Небезпечні смуги: віруси цибулинних квіткових культур та захист від них

Зупинити розвиток вірусного захворювання неможливо, оскільки вірус живе в клітині рослини.

Якщо ураженим рослинам забезпечити оптимальні умови вирощування, вірусне захворювання, перебуваючи в латентній (прихованій) формі, може тимчасово зовні не виявлятися. При погіршенні умов вірус швидко активізується. Цим пояснюється спалах вірусних хвороб в роки з екстремальними погодними умовами. 

Поширюється вірус з соком хворих рослин.

Основні переносники – попелиця, гризуни, бджоли та інші комахи.

Захворювання може переноситися також при зрізуванні квітів або обробці рослин зараженим садовим інвентарем.

За один-два роки вирощування хворих рослин вірус вражає окремі сорти повністю. Найбільш схильні до захворювання ослаблені рослини, які ростуть на загущених посадках, що не оброблених плантаціях. Причиною може бути недолік вологи, різкі коливання температури, пересушування цибулин.

Зовнішні ознаки вірусного захворювання тюльпана – пістрявість пелюсток – проявляються в основному на пелюстках квіток, змінюючи сортове забарвлення (штрихи і смуги білого, жовтого, кремового, рожевого, чорного кольорів). 

Розрізняють два види пістрявості пелюсток – світлий і темний.

• Світлий проявляється в основному на рожевих, червоних і фіолетових квітках у вигляді білих або жовтих, чітко обмежених штрихів (смуг), розташованих по краю пелюстки або по всій її  поверхні.
• Вірус темної пістрявості проявляється на червоних квітках тюльпанів у вигляді пірчастого малюнка або майже чорних штрихів. Малюнок краще помітний на внутрішній стороні пелюсток.

Обидва види можна спостерігати і на одній рослині, однак на квітках білого і жовтого відтінків виявити такі ознаки складніше – це слабкі, бліді, майже водянисті плями чи смуги.

Уражені тюльпани мають укорочену деформовану квітку, зацвітають пізніше, період цвітіння у них скорочений.

На листі захворювання проявляється у вигляді блідих плям на зеленому тлі. Так, на тюльпанах групи Грейга порушується сортовий малюнок забарвлення листка, він зникає повністю або частково, особливо в осередках пошкодження вірусом. В окремих випадках захворювання проявляється вже на ранніх стадіях, на молодих сходах – у вигляді пурпурових плям, з яких в подальшому утворюється деформоване листя. 

Такі рослини, як правило, схильні до грибних захворювань (наприклад, до сірої гнілі – Воtritis tulipа). За сприятливих для себе умов ця хвороба може знищити впродовж доби всі насадження. Уражені вірусом некрозу листки (штрихоподібні плями вздовж листка), бутони, стебло деформуються, всі частини рослини на ранніх стадіях росту дуже тендітні. Згодом така рослина гине. 

Сприйнятливість до вірусних захворювань у різних груп і сортів тюльпанів різна.

Однак не всі строкаті тюльпани слід вважати зараженими. Наприклад, сорт Художник з групи Дарвінових гібридів має сортову ознаку – забарвлення з двох кольорів (на жовтому тлі червоні точки), досягнуту селекційним шляхом.

Носіями вірусу пістрявості, як правило, є дикорослі види цибулинних культур – тюльпан, лілія, орнітогалум.

Найбільш поширене вірусне захворювання у нарцисів – вірусна мозаїка.

Викликає зниження маси цибулин, зменшення розміру квітки і квітконіжки. Пошкоджені рослини зацвітають трохи пізніше, квітка сильно жовтіє, на ній з'являються опуклі безбарвні водянисті смуги, пелюстки стають тонкими і в'ялими. У деяких сортів на листках видно смуги і плями світлішого забарвлення, листя стоншене, схильне до вилягання, має блискучу поверхню. Уражені хворобою рослини в'януть. 

Оскільки в тканинах нарциса міститься отруйна речовина, шкідники не ушкоджують рослину. Це трохи знижує і вірогідність зараження нарциса вірусними захворюваннями.

Гіацинти вражає вірусна мозаїка гіацинтів. На квітках її ознаки не виявляються, їх можна побачити на листках (в тіні). 

Захворювання проявляється у вигляді світло-жовтих або жовтих смуг розміром менше довжини листка, які видно з обох його боків уздовж прожилок. Смуги, зливаючись одна з однією, утворюють великі вдавлені жовті плями уперемішку з опуклими жовто-зеленими. Збільшуючись в розмірі, вони захоплюють всю листову пластинку, вона набуває світло-зеленого або жовтого забарвлення. Такі ж смуги з'являються на квітконіжці, яка деформується і стає крихкою. На заражених рослинах листя передчасно відмирає, що призводить до загнивання цибулин.

Переносники вірусних захворювань на цибулинних культурах – цибулинний кліщ, стеблова та цибулева нематода, попелиця.

Кореневий цибулинний кліщ зустрічається (особливо на півдні України) як на культурах у відкритому ґрунті, так і при зберіганні садивного матеріалу. Шкідник пошкоджує цибулини і таким чином вірус переноситься на здорові рослини. 

Значної шкоди цибулинним культурам завдають стеблова і цибулева нематоди. Личинки нематоди у вологому ґрунті можуть переміщатися з однієї рослини на іншу. У степовій зоні не поширені, але вогнищами зустрічаються в західних областях України.

• У уражених шкідником тюльпанів квітка деформується, рясніє, стебло згинається. Заражені цибулини тюльпанів стають м'якими, легкими. На пошкоджених лусочках з'являються бурі або жовті плями, а на поперечному зрізі цибулини видно ділянки тканини жовтуватого забарвлення.
• У уражених нематодою нарцисів квітка набуває потворної форми, стебло часто розтріскується, рослини стають карликовими, а цибулини при зберіганні – м'якими, особливо біля шийки. На поперечному зрізі ураженої цибулини видно концентричні бурі кільця.

Як вже було сказано, основне джерело зараження – хворі рослини, тому, щоб вірусне захворювання цибулинних культур не поширювалося, їх потрібно вчасно видаляти з ділянки (викопати вузькою совковою лопаткою, винести за межі ділянки і спалити).

Якщо цибулина залишається в землі, її легко виявити при збиранні, оскільки вона нерозвинена (неповновага, м'яка). 

Великі площі під цибулинними культурами при сильному зараженні сортів оглядають рано вранці в перший день розкриття бутонів. Не можна допускати цвітіння вірусних рослин, оскільки бджоли та інші комахи інфікують здорові рослини.

Як тільки квіти починають втрачати декоративність, їх видаляють їх з частиною квітконоса, намагаючись при цьому не перенести вірус разом з соком на інші рослини.

Якщо плантація призначена для розмноження посадкового матеріалу, квіти видаляють повністю. При цьому треба переконатися, що серед рослин немає інфікованих.

Для знезараження інструменту, призначеного для зрізання квітів, бажано використовувати формідрон, до складу якого входить формалін, або 3-4%-ний розчин формаліну.

Досвід свідчить, що змоченими в розчині формаліну ножицями (використовують дві пари ножиць – однією працюють, іншу тримають в дезинфікуючому розчині) можна зрізати не більше 4-5 рослин підряд, тоді збереження здорових рослин гарантовано.

Перед посадкою цибулини необхідно перебрати (розсортувати) і видалити всі хворі – спалити або закопати за межами дільниці на глибину не менше 1 м. При відборі і висадці не можна допускати механічного пошкодження, оскільки воно є джерелом зараження. Цибулини, уражені кореневим кліщем, потрібно негайно обробити підходящим інсектицидом. 

При посадці необхідно дотримуватися карантинних заходів: 

• куплений посадковий матеріал для перевірки на зараженість висаджувати на ізольованій ділянці 
• кожну культуру висівати за кращим попередником (пар або сідеральний пар) і при стабільному похолоданні (вночі 10-12 °С) 
• не слід висаджувати тюльпани поблизу лілій, тютюну – носіїв вірусу, який ушкоджує тюльпани. 

У період вегетації слід систематично ретельно оглядати рослини, видаляти хворі рослини, особливо з моменту  забарвлення бутона, коли захворювання проявляється найбільш чітко.

При уважному огляді легко виявити ознаки вірусних захворювань на листках і зелених бутонах – штрихи і смуги різної інтенсивності забарвлення. 

Необхідно дуже обачно вносити азотні добрива – перевищення рекомендованих доз знижує стійкість рослин до захворювання. Намагайтеся створити оптимальні умови вирощування і не допускати засмічення плантацій бур'янами. Проводьте профілактичні обприскування ділянки інсектицидами проти попелиці. 

При викопуванні не залишайте цибулини сушитися на сонці. Зберігайте їх в лотках з сітчастим дном у спеціальному добре вентильованому приміщенні. Це запобіжить їх загниванню. У сховищі необхідно підтримувати оптимальний режим для кожної культури, проводити дезинфікуючу побілку вапняним молоком (2 кг вапна на 1 відро води) і знищувати гризунів.

Завдяки ретельному догляду вже багато років мені вдається утримувати колекцію цибулинних культур (близько 2000 селекційних зразків) практично здоровою. 

Анатолій Щербаков 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: Огородник