Перед першими морозами: збираємо врожай пізніх сортів капусти

Капусту пізніх сортів вирощують розсадним та безрозсадним способами.

При безрозсадному способі вирощування насіння капусти висівають на постійне місце безпосередньо в полі, тобто не потрібно вирощувати і потім висаджувати розсаду. Урожай капусти при цьому не знижується, а вегетаційний період скорочується на 15-18 днів. Разом з тим у період появи сходів та в початковій стадії росту безрозсадна капуста вимагає ретельного догляду, зокрема формування густоти рослин, а обсяги робіт із захисту рослин від шкідників практично десятикратно збільшуються.

Найкращий спосіб підготовки ґрунту під безрозсадну капусту — напівпаровий (після попередників, що рано забираються). При цьому ґрунт очищається від бур'янів і в ньому накопичується волога. Навесні, у перші дні польових робіт, вологу закривають боронами і потім культивують ґрунт. Передпосівну культивацію при необхідності поєднують із внесенням гербіцидів. Сходи безрозсадної капусти витримують заморозки -5...-7 °С.

Оптимальні календарні терміни посіву капусти на зрошуваних землях: Степ – І-ІІ декада квітня, Лісостеп – 25 квітня - 10 травня, Полісся – 5-10 травня. 

Схеми посіву такі самі, як і для розсадної культури. Глибина загортання насіння 2-3 см. 

Після появи сходів стежать за поширенням шкідників та проводять відповідні обробки. У фазі 2-3 справжнього листя посіви проріджують. При нерівномірних сходах рослини підсаджують. Надалі догляд за посівами такий самий, як за розсадною капустою.

Розсаду капусти вирощують у холодних розсадниках, під які відводять ділянки з високородючим ґрунтом. З осені вносять 30-50 т/га гною і орють на зяб. Навесні ґрунт боронують та культивують. За 45-50 днів до намічених термінів висадки розсади висівають насіння капусти широкосмуговим способом з міжряддями 45 см. Норма висіву 10-12 кг/га. Глибина загортання насіння 2,5-3,0 см. Після появи сходів їх обробляють від хрестоцвітої блішки. Регулярно розпушують міжряддя, видаляють бур'яни, за потреби – поливають. Розсаду 35-40-денного віку висаджують з міжряддями 70 см і відстанню між рослинами в рядку 40-50 см. Для кращого приживання розсаду після посадки потрібно полити (20-25 л/м²). Надалі ґрунт у міжряддях підтримують у рихлому і чистому від бур'янів стані, для цього проводять 3-4 міжрядні обробки та 1-2 ручні прополювання.

Підготовку ґрунту під пізню капусту починають одразу після збирання культури-попередника.

Зазвичай проводять лущення дисковими лущильниками і через 12-15 днів оранку. Отриманню високих урожаїв та зменшенню засміченості посівів сприяє рання зяблева оранка. Якщо зяб з осені заростає бур'янами, їх знищують культивуванням ґрунту. При цьому вирівнюється його поверхня, краще зберігається волога та навесні створюються сприятливі умови для отримання дружних сходів насіння.

Найкраще розміщувати капусту після зернових, бобових культур, а в овочевій сівозміні після цибулі, помідорів, огірка, буряка столового, моркви.

Повторне вирощування цієї культури на одній ділянці допускається через 5-7 років.

Практично на всій території України капуста відчуває нестачу вологи. Особливо небезпечний дефіцит вологи під час формування та росту качанів. Тому дуже важливо проводити поливи. Але не можна допускати і різких перепадів вологості ґрунту, оскільки це призводить до розтріскування качанів.

Найкращий спосіб поливу – дощування, за допомогою якого підвищується вологість повітря.

Рослини капусти протягом вегетації сильно уражаються шкідниками. Основні з них – хрестоцвіті блішки, капустяна муха, капустяна моль, капустяний білан, різні види попелиць, совок.

Серед хвороб капусти найпоширеніші: чорна ніжка у розсади, кіла, слизовий та судинний бактеріоз, пероноспороз, або несправжня борошниста роса.

Щоб запобігти подібним ураженням рослин, не допустити зниження врожаю та його якості, рекомендується:

• дотримуватися сівозміни; 
• використовувати кілостійкі сорти капусти; 
• знезаражувати насіння перед посівом (для цього протягом 20 хв. прогріти насіння капусти у воді при температурі 48-50 °С і одразу остудити його у холодній воді); 
• не допускати підморожування рослин; 
• не травмувати рослини при догляді за ними; 
• дотримуватися оптимального режиму вирощування культури; 
• вчасно видаляти бур'яни; 
• в спеку часто поливати капусту (запобігає появі блішок).

Якщо капуста уражена захворюванням або пошкоджена комахами, треба використовувати спеціальні хімічні та біологічні засоби захисту рослин, які дозволені до застосування. Можна також вручну збирати та знищувати шкідників. Це трудомісткий процес, але екологічно безпечний.

Капусту, пошкоджену комахами, що літають, на початкових етапах можна обприскувати настоями з лопуха, помідорного бадилля, лушпиння цибулі або зольно-мильним розчином. Від блішок допомагає зола, розсипана по листю капусти та по ґрунту під нею.

Білокачанна капуста без шкоди переносить зниження температури до -5...-6 °С. Однак для закладки на зберігання качани потрібно прибирати до початку заморозків. 

Для тривалого зберігання відбирають найбільш щільні качани, залишаючи на них 2-3 зелені покривні листки і кочеригу ​​довжиною 3-4 см. Якщо качани починають розтріскуватися, а терміни збирання ще не підійшли, потрібно підірвати корені рослин. 

При зберіганні в підвалі качани з обрізаними кочеригами розташовують у шаховому порядку на стелажах в 2-3 ряди, а також кілька штук на підлозі в дерев'яних ящиках. Хороші результати дає зберігання капусти у відкритих поліетиленових мішках по 5-10 качанів, обгорнутих папером. Невелику кількість кочанів з корінням також можна зберігати у підвалі. Їх зв'язують попарно і підвішують до жердин або прикопують у вологий ґрунт.

Капуста при зберіганні поглинає кисень та виділяє вуглекислий газ. Якщо перекрити до качан доступ повітря, вони задихнуться та загинуть. 

Тому потрібно дбати про те, щоб у сховищі завжди було достатньо кисню. Крім того, качани і самі ще виділяють тепло. Щоб воно не накопичувалося в товщі капусти, необхідно систематично провітрювати приміщення. 

Капусту найкраще зберігати при 0 °С та відносній вологості повітря 90-95%.

Підвищення температури сприяє інтенсивності дихання кочанів, а це викликає збільшення втрат поживних речовин та вологи, а також призводить до зігрівання качанів та розвитку захворювань. Дуже сухе повітря викликає втрату вологи, а надмірно вологе – сприяє розвитку хвороб. До речі, попереднє підсушування верхнього листя у кочанів сприяє підвищенню стійкості капусти до хвороб. 

Кіра Голубнича 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com