"Шовкова" ожина: сорт Блек Сатін у садибі

Хотілося, щоб ягоди була солодкими, великими, щоб на кущі їх було багато. Щоб плодоношення було розтягнуте, тоді можна довше насолоджуватися смакотою. І, звичайно ж, щоб кущі були неколючими, бо набридло ходити з подряпаними руками в ожиновий сезон. І уявіть собі, є сорт, який відповідає всім вимогам! Як то кажуть, «три в одному». 

Це ожина Блек Сатін – сорт, виведений американським селекціонером доктором Скоттом у 1974 році в результаті схрещування двох дуже популярних сортів Торнфрі та Дарроу. У перекладі назва означає «чорний атлас», – мабуть, автор хотів наголосити на шовковому блиску ягід цього сорту.

Сорт підходить для вирощування на невеликих ділянках, оскільки не дає рясних коренів, «не розповзається».

Недолік у нього лише один – неодночасне дозрівання ягід, їх доводиться збирати по мірі стиглості, кожні три-чотири дні. У ґроні одночасно можуть бути і зовсім стиглі ягоди, і недозрілі, і повністю зелені і навіть квіти. Але завдяки цьому з кінця липня до кінця вересня можна ласувати ягодами. Ожина у свіжому вигляді дуже смачна і корисна. 

Є ще одна особливість: дозріваючи, ягоди спочатку набувають чорного кольору, але залишаються кисло-солодкими і досить твердими. Тільки після повного дозрівання на них з'являється легкий сизий наліт, вони стають дуже солодкими, соковитими (за смаком чимось нагадують шовковицю), але, на жаль, нетранспортабельними. Тому для продажу цей сорт ожини не дуже підходить. Не зібрані вчасно ягоди псуються, можуть вкритися пліснявою.

Пагони сорту Блек Сатін не мають колючок, вони абсолютно гладенькі, досить товсті, стеляться. Спочатку пагін  піднімається вгору, але досягнувши приблизно 1,5 м у висоту, починає опускатися до землі, і його верхівка укорінюється. Використовуючи цю особливість, ожину Блек Сатін розмножують. 

• Для початку треба підв'язувати пагони на висоті 1,5 м. Робити підв'язку вище недоцільно, важко буде збирати ягоди.
• Пагони дуже довгі, по 5-7 м, до того ж швидкорослі.
• Для підв'язки бажано зробити потужну шпалеру, вкопати труби (на відстані 5-10 м), потім на висоті 1 м і 1,5 м горизонтально закріпити міцний дріт, до якого підв'язувати пагони.
• Кінець молодого пагона (це той, який виріс цього року, і поки що врожаю не давав) опускають до землі, зрізають листя і присипають землею. Зазвичай це роблять восени, у вересні.
• Пагін  вкорінюється, і вже через місяць його можна відрізати від материнської рослини, залишивши близько 1 м у довжину.
• Тепер його можна пересадити на постійне місце.

Залишений довгий грубий пагін дає напрочуд багатий урожай. Можна нарахувати на одному пагоні 20 кистей, у кожній із яких є по 25-30 ягід. Ягоди великі, маса стиглої ягоди 7-10 г. Навіть якщо рахувати за мінімальними цифрами, то один пагін  дає до 3,5 кг ягід, правда не одразу, а за 2-3 місяці подоносного сезону. Зрозуміло, що такій потужній рослині потрібна надійна опора, щоб допомагати пагонам витримати навантаження врожаєм. Після плодоношення пагін вирізають на рівні ґрунту і спалюють. 

Сорт Блек Сатін витримує морози до -22 °С. В Україні такі морози бувають, але не щороку. Коли синоптики попереджають про наступ морози, ожину вкривають агроволокном. У північних регіонах радять зняти рослини з шпалери, укласти на землю, накрити лапником. Можна знімати, а можна загорнути рослини в агроволокно прямо на шпалері. Справа в тому, що пагони особливою гнучкістю не відрізняються, легко ламаються в основі, біля самої землі. 

З огляду на високу врожайність ями для посадки бажано добре удобрювати. Викопують посадкову яму розміром 50х50х50 см, підсипають перегній, зрілий компост, зверху товстий шар городної землі. У добре удобрену яму, разом із грудкою землі висаджують вкорінений пагін ожини. Пересаджувати її можна пізно восени або ранньою весною. Місце вибирають сонячне (допускається і напівтінь), захищене від вітрів.

У перший рік від такого кущика чекати великого врожаю не слід, бажано навіть обірвати квітки, щоб рослина набралася сили і пішла у ріст.

Кущ нарощуватиме кореневу систему, розростатиметься на новому місці. Дорослі кущі теж треба удобрювати, але зазвичай перші 3-4 роки після посадки вони не потребють підживлення. Потім можна поливати розведеним у воді коров'яком з додаванням золи та настою трав. 

Ожина любить удобрений ґрунт і рясний полив, але без перезволоження, у стоячій воді не ростиме.

Не варто садити поряд з ожиною малину або інші ягідні кущі, щоб уникнути поширення хвороб. Потрібно стежити, щоб не загущалися посадки, вчасно обрізати, відсаджувати молоді рослини на 2-3 м від інших кущів, вчасно підв'язувати та вчасно збирати врожай.

Звернуть увагу, що ожина Блек Сатін дуже декоративна, посадивши її по периметру ділянки, можна створити красивий  живопліт, в період цвітіння прикрашений ґронами рожево-білих квіток, потім не менш гарними ґронами ягід. Але навіть після збирання врожаю, в уборі з яскраво-зеленого трійчастого листя вона буде гарна. 

Ягоди ожини дуже корисні. 

Ожину ще називають ягодою щастя: вона покращує настрій та сон, знімає депресивні стани. Систематичне вживання ягід ожини стимулює розпад жирів, нормалізує обмін речовин, очищає організм від токсинів, шлаків, а також допомагає боротися з вірусними та бактеріальними захворюваннями, зменшує ризик розвитку онкології, зміцнює суглоби та кісткову тканину, підвищує працездатність, покращує пам'ять.

Більшість ягід краще з'їсти свіжими, з частини врожаю зробити будь-які заготовки на зиму. Українським господаркам відомі ці рецепти.

Вибір сорту – відповідальна справа. І якщо вам припав до вподоби сорт Блек Сатін, влаштовують його невеликі недоліки, то ви не будете розчаровані. Цей сорт дуже щедрий та невибагливий, треба тільки до нього пристосуватися. 

Цікавий рецепт

Ожиновий соус до м'яса

200 г ягід ожини, 100 мл води, по щіпці куркуми, мускатного горіха, імбиру, по 2 щіпки хмелі-сунелі та суміші мелених перців, 3 дрібки солі та цукру, 2 г агар-агару.

Ягоди розім'яти, залити водою, довести до кипіння. Потім процідити, протерти через сито, щоб позбавитися насіння. М'якоть повернути в каструлю, засипати всі спеції, сіль, цукор та агар-агар. Довести до кипіння. Соус готовий. Якщо готуєте його на зиму, то потрібно розфасувати гарячим в баночки, закупорити, дати охолонути і зберігати в холодильнику. 

Галина Любинецька 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора