температури довкілля. Поливати краще рідше, але рясно, особливо культури сімейства пасльонових. Частий полив невеликою кількістю води сприяє формуванню коренів у поверхневому шарі ґрунту, вони не дотягуються до запасів води в глибині ґрунту та дуже страждають від посухи. 

Збереженню вологи у ґрунті сприяє мульчування. Як мульчу використовуйте будь-які органічні матеріали: перегній, торф, компост, тирсу, скошену траву або виполоті бур'яни. Мульчуючий матеріал рівномірно розкладайте в міжряддях шаром 5-8 см. Він оберігає ґрунт не тільки від випаровування вологи, а й від перегріву.

Прополка – агроприйом, спрямований на знищення бур'янів. Бур'яни конкурують із культурними рослинами у боротьбі за воду, їжу та, як правило, виходять переможцями. Вони більше пристосовані до умов зростання і зазвичай сходять раніше культурних рослин, тому дуже важливо максимально знищити їх безпосередньо перед посівом, щоб вони не пригнічували сходи. Грядку, призначену для теплолюбних культур, потрібно прополювати до посіву (посадки) іноді навіть 2-3 рази. Прополку проводять одночасно з розпушуванням або без нього під час проріджування. Протягом усього періоду вегетації рослини прополюють у міру появи бур'янів. Причому треба намагатися прополювати бур'яни у фазі появи сходів (фаза білої ниточки). На цьому етапі їх можна знищити навіть граблями. Якщо ж пропустити цей момент, то надалі справді доводиться "боротися" з бур'янами, оскільки вони, укоріняючись, швидко розростаються, пригнічуючи культурні рослини.

Підгортання – агроприйом, що сприяє утворенню рослин додаткових коренів, завдяки чому значно покращується харчування надземних органів. У бульбоплодних культур (картопля, стахіс, топінамбур, батат, чуфа та ін.) при підгортанні утворюється більше столонів, отже, збільшується врожай бульб. Завдяки тому, що при підгортанні частина стебла присипається землею, високорослі рослини стають стійкішими і можуть протистояти сильному вітру. Підгорнуті рослини ще й захищені від шкідників, так як пагорби ґрунту не дозволяють їм відкладати яйця біля основи головної втечі – улюбленого для цього місця. Встановлено, що своєчасне виконання цього агроприйому забезпечує збільшення врожаю на 10-15%. Підгортають більшість овочевих культур, але найкраще на цей прийом відгукуються капуста та культури сімейства пасльонових. Морква, що вирощується на важкому грунті, теж потребує підгортання. Якщо головки коренеплоду виходять із землі, вони зеленіють, стають гіркими на смак, а отже, непридатними для вживання в їжу. Цей агроприйом потребує певних навичок, підгортати треба обережно, щоб не пошкодити пагони рослин. Вологий ґрунт насипають навколо нижньої частини стебла так, щоб навколо рослини утворився горбок (вал). Підгортати потрібно тільки вологим ґрунтом, суха не сприяє наростанню рослин додаткових коренів. Більше того, це шкідливо, тому що суха та гаряча земля обпалює пагони. Найсприятливіший час для підгортання - після дощу або попереднього поливу.

Пасинкування – агроприйом, що регулює кількість врожаю на рослині. В основному його застосовують для теплолюбних культур родини пасльонових та гарбузових. Обов'язково треба пасинкувати індетермінантні (високорослі) пізньостиглі сорти томату. Залежно від формування куща (в один, два або три стебла) пасинки видаляють у міру їх появи у фазі 1-2 листя. Причому їх краще обережно виламувати, а не зрізати. На таких рослинах (залежно від погодних умов) іноді треба видаляти і частину кистей, розташованих на верхніх вузлах стебла, щоб дати можливість розвинутися плодам, що формуються на нижніх кистях. Також потрібно видаляти в міру появи пасинки у пізньостиглих сортів баклажану. У гарбузових культур усі пасинки на головному та бічних пагонах видаляйте після того, як ви визначите, скільки і які плоди залишити на рослині для подальшого розвитку. Залежно від сорту та сили росту на одній рослині гарбуза, дині та кавуна залишають по 3-5 плодів.

Прищипка – агроприйом, що сприяє швидшому дозріванню плодів. Для того щоб обмежити (зупинити) ріст і прискорити відтік поживних речовин до плодів, що розвиваються, прищипують точку росту (верхівку) головного пагона, а іноді і бічних, на яких сформовані плоди. Тоді вони швидше наливаються і дозрівають.

Прищипку, як і пасинкування, застосовують в основному у теплолюбних культур родин пасльонових та гарбузових. Точку росту у рослин родини гарбузових прищипують після утворення на головному пагоні 4-6 листків, щоб викликати утворення бічних пагонів, на яких формується більше жіночих квіток, а отже, і плодів. Як тільки визначте які і скільки плодів (3-6) залишити на рослині, прищипніть верхівку бічних пагонів, на яких розвиваються плоди, над 2-4-м листком вище плода, що розвивається. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com 

comments powered by HyperComments
Нове на сайті