Водні процедури: як поливати город у спеку

Вегетаційні поливи проводять раз на кілька днів, вони повинні бути рясними – ґрунт треба промочити на глибину 50-70 см, оскільки коренева система рослин вже досягла цього рівня. А на початку літа цілком вистачало зволоження на глибину 20-40 см. 

Поливати можна декількома способами.

Найпростішим вважається полив по борознах. Борозни можна робити більш глибокими (18-22 см), середніми (12-18 см) і дрібними (8-12 см). При поливі по дрібним борознам ґрунт менше розмивається, але процес поливу триває довше. Глибокі і середні зручні, коли треба швидко полити, але в цьому випадку на великій площі після поливу утворюється кірка.

Головне правило поливу по борознах: воду подають спочатку на найнижчу точку городу.

Якщо беруть воду з відкритого водоймища (арика, канави), то відкривши 2-3 найнижні борозни пускають в них воду, а коли вони наповняться по вінця, відкривають наступну борозну, а политі закривають.

Воду з закритого водопроводу з невеликим напором зручно подавати до грядок по поліетиленовому рукаву, який прокладають  по всій ділянці і в якому напроти кожного міжряддя роблять отвори. Полив за допомогою рукава проводять так само, як і по борознах – починаючи з нижньої точки і поступово закриваючи отвори.

Полив в лунки трудомісткий, адже доводиться носити відра або лійки, але економити воду.

• Для такого поливу помідори, баклажани, перець, огірок висаджують в лунки глибиною 10-12 см на відстані 25-30 см в рядку і 50-60 см між рядками. 
• А моркву, петрушку, кріп, цибулю та інші овочеві висаджують по краях борозен глибиною 15-20 см.

Лунки і борозни після поливу обов'язково мульчують перегноєм або компостом для зменшення випаровування вологи.

Там, де є центральний напірний водопровід або свердловина, багато хто використовує шланговий полив. Але фахівці категорично проти нього: по-перше, вода дуже холодна, по-друге, при шланговому поливі струмінь води розмиває ґрунт, нерівномірно і неглибоко зволожує його, волога швидко випаровується, утворюється кірка.

Так що шланг використовують тільки для подачі води в борозни, до дощувальних пристроїв і для наповнення бочок, баків і інших ємностей, де вода для поливу буде відстоюватися і нагріватися.

До речі, при поливі нагрітою на сонці водою все культури розвиваються краще і швидше.

Підґрунтовий полив особливо підходить для помідорів, перцю та ін. культур, які не люблять підвищеної вологості.

Для цього способу керамічні, поліетиленові або металеві труби діаметром 3-7 см, в яких через кожні 30-40 см пророблені невеликі отвори, укладають в землю на глибині 8-15 см. Воду в таку систему треба подавати з малим напором.

Звичайно, це зрошення треба монтувати заздалегідь, але зараз можна використовувати його принцип в спрощеному вигляді за допомогою пластикових пляшок: проколюють шилом кілька рядів дірочок з одного боку пляшки, і, наповнивши водою, в лежачому положенні заглиблюють в ґрунт в міжряддях, залишаючи верхню частину на поверхні, щоб вода прогрівалася сонцем. Для зручності роблять ще й отвори для наповнення пляшок водою, щоб не виймати їх із землі.

Крапельний полив, при якому вода подається дуже «адресно» до кожної рослини по трубах з піднесеного на невелику висоту бака, обладнали собі багато городників. Це зручний і економний спосіб, він створює для рослин постійне і комфортне зволоження.

А в якості тимчасового крапельного зрошення можна використовувати всі ті ж пластикові пляшки з водою, встромивши їх шийкою (в якій зроблені дірочки) в землю біля рослин. Можна і просто покласти пляшку так, щоб вода з неї капала поблизу стебла рослини.

Головне – відрегулювати розмір отворів, щоб вода надходила не дуже швидко і не дуже повільно.

Дощування і аерозольний полив освіжають рослини і разом з тим зволожують ґрунт. Вони на 50-70% підвищують вологість в приземному шарі повітря і на 5-6 ° С знижують температуру в цій зоні. Їх проводять в перерві між вегетаційними поливами.

Недоліком такого поливу є те, що через деякий час листя на нижній частині стебла, особливо у молодих рослин, лягає на землю і прибивається ґрунтом, через що рослини страждають. Тому такий полив навіть в спеку треба через 2-3 г відключати на деякий час. Після поливів на наступний день розпушують ґрунт, щоб не утворювалася кірка і уповільнилося випаровування вологи. Недарма ж кажуть, що одне розпушування дорівнює поливу. 

Норми поливу для різних культур

За вимогливості до вологи овочеві культури поділяють на 4 групи.

• Дуже вимогливі: всі види капусти, редис, редька, салат, шпинат, кріп, селера, зелена цибуля. Їх поливають кожні 4-6 днів, використовуючи 350-400 л на 10 м².
• «Економні»: огірок, цибуля, часник, баклажан, перець, помідори – вони вимогливі до вологи, але використовують її економно. Їх поливають раз на 6-7 днів, з розрахунку 400-500 л на 10 м².
• Помірно вимогливі: столовий буряк, морква, кабачок, картопля, квасоля, спаржа, ревінь, хрін. Поливають через 10-15 днів, витрачаючи 700-800 л на 10 м².
• Стійкі до посухи: кавун, диня, гарбуз. Для них підійде полив через 15-18 днів при витраті 800-900 л на 10 м². 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: pixabay.com