Щоб не було плям: заходи боротьби з фітофторозом картоплі

Шкідливий і небезпечний

Збудник фітофторозу картоплі – гриб Phytophthora infestans (Моnt.) De Bary з класу ооміцетів. Фітофтора означає «пожирач рослин». Крім картоплі, патоген може інфікувати помідори, перець і інші культури родини пасльонових. Він вражає всі надземні органи (листя, стебла, черешки), а також бульби.

Перші ознаки захворювання спостерігаються найчастіше на нижніх листках рослин у вигляді темно-бурих плям. На стеблах і черешках листя помітні поздовжні коричневі смуги. На нижньому боці листової пластинки на межі здорової і ураженої тканин видно білий наліт спороношення гриба.

На розвиток хвороби великий вплив мають погодні умови.

Коли сухо і спекотно, поширення фітофторозних плям призупиняється, вони стають ламкими. При підвищеній вологості плями швидко збільшуються, уражена тканина загниває.

Якщо погода сприяє розвитку хвороби більше тижня, може загинути бадилля на всій площі.

Впродовж свого  життєвого циклу гриб здатний формувати кілька генерацій поколінь, тому хвороба на бадиллі картоплі поширюється досить швидко. Найбільш інтенсивно розвиток фітофторозу відбувається при температурі повітря 16-20 ° С і відносній вологості 95-100%, а також після випадання рясної роси, оскільки зооспорангії (конідії) гриба проростають у краплі води.

Особливість даного гриба – його неоднорідність. Фітофтора мінлива і може мати безліч різних біотипів. В результаті виникають нові, більш агресивні форми гриба.

Так, з появою А2-сумісної форми фітофтороз, який зазвичай вражав картоплю в другій половині вегетації, здатний викликати захворювання рослин впродовж всієї вегетації. До того ж це покоління патогена швидко долає стійкість районованих і перспективних сортів картоплі і помідорів. 

Зараження картоплі фітофторозом відбувається кількома шляхами:

• при використанні ураженого посадкового матеріалу;
• при потраплянні в ґрунт спор збудника хвороби під час дощу і зараженні при цьому бульб;
• при зборі врожаю, коли бульби мають контакт з хворим бадиллям.

Перші осередки інфекції формуються на паростках уражених бульб і рослинних рештках, де патоген зимує у вигляді міцелію або ооспор збудника. Вторинне зараження відбувається в період вегетації від поширення спор (конідій) гриба повітряними і дощовими потоками. Грибні спори можуть проникати всередину картоплі через вічка, чечевички, а при наявності на бульбах механічних пошкоджень – через утворені ранки.

На бульбах картоплі виникають тверді буро-сірі плями. Згодом вони поширюються в глиб тканини, утворюючи іржаво-бурі нерівні некрози. Пізніше уражені бульби загнивають.

Захисні заходи

Будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати.

Тому при вирощуванні картоплі слід виконувати комплекс профілактичних заходів:

• дотримуватися сівозміни, не висаджувати картоплю після пасльонових культур (помідори, перець, баклажан). Кращі попередники для неї – бобові, гарбузові, баштанні культури;
• забезпечити здоровий посадковий матеріал. Відібрану картоплю треба добре прогріти перед посадкою, видаливши бульби з найменшими ознаками захворювання;
• по можливості використовувати більш стійкі сорти. За даними наших спостережень, серед вітчизняних сортів відносно стійкі до фітофторозу Глазурна, Доброчин, Легіонер, Оберіг, Поліська крохмалиста, Спокуса, Скарбниця, Слов'янка, Явір;
• не вносити при посадці картоплі свіжий гній. Необхідно з обережністю застосовувати азотні добрива, які сприяють розвитку захворювань. А ось внесення калію, фосфору, а також мікроелементів, зокрема міді, навпаки, підвищує стійкість рослин до хвороби;
• дотримуватися просторової ізоляції з пасльоновими культурами, а також не допускати надмірно загущених посадок. У таких випадках створюються сприятливі умови мікроклімату, і хвороба розвивається швидше;
• своєчасно підгортати картоплю. Крім звичайних цілей, цей прийом ще й захищає бульби від зараження;
• збір врожаю проводити в суху погоду, потім повністю очистити ділянку від рослинних залишків. Викопані бульби повинні пройти так званий лікувальний період впродовж двох-трьох тижнів. І тільки після цього картоплю закладати на тривале зберігання.

Фунгіциди-рятувальники

Якщо при дотриманні всіх профілактичних заходів рослини все ж уражаються хворобою, їх необхідно обробляти фунгіцидами.

На сьогоднішній день зареєстровано більше 30 найменувань препаратів проти фітофторозу.

Перші обробки фунгіцидами бажано проводити до появи хвороби при змиканні бадилля в рядах (в фазу бутонізації – початок цвітіння). Дослідження показали, що максимальна ефективність фунгіцидів досягається тоді, коли захист насаджень починають комбінованими препаратами, до складу яких входять системні та контактні засоби. Це дозволяє на 20-30 діб затримати зараження картоплиння і таким чином знизити втрати врожаю. Подальші обробки проводять через 10-14 днів після попередньої.

Всього за сезон системно-контактними препаратами проводять дві-три обробки, а контактними – чотири, з урахуванням ступеня розвитку хвороби і тривалості захисної дії препарату.

В кінці вегетації рослини обприскують контактними препаратами з коротким періодом очікування (наприклад, фунгіцидами Ширлан 500 SC, к. с. та Банджо КС), щоб інфекція не потрапила в бульби картоплі. 

За даними наших досліджень, найбільш ефективними проти фітофторозу картоплі виявилися системні фунгіциди Магнікур Фіно 61 SC, 687,5 КС, Квадріс 250 SC, к.с., комбіновані системно-контактні фунгіциди Магнікур Нео 450 SC КС , Мелоді Дуо 66,8 WP, з.п., Ридоміл Голд МЦ 68 WG.

Системні фунгіциди бажано застосовувати не більше двох разів поспіль, щоб уникнути появи стійких форм патогена.

Вищевказані препарати продаються в дрібних розфасовках для застосування на присадибних ділянках. Їх можна використовувати і для обробки томатів. Для захисту рослин від фітофторозу компанія «Сімейний Сад» пропонує фунгіциди Джип і Старк. Комплексне застосування заходів захисту дозволить отримати високий і якісний урожай.

Валентина Сергієнко 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора, pixabay.com