Слива без "додатків": боротьба зі шкідниками культури

Плоди сливи можуть обсипатися через істотні пошкодження комахами з ряду перетинчастокрилих – чорний сливовий пильщик, еврітома, або товстоніжка сливова, і загону лускокрилих – сливова плодожерка, рідше – східна плодожерка. 

Як свідчать літературні джерела і наші спостереження, шкода від цих фітофагів у всіх регіонах культивування сливи надзвичайно велика.

Для контролю життєдіяльності шкідливих видів необхідні знання про їх розвиток, щоб в критичні періоди провести захисні заходи.

Сливовий пильщик першим з названих вище шкідників прокидається після зими та починає свою життєдіяльність. Заселяє сливу, аличу, терен, рідше абрикос, черешню.

Дорослі комахи вилітають з місць зимівлі приблизно за тиждень до цвітіння сливи. Вони перелітають на квітучу рослинність (бур'яни), де підгодовуються пилком і нектаром. У самки розвинений яйцеклад у вигляді пилки, від чого походить назва виду. Пропилюючи шкірку, в чашечці бутонів або напіввідкритих квіток вона відкладає яйця. У квітки, що вже розпустилися, самки яйця не відкладають. В кінці цвітіння відроджуються личинки, які харчуються м'якоттю зав'язі. За період свого розвитку личинка пошкоджує 4-6 зав'язей. Личинки 2-го і 3-го віку виїдають м'якоть і насіння плодів, заповнюючи їх чорними мокрими екскрементами, що мають характерний запах клопів. В кінці періоду харчування личинка виходить з зав'язі, яка ще тримається на гілці або обсипалася, і заглиблюється в ґрунт. Зимують личинки в ґрунті, на глибині до 10 см, в щільних павутинних коконах.

У рік сливовий пильщик дає одне покоління. Розвиток його лімітує ґрунтова волога. Чисельність популяції обмежується в посушливі роки, коли частина особин гине, а друга частина впадає в діапаузу (пасивний період життєвого циклу комах та кліщів, що забезпечує їм переживання несприятливих умов).

Сливова товстоніжка пошкоджує сливу, терен, аличу, рідше абрикос, черешню і вишню. Початок льоту імаго приурочений до закінчення цвітіння, а масовий літ починається через 5-7 днів після осипання пелюсток.

Самки відкладають яйця в кісточки до їх затвердіння. Відроджені личинки живляться насінням всередині кісточки. Пошкоджені плоди сливи починають обсипатися (приблизно з кінця червня). Максимальне опадання зав'язі спостерігається в першій декаді липня. У момент осипання плодів личинки вже дорослі, вони залишаються зимувати в кісточках.

Вирішальне значення для вильоту дорослих комах має волога. У сухих кісточках імаго гине. А коли кісточка волога, товстоніжка  здатна прогризти в ній льотний отвір, на що йде 3-6 днів. Половина популяції повторно впадає в діапаузу, а деяка частина личинок залишається на третю зимівлю.

Сливова плодожерка пошкоджує сливу, абрикос, аличу, персик, терен, рідше вишню і черешню. Зимує в стадії гусениці, що плете щільний павутинистий кокон. Зимуючі гусениці в коконах можуть розміщуватися в нижній частині штамба, в поверхневому шарі ґрунту і під рослинними залишками.

Перші метелики з'являються навесні, до цвітіння сливи, а масовий їх літ відбувається в кінці цвітіння. Залежно від погодних умов ці терміни в різні роки можуть змінюватися, але орієнтовно це відбувається в фенологічні фази розвитку сливи, зазначені вище.

Метелики плодожерки сірувато-бурі, з фіолетовим відтінком, відносяться до сутінкових  видів. Вони активні ввечері, після заходу сонця, при температурі повітря не нижче 16-18 ° С. Самки відкладають яйця на плоди, зрідка на нижню поверхню листя. Період розвитку ембріона триває в середньому 7-11 днів.

Чим тепліше, тим швидше відроджуються гусениці, і навпаки, прохолодна погода затягує розвиток зародка. Після відродження вони до трьох годин повзають по поверхні плодів, листя і саме в цей час стають уразливими до дії захисних препаратів.

Проникнувши у плід, гусениця рухається в напрямку до черешка, проробляє хід, харчуючись м'якоттю і забруднюючи її своїми екскрементами. Шкідлива діяльність гусениці полягає в тому, що вона перегризає судини, що йдуть від плодоніжки в м'якоть, чим порушує рух поживних речовин.

Пошкоджені плоди передчасно дозрівають, забарвлюються в фіолетовий колір і осипаються. Одна особина пошкоджує один плід, зрідка, коли плоди стикаються, може переходити в інший. На плодах, в місцях входу і виходу, виступає камедь, що твердіє на повітрі.

