Бахча в мініатюрі: сорти крихітних динь та кавунів

Маленькі, але хвацькі 

У сорту ранньої (вегетаційний період 80-90 днів) дині Апельсинка плоди трохи більші за розміром, ніж у Пепіно, але не менш ошатні. Батоги досить довгі, понад 2,5 м, суцільно обвішані пласкими плодами масою 150 г. При дозріванні шкірка плодів стає помаранчевою, з зеленими смужками, тому вони виглядають, як очищені від шкірки апельсини. М'якоть дуже ароматна і солодка. Мініатюрний розмір плодів дозволяє взяти їх з собою в дорогу або на роботу для легкого перекусу. 

У динь раннього сорту Великий пепіно і врожайність рекордна, і розміри плодів значні. Довжина стебел досягає більше 2,5 м. Плоди округлі, масою 350-500 г, з дуже красивим муаровим візерунком на шкірці. М'якоть напівпрозора, світло-кремового кольору і тане в роті, як заварний вершковий крем. Справжній делікатес! Плодоносить диня до самих холодів, зав'язуючи плоди все вище і вище на своїх стеблах-ліанах. 

Карамель – високоврожайний сорт, вегетаційний період 90 днів. Довжина батогів близько 3 м. Плоди масою 350 г, з грубою, темно-зеленою шкіркою, вкритою сірими тріщинами-павутинням, виглядають дуже екзотично. У дині Карамель світло-зелена  м'якоть з медовим ароматом та неймовірним смаком. Це справжня цукерка, яка росте на ліані! Плодоносить диня до холодів. 

Сорт міні-дині Кавунова екзотичний як зовні, так і в розрізі. Дозріває ця динька на 90-й день від сходів. Довжина батогів 1,2-1,4 м. Круглі плоди масою 200 г, блакитно-сталевого кольору, з зеленими «кавуновими» смужками в розрізі здивували помаранчевою  солодкою м'якоттю, в післясмаку якої відчувається разом і диня, і кавун! 

Всі сорти міні-динь виявилися дуже смачними і порадували урожаєм. До того ж порційні плоди – це дуже зручно. Розрізав свіжу стиглу диньку, і одразу з'їв, не піклуючись про те, куди подіти надлишки. 

Як виростити яйце дракона

Вперше виростила не тільки порційні міні-дині, а й міні-кавуни. 

Попередні спроби виростити навіть ранні сорти кавунів на моєму мізерному піщаному ґрунті не увінчалися успіхом. 

Тому вирощувала міні-кавуни в мішках і на високих грядках, де могла контролювати вологість ґрунту і підтримувати його родючість за допомогою регулярного внесення комплексних добрив. 

Одні кавуни росли в розстил, інші  – на шпалері. 

Першими дозріли червоні кавуни індійської селекції. У них смугасті, класичні для кавунів, зелені сорочки в світло-зелених смужках. Форма теж класична – кругла, маса плода – до 1 кг. М'якоть смачна, рожева, з невеликою кількістю насіння такого ж кольору. Так приємно насолоджуватися своїм свіжим кавуном, який виріс у відкритому ґрунті вже в середині липня! 

Через тиждень стали дозрівати японські міні-кавуни з лінії сортів Яйце дракона, і моєму захопленню не було меж. Плоди яйцеподібної форми казково виглядали в красиво розписаних візерунками сорочках – з муаровим малюнком, зигзагоподібними смугами. Японські селекціонери зробили неймовірне. Завдяки невеликим розмірам плоди швидко дозрівають і мають найсолодший смак. У розрізі кавуни вразили багатою колірною гамою, вони були оранжево-жовтими, лимонно-жовтими, яскраво-червоними... 

Всі вирощені мною плоди досягали 1,2-1,4 кг. Але, як виявилося, маса кавунів може бути вдвічі більше, якщо їх прищепити на спеціальній підщепі або хоча б на лагенарії. До щеплення кавунів я ще в своїй практиці не дійшла, поки освоюю агротехніку, найбільш зручну для моїх умов. 

Світлана Внукова 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора