Лісова гостя: особливості посадки і вирощування брусниці

Брусниця відрізняється внутрішньовидовою різноманітністю.

Дослідники виявили форми, що розрізняються між собою габітусом куща (пагони вилягаючі або прямостоячі), розміром листя (дрібне і велике), довжиною пагонів, забарвленням квіток (світло-рожеві, яскраво-рожеві), довжиною маточки і тичинок в квітці, довжиною і формою віночка (дрібні й більші), кількістю квіток у суцвітті, забарвленням і розміром ягід.

Брусниця добре росте і розвивається на кислих грунтах (рН від 3 до 5). Орієнтовно кислотність ґрунту на ділянці можна оцінити за  рослинами-індикаторами, які там ростуть. На ділянках з кислою реакцією ґрунту часто ростуть чорниця, лохина, сосна, береза, осока, хвощі і інші.

Урожайність суцільних заростей брусниці в природних умовах лісу щорічно змінюється і становить 50-200 кг/га.

На плантаціях врожайність становить 20-100 кг/га в залежності від умов розташування, агротехніки вирощування, сортів рослин і кліматичних умов року.

Вивчення брусниці в культурі у Волинській та Київській областях в зоні Полісся показало перспективність цієї культури.

Дослід включав два варіанти:

• перший – вивчення росту рослин брусниці (сорти Корал, Ернтегезен) на мінеральному ґрунті;
• другий – на торф'яному ґрунті з різними видами мульчування поверхні ділянки.

Перед посадкою на ділянках для брусниці провели маркування і посадку вкоріненими живцями рядами з відстанню між рядами в 30-40 см, і 15-20 см між рослинами в ряду. Після посадки провели рясний полив рослин, ґрунт замульчували. У якості мульчуючого матеріалу на ділянці з мінеральним ґрунтом використовували верховий торф (шар 5 см), через два роки поверхню ґрунту в рядах покрили тирсою (шар 3-5 см). На цій ділянці після посадки впродовж тижня рослини щодня поливали. На ділянці, розташованій на виробленому торфовищі, з ґрунтовими водами на рівні 30-90 см в вегетаційний період, поверхню  ґрунту засипали піском (шар 4-6 см). На контрольній ділянці ґрунт піском не покривали. Мінеральні добрива на ділянках не вносили. 

Облік врожайності рослин вели восени. На 2 рік після посадки рослини обох сортів брусниці на всіх ділянках почали масово плодоносити, деякі рослини вступили в плодоношення вже в рік посадки. На третій рік врожайність склала 105-350 г/м².

Найвища врожайність була відзначена на другій дослідній ділянці, на торф'яному ґрунті з піщаним покриттям, – 240-350 г/м² ягід.

На ділянці з мінеральним ґрунтом і мульчуванням торфом врожайність була нижчою – 200-330 г/м² ягід, а найнижча – в контрольній посадці (105-240 г/м²).

На всіх ділянках в окремі періоди року у рослин частково відмирали пагони. Більше відмерлих рослин було відзначено навесні після танення снігу і в кінці літа на ділянках з мінеральним ґрунтом.

Загибель пагонів, ймовірно, пов'язана з пересиханням верхнього шару ґрунту і пошкодженням хворобами.

Встановлено, що коренева система брусниці розташовується у верхньому шарі ґрунту (1-15 см), який в посушливий період втрачає вологу, а тому потребує періодичних поливів.

У брусниці два періоду цвітіння – травень і липень-серпень. Основний урожай формується після другого цвітіння. Квітки першого цвітіння можна обірвати, щоб збільшити кількість ягід осіннього врожаю.

Для насаджень брусниці вибирають освітлені ділянки з рівною поверхнею. При виборі ділянки бажано уникати закритих низин, де накопичуються і застоюються поверхневі води і холодні повітряні маси.

Для вирощування брусниці придатні супіщані, піщані, торф'яні і легкі суглинисті ґрунти. Найкраще брусниця росте і плодоносить на легких ґрунтах, багатих гумусом і показником рН від 3 до 5. На схилах необхідно створити тераси з рівною поверхнею.

На ділянці або поблизу має бути джерело води для поливу рослин. Перед посадкою рослин ділянку необхідно ретельно очистити від бур'янів і зорати її. Бідні ґрунти збагатити органікою (торфом, гумусом і іншим), на 100 м² рекомендується вносити 4-6 м³ торфу. Піщаний або суглинний ґрунт замульчувати торфом.

