Ароматні хмаринки та пишні хвилі: як виростити гліцинію з насіння

Дивина для садиби

На земній кулі росте безліч видів ліан. Вони зустрічаються в будь-якій кліматичній зоні, однак розподіл їх в рослинному покриві планетидуже нерівномірний, більше 90% ліан ростуть у тропіках. 

Більшість з них в наших умовах вирощують тільки в теплицях і оранжереях. Виростити на своїй ділянці незвичайну багаторічну красивоквітучу ліану мріє, напевно, кожен квітникар.

Такою ліаною може стати гліцинія (вістерія). Розмножити гліцинію можна живцюванням (як зеленими, так і здерев'янілими живцями) і укоріненням відведених пагонів.

Однак нас більше цікавить вирощування гліцинії з насіння. 

Вибираємо насіннєвий спосіб 

Насіннєве розмноження – безпрограшний варіант, це простий і дешевий спосіб. Для нас він кращий, ніж вегетативне розмноження, оскільки дозволяє «просунути» гліцинію в холодні північні регіони України.

Адже відомо, що рослини, які виросли з насіння, тобто сіянці, набагато легше пристосовуються до суворих кліматичних умов. 

Якщо плануєте розмножувати гліцинію насінням, потрібно заздалегідь подбати про збір стручків. Причому збирати їх бажано не в південних районах, а в місцевостях, найближче розташованих до місця майбутнього проживання рослини.

• Збирають стручки на початку зими і до весни зберігають у сухому прохолодному місці.
• Навесні, в березні-квітні, стручки лущать, насіння замочують на кілька годин у воді, потім поміщають його на кілька днів у вологу бавовняну тканину.
• Коли через пару днів наклюнуться корінці, висівають в підготовлені ємності.

Схожість насіння досить висока – 90-95%, причому вона зберігається впродовж декількох років.

Для посадки можна використовувати будь-яку тару з дренажними отворами в дні. Оптимальний вибір – контейнери розміром 9х9 см, висотою 15 см. Така тара займає мало місця, а висота горщика дозволяє насипати на дно дренаж, що дуже важливо для здоров'я, росту і нормального розвитку сіянців.

У якості дренажа можна використовувати різні органічні залишки: шматочки дерева і стружку, хвою від новорічних ялинок, шишки, лушпиння соняшнику і т.п. Шар дренажу має становити близько ¼ висоти горщика. Ґрунт для посіву краще купити  (спеціалізований субстрат для ліан), додати туди трохи перліту і мінеральних добрив пролонгованої дії. 

Потім висівають насіння. Якщо всі правила були дотримані, схожість гліциній буде досить високою.

Тепер важливо стежити, щоб земля не сильно пересихала, особливо влітку, тому що гліцинії люблять досить вологий ґрунт. Горщики з розсадою гліцинії можна розмістити в теплиці або на підвіконні. Догляд за нею звичайний, як за будь-якою розсадою.

Коли мине загроза поворотних заморозків, рослини починають   гартувати, поступово привчаючи до свіжого повітря, і тільки потім висаджують на постійне місце.

У перші зими недоросла гліцинія потребує укриття. Проте з віком її морозостійкість підвищується. 

Місце для життя

Потрібно одразу висадити рослину на постійне місце – біля південної стіни будівлі або глухого цегляного (бетонного) забору. Нагріта денним сонцем, стіна вночі буде випромінювати тепло, зігріваючи рослину і мінімізуючи добові перепади температури. 

Гліцинія живе зазвичай 50 і більше років, цвіте в повну силу тільки на сонячному, безвітряному місці при наявності помірно вологого, родючого ґрунту, з кислою реакцією.

Якщо ґрунт на ділянці не відповідає зазначеним вимогам, то посадочну яму необхідно заповнити спеціалізованою ґрунтосумішшю для ліан (є у продажу). Це буде запорукою швидкої приживлюваності і росту молодого сіянця. 

Оскільки гліцинія любить вологу, але не терпить застою води, на постійно сирих ділянках, перш ніж садити ліану, ґрунт необхідно дренувати. Намагайтеся вибирати таку ділянку, де корінь рослини знаходився б в тіні, а сама ліана – на сонці. У природі вона росте саме так, тягнеться з темряви до сонця. 

Мульча, опора й підгодівлі

Після посадки гліцинії дуже важливо замульчувати пристовбурні кола. В якості мульчі підійде торф, солома, суха компостована трава та ін. Шар мульчі не слід прибирати ні влітку, ні взимку. Взимку він служить утеплювачем, а влітку зберігає коріння від перегріву і пересихання. Розкладаючись, мульча забезпечує рослині додаткові елементи живлення. 

Дорослі гліцинії пересаджувати небажано.

Якщо ж довелося пересадити, то така рослина може довго перебувати в стані спокою, поки не відновить коріння, тобто майже все літо. Молоді пагони почнуть рости ближче до початку осені, не встигнуть здерев'яніти і можуть підмерзнути взимку. Такі пагони на зиму треба зняти з опор і обов'язково добре вкрити. На другий рік ця гліцинія вже дасть пагони вчасно.

Тому, якщо рослину вкрай необхідно пересадити, робіть це рано навесні, а ще краще – на початку осені. Бажано викопати гліцинію з великою грудкою землі, тоді вона не настільки болісно переносить пересадку. 

Для вирощування гліцинії необхідна потужна опора. Оскільки ліана велика і важка, потрібна ґрунтовна конструкція з бетонною основою. Найнадійніший і довговічний варіант – металевий каркас, який не буде гнутися під масою ліани і не впаде під впливом сильного вітру. Рослину, розміщену на надійній опорі, зручніше кріпити, підрізати і формувати. 

Підживлюють гліцинію раз на тиждень в період формування бутонів і цвітіння, використовуючи для цього комплексне добриво для квітучих багаторічних рослин (за інструкцією до препарату). Підживлення необхідні, оскільки саме доступність всіх важливих поживних компонентів дозволяє рослині довше цвісти, робить листя пишним і яскраво-зеленим.

Надаємо форму, стимулюємо цвітіння 

Гліцинії необхідна щорічна обрізка. Ця процедура дозволяє сформувати красивий «скелет» і допомагає підтримувати декоративність рослини, сприяє її омолодженню і рясному цвітінню. 

Квітки у гліцинії утворюються на торішній і ще старішій деревині або на коротких квіткових пагонах поточного року, що формуються на багаторічних "лозах". Тому для отримання квіткових бруньок, від кількості яких залежить кількість квіток, необхідно щорічно після весняного цвітіння сильно обрізати минулорічні пагони (довжина їх не повинна перевищувати 30 см). У серпні приріст поточного року також слід вкоротити на 4-5 бруньок. 

В цілому процедура обрізки нескладна. Але виконувати її треба неухильно, інакше бузкового водоспаду квіток не досягти. 

Прекрасна пестунка 

Гліцинія прийшла в наші широти з теплих країв. Мабуть тому існує думка, що українським садівникам можна лише мріяти про цю дивовижну ліану – бо гліцинія аж занадто теплолюбна.

Однак навіть на півночі України вже давно вирощують європейські сорти винограду, вкриваючи їх на зиму. Чому б не спробувати так само вирощувати і гліцинію – вкривати її в перші 2-3 роки. 

Безумовно, через кілька років, коли гліцинія розростеться і заплете опору, зняти її буде неможливо, але і необхідність в цьому відпаде. До цього часу достатньо буде утеплити на зиму пристовбурні кола (насипати велику купу листя або соломи), а основний стовбур (скелет) укутати декількома шарами агроволокна. Навіть якщо частина обростаючих гілочок в особливо суворі зими підмерзне, навесні їх потрібно буде обрізати, а здорова і сильна коренева система дозволить рослині швидко відновитися.

Для захоплених людей немає нічого неможливого.

І якщо клімат все ж не дозволяє утримувати гліцинію на садовій ділянці (наприклад, через те, що сад  розташований біля річки, ставка, в улоговині або в якомусь іншому низинному місці, де затримується холод), вона може стати чудовою контейнерною рослиною, що прикрашає кімнату або хол, і при відповідній обрізці мати вигляд штамбового деревця.

В таких умовах утримання на літо її рекомендується виносити на свіже повітря (на балкон, веранду або в сад). 

При цьому потрібно пам'ятати, що гліцинія – листопадна ліана, і їй необхідно влаштовувати зимовий період спокою, припиняючи підживлення, скорочуючи полив і знижуючи температуру повітря до 5-8 °C. Зрештою, все, що їй потрібно для повноцінного росту і розвитку, – тепло, сонце і полив. 

Коли зацвітає гліцинія 

Коли можна розраховувати на настільки очікуване цвітіння гліцинії, вирощеної з насіння?

На різних садівничих сайтах в Інтернеті можна прочитати, що сіянці гліцинії зацвітають тільки на 6-8-й, а то і на 10-й рік.

Однак мій досвід спростовує ці дані. Одиничні екземпляри гліциній зацвітали у мене вже на другий рік життя. Причому як в контейнерах, так і у відкритому ґрунті. На третій рік їх було вже близько 20%.

Подальші спостереження в розпліднику провести не вдавалося, оскільки всі саджанці розкуповують в дворічному віці. Однак можна припустити, що до п'ятого року цвітуть вже практично все сіянці.

Рослини, отримані шляхом вегетативного розмноження, зацвітають уже через один-два роки. 

Не дайте себе обдурити 

Гліцинія – неперевершена за красою ліана, яка радує око пишним цвітінням. Навіть байдужі до садівництва люди, вперше побачивши її цвітіння, застигають від здивування і твердо вирішують вирощувати цю чудову рослину.

В Японії і Китаї давним-давно оцінили її декоративні якості. Там створені цілі сади з гліциній різних сортів, з суцвіттями різних відтінків.

У нас же в Україні, крім садоводів-аматорів та професійних дизайнерів, по достоїнству оцінили красу рослини і помітили підвищений попит на неї ще й недобросовісні продавці, так звані "зелені шахраї" (неприємно називати їх "зеленими", але треба якось позначити спеціалізацію).

Як відомо, попит народжує пропозицію. Мені доводиться часто бачити на базарі, в санаторіях і навіть на виставках (особливо в пору цвітіння гліцинії) жвавих торговців, які, озброївшись барвистими фотографіями гліциній всіх можливих і неможливих забарвлень (чого тільки не може Фотошоп!), пропонують замість гліцинії все, що зуміють роздобути: бірючину, бересклет, клени, робінію... 

І люди «попадаються» на гачок – їх спокушають барвисті фото і низька ціна. Віддають свої кровно зароблені гривні, витрачають час і сили на посадку, полив, догляд. І терпляче чекають цвітіння. У підсумку замість красуні-гліцинії виростає зовсім інша рослина. Скільки прикростей! 

Ось кілька порад, щоб не потрапити на гачок «зеленим шахраям» і не придбати щось незрозуміле під виглядом гліцинії: 

• Шахраї, як правило, люди приїжджі. Продають саджанці не довше одного сезону. Отже, потім претензії пред'являти буде нікому. Базар закінчився –- їх і слід прохолов. 

• Продавці підробних гліціній завжди продають тільки один товар – "гліцинії". Справжні продавці – садівники і навіть перекупники посадкового матеріалу зазвичай продають ще й інші рослини. 

• На фото у шахраїв завжди крупним планом показані тільки суцвіття всіляких забарвлень, тобто навмисно не показують, як виглядають стебло, коріння, бруньки і листя, які можуть дозволити викрити підробку.

• Не купуйте жовті "гліцинії". В даний час не існує жодного сорту гліцинії з жовтим забарвленням. У кращому випадку під видом бажаної ліани вам пропонують бобовнік. Запитайте продавця, чому у нього фото бобівника, якщо він продає гліцинії. Ви побачите, яке збентеження викличе у нього це запитання. 

• Попросіть у продавця візитку з адресою господаря розплідника, його номер телефону. Їх зазвичай не дають і ухиляються від відповіді навіть в тому випадку, якщо ви хочете придбати саджанці оптом. Продавець справжніх гліциній обов'язково дасть свої координати, номер телефону, адреса, аби у нього купили товар. 

• Вартість саджанців теж може служити індикатором справжньої гліцинії. З огляду на підвищений попит на цю рослину, навіть найменший саджанець сортової гліцинії у садівників зараз коштує близько 100 грн. У садових центрах, в зв'язку з прив'язкою цін до долара, ціни значно вище. 

• Купуйте саджанці в садових центрах, розплідниках, магазинах, у знайомих і у тих, хто пише про цю прекрасну ліані, тобто в будь-якому місці, де є реальний господар, якому можна буде пред'явити претензії. 

Сподіваюся, ці поради допоможуть вам уникнути обману при купівлі саджанців, а потім виростити прекрасну квітучу гліцинію в своєму саду. 

Лариса Марущак 

© Журнал "Огородник"

ФОТО: автора