Пастернак: солодкий взимку, пряний влітку, корисний завжди

Ботанічний опис 

Пастернак (Pastinaca sativa L.) – дворічна рослина родини селерових (зонтичних). У перший рік формує коренеплід і розетку листя. Форма у коренеплоду округла або подовжено-конічна. Зовні він білий або жовтувато-бурий, м'якоть біла або злегка кремова. Листя велике, роздільно-перисте, зверху гладеньке, знизу густоопушене.

На другий рік у висаджених після зберігання коренеплодів формуються генеративні розгалужені пагони висотою 100-150 см. Головне стебло, бічні пагони закінчуються суцвіттям (складна  парасолька). Квітки у пастернака жовті або помаранчеві. Цвітіння і дозрівання насіння недружнє. Плід – двонасіннєвий. Насіння овальне, пласке, білувато-жовте. Зберігає схожість 1-2 роки. Рослина перехреснозапилювана, але з іншими видами родини  селерових не схрещуються.

Біологічні особливості  

Пастернак – холодостійка і зимостійка культура, коренеплоди добре зимують у відкритому ґрунті навіть в північних регіонах.

Дорослі рослини переносять заморозки до -8 °С, сходи – до -5 °С. Насіння починає проростати при температурі 2-3 °С, але сходи при цьому бувають зрідженими та з'являються тільки на 15-20-й день.

Для дружного проростання насіння потрібен вологий ґрунт і температура 10-12 °С.

Оптимальна температура для нормального росту і розвитку рослин – 15-20 °С.

Пастернак менш вимогливий до умов вирощування, ніж інші коренеплідні культури.

Але краще всього він росте на освітлених, добре зволожених ділянках. Віддає перевагу легким супіщаним і суглинним ґрунтам, окультуреним торфовищам з глибоким орним шаром. Не переносить надмірного зволоження і кислих ґрунтів.

Агротехніка і розмноження 

Пастернак розмножується насінням.

Кращими попередниками для цієї рослини вважаються огірок, цибуля, капуста і картопля.

• Грядку починають готувати восени. Під обробку ґрунту вносять по 3-4 кг/м² добре перепрілого гною або компосту.
• Навесні ділянку боронують, ретельно розбивають грудки, а поверхню грядок вирівнюють і ущільнюють.
• Для посіву краще використовувати свіжозібране насіння. Сіють його  наприкінці квітня - на початку травня рядовим способом за схемою 30-40х10-15 см. Норма висіву 0,4-0,6 г/м², глибина загортання насіння 1-1,5 см.

Насіння проростає повільно – 15-20 днів. Щоб прискорити цей процес, його попередньо замочують на 2-3 дні, щоденно змінюючи воду. Потім воду зливають, насіння просушують на повітрі і сіють.

При масовій появі сходів рихлять міжряддя. У фазу 1-го справжнього листка сіянці проріджують, залишаючи між ними відстань 5-6 см. Друге проріджування проводять через 2 тижні, збільшуючи відстань між рослинами до 10-15 см. Після проріджування рослини поливають, щоб ущільнився ґрунт, інакше в утворених порожнинах одразу ж відкладе яйця морквяна муха.

Догляд за пастернаком полягає в своєчасному видаленні бур'янів і розпушуванні ґрунту.

Залежно від погодних умов в період вегетації його поливають 3-4 рази. У суху погоду, при нестачі вологи в ґрунті, рослини припиняють ріст, а коренеплоди грубіють і викривляються. Якщо ж після тривалої посухи поливати пастернак великою кількістю води, коренеплоди розтріскаються і почнуть гнити.

Збирають коренеплоди зазвичай в кінці вересня, підкопуючи їх вилами. Частину коренеплодів можна залишити в грунті, щоб викопати їх взимку в в період відлиги або навесні.

У викопаних коренеплодів зрізають листя на 1 см вище голівки. Зберігають їх, як і моркву, в промитому вологому піску. Оптимальна температура зберігання – 0-1 °С, відносна вологість повітря 90-95%.

Хімічний склад  

У коренеплодах пастернаку міститься 6,3-6,5% цукрів, 4% крохмалю, 1,5% клітковини, 1,4 г протеїну. Є в них мінеральні речовини (кальцій, залізо, калій, натрій) і вітаміни (каротин, аскорбінова кислота, PP, B₁, B₂, B₆, B₉ ).

Завдяки високому вмісту в коренеплодах вітамінів групи B пастернак відносять до числа найцінніших овочевих культур, оскільки ці вітаміни нормалізують обмін білків, стимулюють процес кровотворення, покращують зір, а також регулюють роботу печінки і центральної нервової системи.

Специфічного аромату коренеплодам надають ефірні олії, які містяться також в листі пастернаку.

Тому у спекотну і вологу погоду листя пастернака може викликати опіки відкритих ділянок тіла.

Лікувальні властивості 

У народній медицині пастернак здавна використовували як сечогінний, болезаспокійливий засіб, що підвищує апетит і збуджує  статеву активність.

Крім того, відвар з подрібнених коренів пастернаку (1 ст. ложка на 1 склянку води), листя (1-1,5 ст. ложки на 1 склянку води) або коренеплодів (1/4 ст. ложки на 1 склянку води) п'ють, щоб пом'якшити кашель і викликати виділення мокротиння.

А настій коренеплодів використовують для збудження апетиту при загальному занепаді сил і ослабленні організму після важких захворювань.

Коренеплоди пастернаку мають здатність розширювати коронарні судини, тому корисні людям з підвищеним кров'яним тиском. З насіння цієї рослини отримують препарат, який попереджає напади стенокардії.

Коренеплоди пастернаку вживають в свіжому вигляді, тушкованими – як гарнір до м'яса, і в якості супової приправи.

Навіть 2-3 ст. ложки свіжих або тушкованих коренеплодів, з'їдені як гарнір до м'яса, підвищують тонус організму. Коренеплоди пастернака широко вживають в кулінарії при виготовленні ікри з баклажанів, гювечей, в консервному та кондитерському виробництві. Їх можна сушити та заморожувати для зберігання. 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com