Для посадки краще використовувати парціальні кущі (окремі молоді рослини, з'єднані з кореневищем материнського куща) і пагони з частиною кореневища. Культурні сорти розмножують живцями, з яких за один сезон вегетації можна отримати саджанці 10-15 см заввишки.

Садити молоді рослини на постійне місце краще навесні, після того як сніг розтане, а ґрунт прогріється. Рослини в контейнерах можна висаджувати впродовж усього періоду вегетації.

Перед посадкою ділянку маркують згідно зі схемою, за якою рослини висаджуватимуть в ґрунт, – 30-40 см між рядами, 15-20 см між рослинами в ряду. Якщо на ділянці планується механізоване прибирання ягід, відстань між рядами встановлюють залежно від типу комбайнів, які будуть використовуватися.

Одразу після посадки рослин на постійно місце їх рясно поливають. У перші десять днів після посадки насадження також регулярно поливають, особливо в теплу сонячну погоду. Пізніше поливають по необхідності. Надалі до кінця вегетаційного періоду і в наступні роки рівень вологості підтримують з урахуванням природних опадів і температури повітря.

Сприятливий для розвитку рослин брусниці рівень вологості ґрунту в зоні залягання коренів – 60-80% повної вологоємності.

Брусниця негативно реагує як на недолік, так і на надлишок вологи. Оскільки коренева система брусниці розташовується у верхньому шарі ґрунту, на глибині 10-15 см від поверхні, вона чутлива до ґрунтової посухи.

На піщаних ґрунтах без регулярних поливів значно знижується приріст пагонів, а також урожай ягід. У вегетаційний період підтримувати оптимальну вологість особливо важливо, якщо поверхня ґрунту не тільки висихає, а й перегрівається, а рослини втрачають значну кількість води. Тому потрібні охолоджувальні поливи. У посуху насадження необхідно поливати щодня. Найкраще застосовувати дрібне дощування, з використанням спеціальних насадок на шланги.

На бідних ґрунтах при виявленні нестачі елементів живлення і зниженій кислотності рекомендується вносити добрива сірчанокислих форм в невеликих дозах (10-30 кг/га), оскільки вони підтримують кислу реакцію ґрунтового середовища.

Після посадки брусниці, а також періодично раз в два-три роки ділянку мульчують (шар 2,5 см, при повторному мульчуванні товщину шару зменшують до 2 см).

У якості мульчі використовують різні органічні і мінеральні матеріали: торф, соснову кору і опалу хвою, тирсу, листя, подрібнену солому, пісок або гравій. На мінеральних ґрунтах ефективне мульчування органічними матеріалами, а на органогенних – мінеральними субстратами.

Найчастіше в якості мульчі використовують тирсу і стружку, як найдоступніший матеріал.

Слід враховувати, що при пізніх весняних заморозках температура на таких ділянках на 1-2 °С вище, ніж на незамульчованих. Мульчування перешкоджає росту бур'янів, знижує температуру ґрунту влітку, оберігає його від перегріву і промерзання, покращує структуру і підтримує вологість на оптимальному рівні. 

При вирощуванні брусниці в культурі велику увагу необхідно приділяти контролю бур'янів на ділянці – своєчасно прополювати і скошувати їх. Якщо їх не видаляти, насадження поступово починають заростати бур'янами, які в підсумку створюють суцільне покриття. Для контролю росту бур'янів також часто використовують хімічні препарати – наприклад, раундап. 

Однак для отримання високоякісної продукції на садових ділянках бажано мінімізувати застосування хімічних засобів боротьби з бур'янами або повністю утримуватися від їх застосування.

Брусниця – рослина холодостійка і успішно переносить зими. Однак в холодні зими, при тривалій низькій температурі повітря, особливо в сонячну погоду, незахищені частини рослин висихають. Сніг на ділянці захищає їх від пересихання.

Певну небезпеку для брусниці представляють пізні весняні та ранні осінні заморозки. Весняні холоди можуть пошкодити бруньки, молоді пагони і квітки. Пошкодження квіткових бруньок веде до втрати річного (першого) врожаю. Осінні заморозки можуть пошкоджувати ягоди осіннього (другого) врожаю брусниці.

Захистити рослини в цей період можна за допомогою рясних поливів ділянки перед заморозками, а також укривши їх спанбондом, соломою, тканиною, поліетиленовою плівкою. Для обігріву пріпочвенном шару повітря і профілактики заморозків влаштовують задимлення, спалюючи з навітряного боку ділянки сміття, листя, паливні брикети. 

Валерій Коновальчук 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com