Варті захоплення: нові і класичні сорти суниці для ягідної колекції

Треба сказати, що у кожного садівника, який вирощує суницю, є свої улюблені сорти. Адже ми всі «полюємо» за новинками, спостерігаємо за ними кілька років, а потім залишаємо їх для поповнення свого «золотого фонду» або розлучаємося без жалю. На своїй ділянці я вирощую суницю садову (або полуницю, як ми її називаємо) вже 6 років. За цей час на моїх грядках росло безліч різних сортів. Деякі з них ми не стали включати в свою колекцію, але є сорти, які міцно в ній влаштувалися і завжди займають почесні місця на грядках.

Один з моїх улюблених сортів, з якими не розлучуся, – Нью Айленд. Саме з нього починалася моя сунична колекція, і саме він займає перше місце в списку кращих. Це сорт раннього терміну дозрівання, з продовгуватими ягодами-пальчиками. Квітконоси досить міцні, тому ягоди завжди чисті, та й слимаки їх дістають менше інших. На мій погляд, це сорт без недоліків. Ягоди глянсові, яскраво-червоні, дуже ароматні і солодкі навіть у дощовий сезон. На ринку їх завжди розкуповують першими. Це просто знахідка для будь-якого дачника!

Ще один прекрасний сорт – Ольвія. Це добре відомий сорт української селекції, що не втратив своєї популярності. Кущі у нього напіврозкидисті, вуса товсті. Ягоди красиві, глянсові, тупоконічної форми, дозрівають дружно. До агротехники Ольвія невимоглива, але любить багато світла. Якщо ви знайдете для неї сонячну ділянку, вона віддячить рясним врожаєм.

Ягоди дуже смачні, щільні, соковиті і ароматні. Покупці їх дуже цінують. На одному місці можна вирощувати до п'яти років, потім врожайність падає, з'являються ознаки виродження сорту. Безсумнівна перевага сорту – стійкість до гнилей та інших грибних хвороб. Не траплялося у нього і пошкоджень кліщами.

Чималою популярністю заслужено користується і сорт Флоренс, виведений у Великобританії в 1997 році. Це сорт пізнього строку дозрівання. Кущі дають мало вусів. Квітконоси піднімаються над листям, що спрощує збір врожаю і обробку від шкідників і хвороб.

Ягоди дуже великі, яскраво-червоні, з сильним вираженим ароматом, який відрізняється від інших сортів, його не сплутаєш з іншими. Сорт невибагливий. Виродження настає через 4 роки. В нашій сім'ї його дуже люблять. 

Ще один гідний сорт – Роміна, італійської селекції. Він відрізняється ультра-раннім дозріванням ягід, і їх дуже яскравим, насиченим солодким смаком. Цей сорт я вирощую всього два роки, але розлучатися з ним не збираюся.

Кущі у нього потужні, ягоди великі, правильної конічної форми, помірно тверді. Дозрівають вони на моїй грядці під агроволокном з 10 травня, а без агроволокна з 17 травня.

Відмітна риса Роміни – здатність її ягід до тривалого зберігання без втрати смакових якостей. Треба сказати, що дивовижний смак вони зберігають навіть після заморозки! Це третій сорт в списку почесних. 

Італійські селекціонери подарували нам і сорт Азія. Покупці завжди цікавляться його саджанцями. Цінують його за великі (35 г), солодкі і неймовірно смачні ягоди. Сорт середньораннього терміну дозрівання, з дуже розтягнутим періодом плодоношення, врожайний. І ще один плюс сорту, його можна вирощувати як у відкритому ґрунті, так і в теплиці.

Для любителів пізньої ягоди, яким не до душі суниця нейтрального світлового дня (ремонтантна) – німецький сорт Мальвіна. Це один з найбільш пізніх сортів, який дозріває коли всі інші вже відплодоносили. Кущі дуже потужні, в висоту і в діаметрі досягають 50 см! Незважаючи на пізній термін дозрівання, ягоди дуже солодкі, смачні. Ягоди великі, в зборах досить однорідні, яскраво-червоні, при повному дозріванні темно-червоні. Хороші і для вживання в свіжому вигляді, і для всіх видів переробки і заморожування.

Є у мене і ремонтантні сорти. Наприклад, Мурано італійської селекції, виведений в 2005 р. В Україні його культивують порівняно недавно, і поки у нього тільки один недолік – висока вартість саджанців. У всьому іншому це дуже продуктивний і перспективний сорт. Ягоди Мурано солодкі навіть недозрілі, з приємним післясмаком, добре зберігаються і мають прекрасний товарний вигляд. Одним словом – знахідка!

Серед новинок хочу відзначити не менш вдалий сорт нейтрального світлового дня американської селекції – Кабрілло. Сьогодні він вважається одним з найбільш врожайних. Для нашого регіону це новинка, але вже претендує на лідерство на ринку. Сорт стійкий до стресів. Ягоди відмінного товарного вигляду, з чудовим смаком. За своїми характеристиками сорт перевершив популярний Альбіон і Сан Андреас. Кущики Кабрілло слабо облистяні, листочки трохи дрібніші, ніж у інших сортів. Ягоди конічної форми, трохи плескаті, яскраво-червоного кольору. М'якоть нещільна, дуже ароматна. Максимально сорт розкривається на третій рік вирощування. Але терпіння обов'язково буде винагороджено!

Серед ранніх сортів варто згадати старий перевірений сорт Русанівська. Ягоди у нього смачні, соковиті, ароматні. Це один з небагатьох сортів, з ягід якого можна приготувати желейне варення. Серед моїх улюбленців і сорт Чудова. Ягоди у нього щільні, великі, загострені, на верхівці сплюснуті з боків. Відрізняються сильним суничним ароматом.

Дивина мого саду – білоплодний сорт Анабланка. Сорт середнього терміну дозрівання. Ягоди солодкі, смачні. Особливо  цінний цей сорт для алергіків і маленьких дітей. А ще його не чіпають птахи, – ягоди не здаються їм стиглими. Це рідкісний дивовижний і дуже незвичайний сорт. Теж наш улюбленець.

Є у мене ще один чудовий сорт суниці, назви якого, на жаль, не знаю. Це дивовижний сорт з білою м'якоттю. Розмір ягоди просто захоплює. Під час цвітіння сунична поляна вся вкрита білими квітами, а коли ягоди повністю дозрівають, аромат розноситься на кілька сусідніх ділянок. Така суниця повинна бути у всіх. 

І наостанок, трохи про агротехніку. Ніяких особливих маніпуляцій я не виконую. 

Вирощую суницю рядами, це полегшує збір і запобігає загущення грядки. Висаджую кущики на відстані 35 см один від одного, з міжряддями 60 см. Поливаю і рихлю, щоб бур'яни не заглушали рослини.

Один раз на рік, ранньою весною, проводжу профілактичні обробку грядки від кліщів санмайтом або актеліком. Двічі на рік підживлюю фосфорним добривом. Перший раз ранньою весною, а другий – одразу після плодоношення, адже саме в цей момент закладаються плодові бруньки наступного року.

Якщо ви не плануєте розмножувати суницю, то вуса потрібно регулярно видаляти. Це значно збільшить урожай. Якщо є можливість, міжряддя можна замульчувати. Так полуниця буде довше утримувати вологу і не буде бруднитися землею. Пересаджувати вуса краще в кінці липня, але це в тому випадку, якщо ви зможете їх поливати перші пару тижнів. 

Практично будь-який сорт максимально розкривається тільки на 2-3-й рік, тому не поспішайте робити висновки і позбавлятися від рослин за підсумками першого року.

Марина Шкаран 

© Журнал "Огородник" 

фОТО: автора