Чи все корисно, що в компост "полізло"? Готуємо компост та "зелені" добрива за ЕМ-технологією

Все за рецептом 

В останні роки я приловчилися робити компост прямо на грядці: складаю різну органіку і поливаю її мікробіологічним препаратом Емочка. Такий метод дозволяє істотно заощадити час і трудовитрати, оскільки компост не потрібно розносити по ділянці.

Крім того, вуглекислий газ, який утворюється в результаті розкладання органіки, виділяється безпосередньо під рослинами.

Це дуже важливо для всіх городніх культур, адже половину основного харчування для них становить саме вуглекислий газ.

При приготуванні компосту потрібно обов'язково стежити за тим, щоб в нього не потрапили «шкідливі інгредієнти»: хворі рослини, бур'яни з насінням, фрукти і овочі після термічної обробки, шкірка цитрусових, синтетичні матеріали і ін.

Ці компоненти негативно позначаються на якості компосту і можуть істотно нашкодити ґрунту і рослинам.

Для приготування компосту краще використовувати:

• скошену траву, сіно, солому, тирсу, опале листя, гній тварин і пташиний послід, картон, газети, стару бавовняну тканину, яєчну шкаралупу, лушпиння насіння, тонкі гілки, падалицю фруктів кухонні харчові відходи і відходи овочевої продукції з городу.

Як правило, я роблю ЕМ-компост, оскільки він відрізняється більшою біологічною активністю, ніж звичайний компост.

Для його приготування укладаю шар різноманітної органіки (30-50 см), потім шар ґрунту (5-10 см) і обприскую кожен шар робочим розчином Емочки (100 мл на 10 л води).

До речі, якщо сухої органіки багато, додатково зволожую її водою. Після цього компост вкриваю плівкою, шифером і високим шаром соломи, щоб заховати його від прямих сонячних променів.

При такому способі компостування сировину буде готова не через рік або два, а лише через 2-3 місяці.

Мені вдається отримувати такий результат завдяки ефективним мікроорганізмам – Емочка і ЕМ-бокаші, які допомагають суттєво скоротити час приготування компосту. При цьому компост виходить в кілька разів корисніше звичайного, без комах і неприємних запахів.

Де ж органіка? 

Звичайно, багато городників запитають: «Де ж взяти таку кількість органіки, щоб приготувати добриво для всього городу?». До того ж останнім часом коров'ячий перегній виріс в ціні, а його якість помітно знизилася. З огляду на це потрібно шукати альтернативу і починати з найпростішого.

Так, в зимовий період з кухонних відходів можна отримати до 500 кг найкориснішого концентрованого добрива.

Достатньо лишень збирати домашні харчові відходи, складати їх в ЕМ-контейнер і додавати до них ефективні мікроорганізми.

Я роблю це так:

• в ЕМ-контейнер укладаю шар кухонних відходів, посипаю ЕМ-бокаші, ставлю зверху зверху гніт і щільно закриваю відро, щоб не було доступу повітря.

Рідину, жир і кістки в такий ЕМ-контейнер не складаю.

При такому компостуванні на дні відра виділяється рідина, яку я кожен день зливаю в пляшку через спеціальний краник внизу ЕМ-контейнера. Якщо все зроблено правильно, через 2-3 тижні ці відходи, якщо все зролено правильно, набувають кислуватого  запаху. 

Отриману ЕМ-рідину, як правило, використовую для підгодівлі кімнатних квітів і навесні для рослин на городі. А ферментовані відходи складаю у великий поліетиленовий пакет, щільно його зав'язую та залишаю на зберігання зимою в підвалі чи сараї. Навесні ці відходи прикопую в міжряддя на грядці з рослинами або по кроні дерев і кущів.

В такому добриві багато мікро- і макро елементів, які потрібні для повноцінного харчування рослин. 

Чого б ще "з'їсти"?  

За допомогою ефективних мікроорганізмів можна робити не лише високоякісний компост, але й ферментовану мульчу та цінне добриво для підвищення врожайності городніх культур. Для цього підійдуть будь-які зелені рослини: скошена газонна трава, бур'яни, сидерати та ін.  

Ферментацію рослин можна проводити з ранньої весни і, за необхідності, до кінця літа.

• Навесні збираю зелень кропиви, чистотілу, пирію та будь-якої іншої трави, подрібнюю лопатою і складаю в відро.
• Додаю 100 мл Емочки, 100 г цукру чи старого варення (крім малинового), заливаю до країв чистою водою, ставлю під гніт і щільно вкриваю поліетиленовою плівкою.
• При температурі повітря 15-18 °С процесс ферментації буде тривати трохи довше тиждня. В цей період потрібно стежити за процесом і не допускати, щоб рідина набувала поганого запаху. 

До речі, ніяких інших інгредієнтів, наприклад, золу чи перегній, додавати у відро не раджу. 

З отриманої настоянки роблю робочий розчин (з розрахунку 1 літр рідини на 10 л води) та використовую для кореневого підживлення (0,5-1,0 л під кожну рослину). Якщо не встигаю використати всю настоянку за один раз, переливаю її в пляшку чи банку  та зберігаю в темному прохолодному місці.

Отриману методом ферментації мульчу розкладаю рівномірно на грядці так, щоб вона не торкалася рослин. Зверху обов'язково прикриваю соломою чи сіном, щоб вберегти від прямих сонячних променів. Заправлена ​​корисними мікроорганізмами трава, розкладаючись, виділяє вуглекислий газ, що сприяє інтенсивному росту і здоровому розвитку рослин.

Викорставши одне відро, заправляю наступне, з новими компонентами та мікроорганізмами.  

Можна приготувати таким же способом настоянку для захисту рослин від хвороб. 

Для цього у ЕМ-відро треба додати подрібнені лікарські трави:

• полин, календулу, пижмо, часник, цибулю та інші.

З отриманої настоянки готую робочий розчин (1 склянка рідина на 10 л води) і оприскую рослини у вечірній час.

Якщо у вас нема часу на те, щоб постійно заправляти відро, можна використовувати 100 літрову ємність і збільшити всі складові в 10 разів. Але який варіант ви б не вибрали, рослини з вдячністью відзовуться на натуральне та своєчасне підживлення і порадують вас врожаєм корисніх та смачніх плодів.  

Галина Просяна 

© Журнал "Огородник" 

ФОТО: автора