Присмак свіжості: особливості вирощування та використання естрагону

Естрагон (тархун, полин естрагоновий) – багаторічна холодостійка пряносмакова рослина родини айстрових. Його батьківщина – Сибір, дикі форми досі ростуть як в європейській частині Росії, так і на Далекому Сході.

Городники вирощують в основному один сорт Грибовський 31, хоча на Кавказі можна зустріти також місцеві сорти Валківський, Французький, Єреванський. Іноземні сорти з Європи, яким притаманний більш сильний аромат, недостатньо зимостійкі, в суворі зими часто вимерзають, до того ж розмножуються виключно вегетативно. Сорти з Кавказу більш зимостійкі, можуть розмножуватися як насінням, так і вегетативно – кореневими відведеннями або живцюванням. 

Не витрачайте даремно кошти і час, намагаючись виростити розсаду естрагону з ботанічного насіння. Хоча довідники з городництва не виключають цю можливість, в Україні насіння естрагону не визріває, а зарубіжні сорти (французькі та німецькі) розмножують в основному зеленими живцями. 

Пакетики з нібито насінням естрагону, нерідко з'являються на стихійних ринках, містять все що завгодно, але тільки не те, за що ви платите гроші, –  наприклад, лофант або любисток.

Посадку естрагону найкраще проводити навесні або влітку (можна і восени) поділом куща або вкоріненими живцями.

Ґрунт слід підготувати завчасно.

• Восени його потрібно глибоко перекопати, видалити кореневища багаторічних бур'янів (особливо пирію) і внести органічні добрива – 6-8 кг напівперепрілого гною на 1 м².
• Навесні бажано додати мінеральні добрива (по 20 г азотних і калійних і по 30-40 г суперфосфату на 1 м²). 
• Перед посадкою можна внести в ряди перегній (2-4 кг на 1 м довжини).

Оскільки естрагон сильно кущиться, відстань між рядами повинна бути не менше 50-70 см, а між рослинами в ряду – 25-30 см. 

Естрагон холодостійкий і добре зимує у відкритому ґрунті, але досить вимогливий до родючості ґрунту і освітленості, особливо в початковий період росту. Він не переносить перезволожених і кислих ґрунтів.

Перезволоження, а тим більше затоплення, викликають загибель рослин. Надлишок органічних і мінеральних добрив знижує якість продукції – листя втрачає аромат. 

Розмноження естрагону поділом куща найкраще проводити навесні, коли рослини починають рости. Відведення повинно мати 2-3 нормально розвинені бруньки. Відокремлені відведення одразу висаджують. Разом з грудкою землі відокремлені кореневища можуть зберігатися досить довго і транспортуватися на великі відстані.

Найбільш швидкий і якісний спосіб розмноження, що дозволяє отримати посадковий матеріал від продуктивних рослин, – зелене живцювання. Його проводять в першій половині літа.

• Для посадки готують ґрунтову суміш, що складається з рівних частин перегною і піску. 
• З маточних рослин нарізають нездерев'янілі живці довжиною 10-15 см і висаджують їх в парник або на грядку на глибину 4-6 см.
• Для кращого вкорінення їх можна обробити розчином гетероауксину (50 мг на 1 л води), зануривши їх у розчин на 6 годин.
• Живці рясно поливають і прикривають від прямих сонячних променів.

Вкорінюються вони через 10-15 днів. У цей період рослини провітрюють і поливають (1-2 л на 1 м²). Оптимальна температура для вкорінення – 16-18 ° С. До пересадки на постійне місце можна приступати, коли живці активно почнуть рости, а ще краще – на наступний рік навесні. 

Рослини естрагону досягають у висоту 1,5 м, утворюючи прямостоячі, здерев'янілі (у верхній частині) гіллясті стебла. Листочки у них дрібні, цільні, подовжені, ланцетоподібні, темно-або матово-зелені. Навесні на початку вегетації рослини нагадують мініатюрні ялинки, які не сплутаєш ні з якою іншою рослиною. Естрагон зацвітає лише на другий рік життя, утворюючи дуже дрібні жовтуваті або рожеві квітки і такі ж дрібні плоди-сім'янки.

Догляд за посадкою в основному полягає в розпушуванні міжрядь, знищення бур'янів і поливах. З другого року життя рослини навесні можна підживлювати (вносити 5 г аміачної селітри або карбаміду, 10 г суперфосфату, 5 г сульфату калію або калімагнезії, підсипати перегній 2-3 кг на 1 м²).

В цілому естрагон – невибаглива рослина. Його можна вирощувати на одному місці багато років поспіль, але краще міняти посадки кожні 5 років. 

У перший рік життя рослини зрізати зелень можна в кінці літа, а починаючи з другого року робити це постійно (по мірі необхідності) c ранньої весни і до другої половини літа. 

Забирають молоду зелень, зрізуючи рослини на висоті 8-10 см, зв'язують її в пучки і висушують в тіні. Тільки в цьому випадку зелень зберігає аромат. У сушеному вигляді її і вносять в розсоли і маринади (по 1-3 дрібки на 3-літрову банку). 

Потім рослини можна знову підживити, полити, розпушити міжряддя і спокійно чекати наступного зрізання.

Восени все рослинні залишки слід видалити, а ділянку обприскати 1%-ним розчином бордоської рідини.

Для отримання ранньої продукції частину насаджень естрагону з осені мульчують, наприклад, торфом (2-3 кг/м²), а ранньою весною, прибравши мульчу, встановлюють плівкове укриття.

Зелень естрагону можна отримувати і взимку, виганяючи її з кореневищ, перенесених в приміщення.

У їжу вживають молоді зелені пагони і листя в свіжому і сушеному вигляді – як столову зелень і пряну приправу до салатів, м'ясних і рибних страв, сиру, соусів і т. п.

Вони мають приємний пряний запах і особливий гіркуватий смак, містять багато ефірних олій, аскорбінової кислоти, каротину, рутину, азотистих речовин і органічних кислот (яблучна, фолієва).

Естрагон збуджує апетит, покращує травлення, має потужний протицинготний ефект. У народній медицині використовується як сечогінний, протисудомний (зокрема, при епілепсії) і заспокійливий засіб. 

Але особливо цінується висушена трава естрагону при засолюванні огірків і помідорів, квашенні капусти, приготуванні маринадів, ароматизації настоянок, різних напоїв. 

Спробуйте додати естрагон до складу розсолів ваших солінь – вони збережуться в погребі без всякої стерилізації до весни, пліснява їм не страшна, і кожен раз, надкусюючи солоненький огірочок, ви будете захоплюватися тонким ароматом, який надає бадьорості. 

Юрій Салтиков 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: Огородник