Сливова плодожерка на заході дає одне покоління, на півночі і сході – одне повне і друге факультативне, на півдні – два повних і третє факультативне покоління.

Заходи боротьби

Для обмеження чисельності шкідників сливи необхідно проводити комплекс захисних заходів.

Проти сливового пильщика (дорослі особини) в період початку розпускання бутонів проводять обробку одним з рекомендованих для продажу населенню інсектицидів – арріво, децис, карате, кінмікс, фастак, шерпа. Це препарати з групи синтетичних піретроїдів, тривалість їх токсичної дії 8-12 днів. Норми витрати вказані в інструкції, що додається до упаковки. 

Ефективне також струшування дорослих особин з дерев і подальше їх знищення. Операцію проводять до підвищення температури повітря понад 10 ° С, коли імаго ще не активні, задубілі від прохолоди знаходяться на дереві. При струшуванні вони обсипаються з гілок.

В кінці цвітіння сливи личинки пильщика відроджуються і пробурують ходи в зав'язь. Контактні препарати для них не страшні.

Якщо обробка не проведена до цвітіння, то після осипання пелюсток дерева обробляють системними препаратами, ефективними проти личинкової стадії цього шкідника. У препаратів актара, моспілан, конфідор максі, проАгро, ратибор системний механізм дії: при попаданні на зав'язь вони проникають всередину плодиков і вбивають личинку. Токсичність їх дії – близько трьох тижнів.

З огляду на те, що личинки пильщика зимують у верхньому шарі ґрунту, знизити його чисельність можна такими агротехнічними прийомами: періодичне розпушування ґрунту під деревами влітку (утримування ґгрунту під чорним паром) і осіннє перекопування ґрунту. 

Крім того, необхідно щодня збирати пошкоджену падалицю, оскільки личинки довго не затримуються в плодах, а виходять з них в ґрунт, занурюючись на глибину 50-70 см.

Захистити плоди від сливової товстоніжки важче, ніж від інших шкідників, але все-таки можна. Як свідчать результати наших досліджень, проти товстоніжки ефективні інсектициди БІ-58, конфідор максі, дантоп, каліпсо. Дерева обробляють ними проти імаго одразу ж після цвітіння.

Ефективний спосіб зниження чисельності шкідника – збір і знищення падалиці. Збір падалиці проводять перед кожною обробкою ґрунту, щоб уникнути закладення опалих плодів. Встановлено, що доросла особина здатна вийти наверх з глибини 50 см, тому падалицю слід збирати або закладати глибше зазначеного рівня.

Проти сливової плодожерки проводять 3-4 обробки інсектицидами.

• Першу обробку проводять в першій декаді червня, в період масового льоту метеликів покоління, що перезимувало (сума ефективних температур повітря вище 10 ° С, становить 200 ° С). При обприскуванні використовують препарати піретроїдної групи або конфідор, конфідор Максі, моспілан, проАгро, ратибор. Проти плодожерки ефективний також матч, 5% к.е., який зберігає токсичність до 30 днів.
• Вдруге обробляють дерева в кінці червня - на початку липня, але не раніше ніж препарати втрачають токсичність після першої обробки, тобто через 14 днів. Проти другого покоління обприскують пізні сорти (кінець липня), використовуючи один з перерахованих вище препаратів. 

Сливову плодожерку ефективно контролюють мікробні препарати на основі бактерій – бітоксибациллін (БТБ), лепідоцид, гаупсін, які випускаються в рідкій формі. Кількість обробок в порівнянні з хімічними препаратами збільшується від 4 до 6, в залежності від кількості поколінь. Інтервал між обробками 8-10 днів. Норма витрати мікробних препаратів залежить від титру (концентрації) спор і може доходити до 100 мл на 10 л води. 

Важливе значення в зниженні чисельності плодожерки має збір і знищення падалиці. У літній період ґрунт під деревами рихлять, а восени перекопують. З другої половини червня на штамби дерев накладають ловчі пояси, виготовлені з гофрованого паперу. Їх розміщують на висоті 20-25 см від землі, зверху і знизу щільно обв'язують. Один раз в 10-14 днів ловчі пояси перевіряють на наявність гусені. При виявленні її вибирають і знищують, а ловчі пояси знову накладають на штамби дерев. 

Для відлову та подальшого винищення метеликів застосовують світлові пастки, пастки з бродильною речовиною (варення зі слив з додаванням цукру, дріжджів). Ємності з компотом розвішують в кроні дерева. Їх щодня перевіряють, вибираючи відловлених особин.