Відходи органічного походження – бадилля, листя, сіно, солому, тріску, лушпиння, тирсу, кору та інші – не потрібно викидати або спалювати. Все це можна використовувати в якості мульчі або добрива, а також для закладки компосту і теплих грядок.
Свіжі відходи найкраще підходять для приготування різних компостів. У процесі компостування помітно посилюється біологічна активність органічної маси, збільшується чисельність всіх найбільш значущих фізіологічних груп мікроорганізмів, а також знищується більшість патогенних організмів і бур'янів.
Для приготування компосту рослинні залишки змішують з гноєм або послідом.
Також готують органо-мінеральний компост.
- Для цього необхідно 100 кг сировини перемішати з 10 кг глини або грунту, потім додати 2 кг карбаміду, 1 кг простого суперфосфату і 1 кг хлористого калію. Отриману масу періодично зволожують і перевертають. Через півроку компост готовий, а при більш тривалих термінах зберігання виходить перегній.
- Прискорити процес дозрівання компосту можна за допомогою біопрепаратів Унікаль, Органік-Баланс, Байкал ЕМ-1У, Тапір (препарати, дозволені для використання в фермерських господарствах) та ін.
Вносити компост слід в залежності від рівня родючості грунту (0,3-0, 8 т на 1 сотку). Найкраще це робити восени.
Перегній значно покращує структуру ґрунту, створює в ній хороший водно-повітряний режим, підвищує її поглинальну здатність і збагачує поживними речовинами, що в свою чергу позитивно впливає на якість і кількість гумусу.
В якості мульчі відмінно підійдуть листя, тріска, подрібнена кора або солома. Шар рослинних залишків товщиною 5-10 см здатний запобігти розвитку бур'янів, зберегти вологу, наситити верхні ґрунтові шари органікою. Він також перешкоджає процесам ерозії і появи кірки, створює сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів і ґрунтових тварин – черв'яків, панцирних кліщів, ногохвісток, мокриць та ін. Слід підкреслити, що при внесенні органічних добрив чисельність дощових черв'яків і мікроартропод (ногохвісток і кліщів, які відповідають за подрібнення рослинних залишків у ґрунті) збільшується майже вдвічі.
Органіка потрібна для всіх типів ґрунтів, особливо для легких піщаних і супіщаних, де за рахунок внесення органічних добрив підвищується вологоємність і поліпшується структура.
Перепрілу солому, листя, тирсу або кору перекопують із ґрунтом, тим самим покращуючи її орний шар і створюючи сприятливі умови для розвитку рослин і корисних ґрунтових мікроорганізмів, які виступають в ролі посередника між ґрунтом і рослиною.
Після внесення органіки підвищується ефективність використання мінеральних добрив і хімічної меліорації (вапнування).
Але потрібно дуже обережно підходити до внесення в ґрунт свіжих відходів або соломи.
Адже через це в ґрунті різко зростає чисельність мікроскопічних грибків, бактерій і актиноміцетів, що поглинають велику кількість поживних елементів (особливо азоту), необхідних рослинам.
Виправити ситуацію можна, якщо внести 10 кг діючої речовини азоту на 1 т рослинних залишків (22 кг карбаміду або 29 кг аміачної селітри).
Кількість і якість рослинних залишків залежить від культури, сорту і врожайності і коливається від 1 до 15 т/га.
На городі органічного матеріалу значно менше – 2-3 т/га, або 20-30 кг на 1 сотку, відповідно, для їх розкладання потрібно близько 0,5 кг азотних добрив на 1 сотку.
Якщо органіки багато, в неї можна додати біопрепарати для прискорення процесів розкладання і поліпшення фітосанітарного стану ґрунту. При цьому необхідно збільшити кількість азоту до 12 кг на 1 т відходів.
Слід пам'ятати, що мікробіологічна активність орних ґрунтів і так дуже висока (загальна кількість мікроорганізмів в 3-5 разів більше, ніж на лузі). А це, поряд з виносом поживних елементів і постійної обробітком ґрунту, сприяє прискореній мінералізації органічної речовини і, відповідно, зменшення в ній гумусу.
Тривалий досвід науки і практики свідчить про найважливішу, нічим не замінну, роль органічних речовин у ґрунтоутворенні і родючості ґрунту.
Якщо грамотно використовувати відходи, які буквально валяються у нас під ногами, можна значно підвищити родючість ґрунту і отримувати гідний урожай овочів і фруктів.
Сергій Резник
© Журнал "Огородник"
ФОТО: автора, pixabay.com