Екзотичний ланатус: досвід вирощування та вживання культури

Наша дописувачка шороку на своїй ділянці, поряд із традиційними культурами, вирощує екзотичні овочі.

Один із найдивовижніших мешканців її городу – ланатус. Рослина красива, їстівна, має лікувальні властивості, але ще мало поширена серед городників. 

Плоди ланатуса зовні нагадують кавун, вони добре зберігаються і ефектно виглядають у якості сюрпризу під новорічною ялинкою.

Ланатус – поширена культура в посушливих районах тропіків та субтропіків. Його широко культивують у Китаї.

В Україні ланатус вирощують мало, переважно як лікувальну рослину.

Ланатус являє собою ліану, що стелеться: це пояснюється вагою плодів, які можуть виростати до великих розмірів тільки на повзучих батогах.

Плоди темно-зелені зі смужками, як у кавуна, з блакитним відливом та восковим відтінком. Залежно від сорту бувають округлі та видовжені. М'якоть біла з ледь помітним жовтим або рожевим відливом. Насіння пласке і яйцеподібне, зелене, чорне або червоне.

Ланатус дуже врожайний, одному кущі зав'язується 7–15 плодів.

На своїй ділянці я вирощую два сорти цієї рослини. У сорту Цілющий нектар плоди великі, округлі, насіння зелене. У другого сорту (на жаль, його назву втрачено) плоди довгасті, насіння чорне, трохи більше за розміром, ніж у кавуна. 

Середня маса плодів 5-10 кг, але зустрічалися і гіганти до 20 кг. М'якоть не солодка, з легкою кислинкою. Ланатус можна вживати з цукром або медом. 

Ці ласощі особливо актуальні взимку. З лікувальною метою використовують кору зрілих плодів, а також м'якоть та насіння. Плоди мають сечогінну, жовчогінну і легку проносну дію, а насіння – ефективний засіб проти глистів.

Спеціальна дієта, до складу якої входить ланатус, попереджає утворення каменів у нирках, а також корисна людям, які страждають від надмірної ваги.

Вирощую ланатус так само, як звичайні кавуни.

• Ґрунт повинен бути легким, повітро- і водопроникним.
• Висіваю насіння у травні, коли ґрунт на глибині 8–10 см прогріється до 15 °С. 
• Схема посіву 140х100 см.
• Найкраще використовувати насіння 3-4-річної давності, торішнє насіння необхідно прогрівати.
• Перед посівом обробляю насіння розчином марганцівки, потім промиваю чистою водою.

Жодних шкідників на рослинах ланатуса я не помічала. 

На відміну від звичних нам кавунів і динь, плоди ланатуса мають прекрасну лежкість, можуть зберігатися всю зиму, а то й довше. Ланатус – живильний корм для домашніх тварин, зокрема, сприяє високій молочній продуктивності корів.

Це цікава рослина для тих, хто любить експериментувати. Взимку можна здивувати друзів дивовижним "кавуном". На новорічному столі цей екзотичний красень точно не буде зайвим. 

Надія Савенко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора