Ростити та примножувати: жимолость синя на ділянці

Любити, годувати, мульчувати 

Жимолість дуже чутлива до родючості ґрунту, тому при регулярних підживленнях прирости, а відповідно й урожаї значно збільшуються.

В умовах присадибних ділянок достатньо вносити щорічно, залежно від віку кущів, від 1-го до 3-х цебер перегною або компосту під кожен кущ. Це і підживлення, що забезпечує рослини необхідними елементами живлення, і мульча, яка нівелює перепади температури ґрунту, зберігає вологу, забезпечує розвиток корисних ґрунтових мікроорганізмів.

Ще краще поєднувати органіку з мінеральними підживленнями.

Для цього щороку під кожен кущ вносять 50 г комплексного мінерального добрива (нітроамофоску, кеміру тощо), у яких є мікроелементи, а основні елементи містяться в рівних кількостях (20:20:20). А наприкінці літа потрібно внести 20–30 г фосфорнокалійних добрив.

У фермерських масштабах 

У промислових умовах підживлення проводять із застосуванням професійних добрив. Мені найбільше подобаються нідерландські добрива MIVENA.

На посадках жимолості (3500 кущів на 1 га (35 кущів на 1 сотку)) застосовую наступну схему підживлення.

Щороку в березні вношу в ряди під рослини 3 кг на 1 сотку базове живлення Field-Cote 18+8+12+7MgO+TE 4M.

У наступні місяці проводжу позакореневі підживлення з нормою внесення розчину 400 л на 1 га (4 л на 1 сотку).

Для жимолості, що плодоносить наприкінці травня, проводжу три підживлення: 1-й та 4-й тиждень квітня та 2-й тиждень травня препаратом Granusol МIVENA Granusol WSF 12+7+25+2MgO+8CaO+Te (Red), 4 кг на 1 га (40 мг на 1 сотку).

Для жимолості з плодоношенням у другій половині червня потрібні три позакореневі підживлення: у 3-й тиждень квітня, 2-й тиждень травня та 1-й тиждень червня препаратом МIVENA Granusol WSF 12+7+25+2MgO+8CaO+Te (Red) (4 кг на 1 га (40 г на 1 сотку)).

Для жимолості з плодоношенням наприкінці червня та на початку липня роблю чотири позакореневі підживлення тим самим препаратом і в тих же кількостях у наступні терміни: 3-й тиждень квітня, 2-й та 4-й тиждень травня та 2-й тиждень червня.

Після збору врожаю догляд за жимолістю не припиняється, їй потрібні ще чотири підживлення: у 4-й тиждень липня та 4-й тиждень серпня препаратом Granusol 10+10+30+6MgO+te (4 кг на 1 га (40 г на 1 сотку); 2-й тиждень серпня та 2-й тиждень вересня Granusol 15+10+14+12CaO+te (4 кг на 1 га (40 г на 1 сотку)). 

Це повна схема добрива жимолості, що забезпечує збалансоване живлення у всі фази розвитку рослини та дозволяє отримати максимальний урожай. Будь-які відхилення від схеми будуть призводити до погіршення росту, зниження врожайності та здрібніння ягід.

Цю схему можна використовувати і в умовах присадибного господарства для невеликої кількості рослин.

Збираємо врожай 

Ну і найприємніше – збирання ягід. Оскільки ягоди досить дрібні, збирають їх інакше, ніж у інших культур: під кущем розстеляють чисте агроволокно і ягоди струшують. На деяких сортах ягоди дозрівають неодночасно і перезрілі можуть обсипатися.

Якщо кущів небагато, під ними можна залишати агроволокно цілодобово та періодично збирати з нього ягоди.

Замість агроволокна можна використовувати інші матеріали.

Термін зберігання ягід 3-5 днів. При промисловому вирощуванні застосовують механізоване прибирання, для якого  створені спеціальні комбайни.

Розмножуємо різними способами

Є кілька способів розмноження жимолості. Найпростіший – укорінення горизонтальних відприсків. Провесною нижні пагони пригинають до землі і прикопують, залишаючи верхівку над землею. Протягом сезону прикоп поливають. До осені на прикопаній частині пагона утворюється коріння. Укорінений пагін відокремлюють від маточника, акуратно викопують і пересаджують на постійне місце. Дорослі кущі можна розмножувати поділом. Для цього кущ викопують та розрубують на частини, які висаджують на постійне місце.

Але за цих способів розмноження можна отримати доволі невелику кількість саджанців.

Набагато ефективніше розмноження живцями (здерев'янілими або зеленими).

• Щоб розмножити жимолість здерев'янілими живцями, пізньої осені після листопада вирізують однорічні пагони і нарізають їх на живці довжиною 17-20 см.
• Живці можна висадити одразу на постійне місце або зберігати в прикопі, а висаджувати навесні.
• Живці висаджують так, щоб зверху залишалися 1-2 бруньки.
• Весною посадки рихлять і поливають. На осінь виростають дуже потужні саджанці. 

Одна біда — при такому розмноженні вкорінюється лише 15–20% живців. Вихід саджанців набагато вищий, якщо укорінення проходить у парничці або теплиці. Тоді укорінюється понад 50%, при використанні стимуляторів коренеутворення ще більше.

Найбільш продуктивне зелене живцювання.

• На початку забарвлення ягід нарізають молоді зелені пагони.
• Їх розрізають на живці з двома міжвузлями. Нижнє листя видаляють, а верхнє обрізають наполовину. 
• Підготовлені живці висаджують у касети, стаканчики із субстратом. Субстрат використовують професійний або складений із нейтрального торфу та піску у співвідношенні 1:3.
• Можна висаджувати живці та в ящики за схемою 7х5 або 10х5 см.
• Живці висаджують похило.

Необхідна умова зеленого живцювання – підвищена вологість повітря (85%). Це досягається у теплицях, обладнаних установками штучного туману. Якщо такої немає, можна помістити контейнери з розсадою в ПЕТ-пакети і поставити в тінь (але вихід саджанців буде меншим). Оптимальна температура укорінення 20-25 °С. За сприятливих умов укорінення починається через 7-10 днів.

У липні, коли приріст досягне 5 см і більше, рослини висаджують на дорощування у відкритий ґрунт або пересаджують у контейнери.

Є думка, що такі дрібні саджанці можуть не пережити зиму. У моїй практиці такого жодного разу не було. Загибель після перезимівлі становила трохи більше 1%.

Наступного року після укорінення виростають дуже потужні рослини, готові до посадки на постійне місце. 

Сорти хороші та ще кращі 

Завдяки старанням селекціонерів за останні десятиліття асортимент жимолості поповнився великою кількістю відмінних сортів.

Сьогодні найбільш популярні Попелюшка, Карина, Великоплідна, Лазуріт, Бажовська, Катюша, Гордість Бакчара, Бакчарський велетень, Дует, Родзинка, Медова, Сільгінка. Ці сорти переважно російської селекції. Останнім часом у зв'язку зі зміною клімату та досить м'якими зимами виявився їхній суттєвий недолік – цвітіння в зимовий період (повторне цвітіння). І наступні морози у лютому (а це буває практично щороку) можуть знищити весь урожай. Частково цьому можна запобігти, використовуючи фінішери, які готують рослини до зими, але й стримують пробудження бруньок у теплі зими.

Набагато менше схильні до повторного цвітіння канадські сорти. Вони з'явилися на нашому ринку кілька років тому. Це Хонейбі, Боріаліс, Індіго Гем, Бореал Біст, Бореал Бьюті, Аврора та ін. Від сортів російської селекції їх відрізняє пізніший термін дозрівання (червень), інтенсивніше нарощування врожайності та відсутність повторного цвітіння навіть за умов Півдня України. 

Щодо промислового вирощування, то сьогодні вже існують плантації жимолості розміром 1-3 га. Але ягоди жимолості у магазинах і на ринках в Україні поки що трапляються нечасто. Попит на них ще не такий великий, як на ягоди інших культур, особливо якщо враховувати ціну (100-200 грн/кг).

На даний момент розвиток великих промислових плантацій гальмується відсутністю попиту на заморожені ягоди жимолості (виробники замороженої продукції – головні споживачі ягід у світі). 

Але я впевнений, що з часом жимолость займе гідне місце у наших садах.

Олег Савейко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора